Справа № 11-а-192/07                                                Головуючий у першій інстанції - Скорін А.В.

  Категорія: ст.121 ч.1 КК України.                                                           Доповідач: Бартащук Л.В.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

Іменем України

16 січня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого, судді - Верховець Т.М. суддів - Бартащук Л.В., Таргоній С.В. за участю прокурора - Решетняк Н.О. засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в суді першої інстанції і засудженого ОСОБА_1 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, не працюючий, раніше судимий : 1. 11.10.2001 р. за ст.187 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки ;

2. 26.02.2004 p., із змінами внесенними ухвалою Апеляційного суду м.Києва, за ст. 141 ч.2 КК України ( ред.. 1960 p.), 186 ч.2, 70,71 КК України на 5 років позбавлення волі, 21.12.2005 р. звільнений умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 4 дні, - засуджений за ст. 186 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 6307 грн. у відшкодування заподіяних збитків.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 6 травня 2006 р. о 20 год. разом з невстановленою досудовим слідством особою, за попередньою змовою групою осіб, пошкодивши замки вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_1, у викрав   чуже майно, належне

потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 6307 грн. При виході з квартири, він та невстановлена слідством особа були помічені подружжям ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_3 намагався їх затримати, побіг за ними, але вони з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

В апеляціях:

- прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 скасувати через м»якість призначеного йому покарання і призначити покарання за ст.186 ч.3 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі і на підставі ст.71 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити 6 років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю доказів його вини у крадіжці. Стверджує, що злочин не вчиняв, а тому вирок суду є незаконним.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції засудженого, засудженого, який підтримав свою апеляцію і заперечував проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених вироком суду, ґрунтується на зібраних в установленому порядку досудовим слідством та досліджених в судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка.

Так, з досліджених судом показів потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 6 травня 2006 р. о 20 год. він повернувся до дому. Сусідка ОСОБА_4 повідомила його про крадіжку в його квартирі. Піднявшись до квартири, він побачив зламаний замок, з квартири пропали цінні речи на загальну суму 6307 грн..

Свідок ОСОБА_3 показав в судовому засіданні, що він мешкає в квартирі АДРЕСА_2. 6.05.2006 р. ввечері він повертався додому, йому зателефонувала дружина і повідомила, що глазок вхідних дверей заклеєно. Піднявшись на поверх побачив дійсно заклеєний глазок своєї квартири, а вхідні двері квартири навпроти були приоткриті. До нього вийшла дружина і вони разом підійшли до квартири АДРЕСА_2, та покликали сусіда. Через деякий час з квартири вийшов раніше йому незнайомий ОСОБА_1, який в руках нічого не тримав і став спускатьсь сходами і побіг. В цей час з квартири вийшов другий незнайомий йому чоловік з рюкзаком. На їх запитання він відповів, що приходив до друга забрати речі, кинувся до сходів і побіг. Він підійшов до сусідських дверей і побачив пошкоджений замок, зрозумів, що відбулась крадіжка, кинувся наздоганяти хлопців, кричав, щоб вони зупинились. Одного з них він догнав, але той витяг ножа і почав їм погрожувати, тому він відступив.

Свідок ОСОБА_4 дала аналогічні покази.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_1 саме та особа, яка вчинила крадіжку із квартири АДРЕСА_2.

Суд обґрунтовано визнав покази свідків подружжя ОСОБА_3, ОСОБА_4 достовірними, оскільки вони послідовні і підтверджуються іншими доказами.

Так, відповідно до протоколів від 14.05.06 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході досудового слідства впізнали ОСОБА_1, як особу, яка вчинила крадіжку ( а.с .77-78, 81- 82 том 1 ) та на очних ставках з ним повністю підтвердили свої покази ( а.с.ИЗ-115,116-117 том 1).

За таких обставин не можуть бути прийняті до уваги доводи ОСОБА_1 про недоведеність його вини у вчиненій крадіжці та посилання на покази свідків близьких родичів.

В ході досудового слідства свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали покази, які не підтвердили алібі засудженого ( а.с. 83-84 том 1). В судовому засіданні змінили покази та стали стверджувати, що в час вчинення крадіжки ОСОБА_1 знаходився дома.

Давши належну оцінку доказам, суд першої інстанції обґрунтовано визнав що показання свідків ОСОБА_5 - матері засудженого та ОСОБА_6-сестри, суперечать зібраним по справі доказам і направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 відкрито заволодів чужим майном, з проникненням в житло, повторно, за попередньою змовою групою осіб і правильно кваліфікував його дії за ст. 186 ч.3 КК України.

Призначене винному покарання відповідає вимогам ст.65 КК України. При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував тяжкості вчиненого злочину та дані його особи, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.