УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 3666/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Сеника Р.П.,

Суддів: Хобор Р.Б., Попко Я.С.

за участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» до Львівської митниці про скасування повідомлень – рішень,-

В С Т А Н О В И В:

23.10.2012 року публічне акціонерне товариство «Іскра»(далі -ПАТ «Іскра») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці з вимогами визнати протиправними та скасувати повідомлення - рішення відповідача від 05 жовтня 2012 року № 76, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито у сумі 22417,70 грн., у тому числі: за основним платежем -22 415,70 грн., за штрафними санкціями -2,00 грн.; № 77, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 12394,68 грн., у тому числі: за основним платежем -12393,68 грн., за штрафними санкціями -1,00 грн.; № 78, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито у сумі 39553,70 грн., у тому числі: за основним платежем -39552,70 грн., за штрафними санкціями -1,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність проведення митним органом перевірки та висновків акту перевірки №034/12/209000000/00214244 від 11.09.2012 року, на підставі яких були прийняті оскаржувані повідомлення-рішення. Зазначає, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки достовірності відомостей преференційного сертифікату про походження форми СТ-1 від 06.04.2011 року RUUA10510000354 0285071, виданого Тверською Торгово-промисловою палатою РФ, який був поданий на підтвердження країни походження товарів (1. ламп інфрачервоних дзеркальних, напругою 220В, потужністю 250Вт:ИКЗК 220-250 R127 Е27(15); виробник -ООО «Термолайт»Російська Федерація; 2. ламп розжарення електричних, напругою 230В, потужністю 60Вт:С230-60 А55; виробник -ООО «ЕлектроПромМаркет»Російська Федерація), імпортованих згідно вантажно-митної декларації №209000010/2011/011851 від 29.04.2011 року, митне оформлення яких було здійснено із звільненням від сплати ввізного мита на підставі міжурядової угоди держав-учасниць СНД про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 року, ратифікованої Законом України від 06.10.1999 року, дата набуття чинності для України -15.12.1999 року, втратила чинність 20.09.2012 року. Вважає неправомірнім застосування відповідачем положень Правил визначення країни походження товарів у СНД, прийнятих Угодою від 20.11.2009 року, ратифікованою Законом України від 06.07.2011 року, дата набуття чинності для України -14.09.2011 року, оскільки митне оформлення відбувалося 29.04.2011 року відповідно до чинних на той час Правил визначення країни походження товарів, які є додатком №1 до Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 року, і тоді ж приймалось відповідачем рішення про визначення країни походження товарів. Стверджує, що відсутні визначені пунктом 6 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затвердженого наказом Державної митної служби України 13.10.2003 року № 683, підстави визнання преференційного сертифікату недійсним і таке рішення відповідачем не приймалося.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення Львівської митниці від 05 жовтня 2012 року № 76.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Львівської митниці від 05 жовтня 2012 року № 77.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Львівської митниці від 05 жовтня 2012 року № 78.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Вантажно-митною декларацією (далі ВМД) № 209000010/2011/011851 від 29.04.2011 року було здійснено митне оформлення наступних імпортних товарів, придбаних ПАТ «Іскра»: - лампи інфрачервоні дзеркальні, напругою 220В, потужністю 250Вт: ИКЗК 220-250 R127 Е27 (15); виробник - ООО «Термолайт»(код НОМЕР_1 згідно УКТЗЕД); - лампи розжарення електричні, напругою 230В, потужністю 60Вт: С230- 60 А55; виробник - ООО «ЭлектроПромМаркет»(код НОМЕР_2 згідно УКТЗЕД).

Митне оформлення за вказаною ВМД було здійснено на підставі представлених ПАТ «Іскра»документів, а саме: - рахунок -фактура №000348 від 05.04.2011 ; - декларація митної вартості; - акт про проведення митного огляду товарів № 209000010/2011/011851 від 29.04.2011року; - декларація №209000010/2011/008252 – додаток №1 до ВМД № 209000010/2011/011851 від 29.04.2011 року; - уніфікована митна квитанція МД-1 (серія 10210г № 0107456); - СМR № 099546; - фітосанітарний сертифікат 804690107060411006; - декларація на товари № 10115060/0604411/000 2699 та добавочний лист до неї; - акт експертизи № 051-363 для оформлення сертифікату походження товару форми СТ-1; - рішення №87 від 21.04.2011 року та довідки № 86 від 21.04.2011 року та № 93 від 29.04.2011 року ОС СЕПРОсвітло; - сертифікат відповідності UA1.051.0049887-11 з терміном дії з 21.04.2011 року до 13.12.2011 року з додатком; - кошторис транспортних витрат № 623/11 від 14.04.2011 року; - контракт міжнародної купівлі-продажу світлотехнічної продукції № 02-019/ТД від 07.12.2009 року з доповненнями від 16.12.2009 року, 21.04.2010 року та 07.12.2010 року; - специфікація №5 від 04.04.2011 року.

Для підтвердження країни походження товарів було надано преференційний сертифікат про походження форми СТ-1 від 06.04.2011 № RUUA1051000354 0285071, виданий Тверською Торгово-промисловою палатою РФ.

Митне оформлення зазначених товарів здійснено із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди держав-учасниць СНД про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 року, ратифікованої Законом України від 06.10.1999 року №1125-XIV, дата набуття чинності для України -15.12.1999 року, втратила чинність 20.09.2012 року.

На представлених для митного оформлення документах містяться штампи митного органу про проведення митного огляду, визнання митної вартості, оплату та дозвіл на вивіз товару.

Таким чином, митне оформлення товару відбулося 29.04.2011 року, коли був чинним Митний кодекс України від 11.07.2002 року № 92-IV(далі - МК).

Відповідно до частини першої статті 10 МК, яка визначає особливості дії законодавства з питань митної справи у часі, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Виходячи із положень статті 10 МК, до спірних правовідносин слід застосовувати тільки ті нормативно-правові акти, які були чинні на день прийняття митної декларації митним органом України, тобто станом на 29.04.2011 року.

На дату митного оформлення товару за ВМД № 209000010/2011/011851 від 29.04.2011 року діяли Правила визначення країни походження товарів, затверджені ОСОБА_1 глав урядів Співдружності Незалежних Держав про правила визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року (далі -Правила).

Ці Правила діяли по відношенню до товарів, що походять з Держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) та мають обіг у торгівлі між цими державами, а згідно пункту 10 Правил, на посвідчення походження товару в даній державі-учасниці СНД необхідно було надати митним органам країни ввозу декларацію-сертифікат (далі - сертифікат) про походження товару і при цьому сертифікат про походження надавався разом з вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними під час митного оформлення (пункт 15 Правил).

Відповідно до пункту 18 Правил, у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката про походження або відомостей, які в ньому містяться, митні органи можуть звернутися до уповноважених на те організацій, які завірили сертифікат, або до інших компетентних органів країни, зазначеної як країна походження товарів, з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості.

Отже, підставою звернення митних органів до уповноважених на те організацій, які завірили сертифікат, або до інших компетентних органів країни, зазначеної як країна походження товарів, є сумніви щодо бездоганності сертифіката про походження або відомостей, які в ньому містяться.

Матеріалами справи встановлено, що Львівська митниця листом від 08.08.2012 року за № 8/45-10999 повідомила ПАТ «Іскра»про те, що нею здійснювалась перевірка достовірності відомостей, що містяться у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 06.04.2011 року № RUUA1051000354 0285071, а саме, перевірка критеріїв достатньої переробки товарів за ВМД № 209000010/2011/011851 від 29.04.2011 року: - лампи інфрачервоні дзеркальні, напругою 220В, потужністю 250Вт: ИКЗК 220-250 R127 Е27 (15); виробник - ООО «Термолайт»(код НОМЕР_1 згідно УКТЗЕД); - лампи розжарення електричні, напругою 230В, потужністю 60Вт: С230- 60 А55; виробник - ООО «ЭлектроПромМаркет»(код НОМЕР_2 згідно УКТЗЕД).

Вказаним листом відповідач повідомив, що Тверська Торгово-промислова палата листом від 23.07.12 року № 131 відмовила Львівській митниці у наданні документів, що підтверджують виконання заявленого у сертифікаті критерію походження, які вимагались згідно запитів від 04.04.2012 року №8/45-4793 та від 04.07.2012 року № 8/45-9361.

Одночасно підприємству запропоновано подати додаткові та уточнюючі документи, на підставі яких можливо перевірити склад, походження та вартісні показники сировини і комплектуючих, використаних при виробництві товару з метою остаточного прийняття рішення щодо відповідності товару критеріям походження, встановленим Правилам, а також попереджено про проведення перевірки у разі неподання запитуваної інформації протягом трьох робочих днів.

Львівською митницею було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Іскра», результати якої оформлено актом №034/12/209000000/00214244 від 11.09.2012 року.

Як вбачається з акту, митний орган дійшов висновку про порушення ПАТ «Іскра»вимог пунктів 2.4, 5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року (Закон України про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав 3 липня 2011 року № 3592-VІ) та частини 5 пункту 2.3 та розділу 4 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМС України від 23.01.2006 року № 30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2006 року за № 109/11983).

На підставі акту та з посиланням на підпункт 53.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Львівською митницею 05 жовтня 2012 року прийнято повідомлення-рішення: -- № 76, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито у сумі 22417,70 грн., у тому числі: за основним платежем -22 415,70 грн., за штрафними санкціями -2,00 грн.; - № 77, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 12394,68 грн., у тому числі: за основним платежем -12393,68 грн., за штрафними санкціями -1,00 грн.; - № 78, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито у сумі 39553,70 грн., у тому числі: за основним платежем -39552,70 грн., за штрафними санкціями -1,00 грн.

Вказані повідомлення-рішення позивач оскаржив в судовому порядку, зазначивши, що у митного органу не було підстав для проведення перевірки відомостей, які містилися у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 06.04.2011 року № RUUA1051000354 0285071, оскільки відповідно до чинного на момент митного оформлення товару законодавства така перевірка (незалежно від закінчення операцій митного контролю) могла бути проведена лише у разі, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору, укладеного в установленому законом порядку, в частині визначення країни походження товару, а рішення митного органу щодо достовірності сертифіката може бути переглянуте ним або митним органом вищого рангу тільки у разі, якщо рішення прийняте на основі недостовірної інформації. Крім цього, відповідач не мав права був застосовувати нормативно-правові акти, які набули чинності після дати митного оформлення товару.

Виходячи з наведеного вище правового аналізу, на думку колегії суддів судом першої інстанції правильно встановлено, що до спірних правовідносин слід застосовувати тільки ті нормативно-правові акти, які були чинні на день прийняття митної декларації митним органом України 29.04.2011 року.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Податкового кодексу, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.4. статті 54 Податкового кодексу, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

У відповідності до пункту 35 статті 1 МК, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

У пункті 19 статті 1 МК міститься визначення терміну «митні процедури»- операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Статтею 80 МК передбачено, що митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Отже, прийняття митним органом митної декларації, свідчить про те, що митницею встановлено, що у вантажній митній декларації містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (пункти 19, 35 статті МК).

Пропуск товарів через митний кордон означає завершення митного оформлення і виконання митним органом митних процедур, у тому числі й сплату податків і зборів, що пов'язуються з імпортом товарів на митну територію України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що митним органом 29.04.2011 року були здійснені всі митні процедури, підтвердженням чого є відповідні штампи митного органу на поданих до митного оформлення документах, та товар був випущений у вільний обіг.

Згідно статті 69 МК, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Підстави звернення митних органів до уповноважених на те організацій, які завірили сертифікат, або до інших компетентних органів країни, зазначеної як країна походження товарів, визначені пунктом 18 Правил, відповідно до якого таке можливе у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката про походження або відомостей, які в ньому містяться.

Таким чином, після завершення митного оформлення митний контроль можливий лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, а звернення митних органів до уповноважених на те організацій, які завірили сертифікат, або до інших компетентних органів країни, зазначеної як країна походження товарів, можливе лише у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката про походження або відомостей, які в ньому містяться.

Як на підставу проведення митного контролю товарів, митне оформлення яких було проведено 29.04.2011 року за ВМД № 209000010/2011/011851, відповідач посилається на план роботи Львівської митниці на II квартал 2012 року, затвердженого наказом Львівської митниці від 29.03.2012 № 27, відповідно до пункту VII.8 якого передбачено проведення перевірки на достовірність сертифікатів про походження, поданих у 2011 році при митному оформленні товарів з країн СНД, до яких не застосовані антидемпінгові та спеціальні заходи відповідно до заявленої країни походження.

Представники відповідача в судовому засіданні ствердили, що під час пропуску через митний кордон товарів, митне оформлення яких оформлено 29.04.2011 року за ВМД № 209000010/2011/011851, не було встановлено порушень законодавства України, а представлені до митного оформлення документи не викликали жодних підозр і відповідали вимогам, встановленим до такого роду документів.

Отже, відсутність обставин, визначених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством як підстави для проведення митного контролю товару після завершення його митного оформлення та пропуску товару у вільний обіг, унеможливлювала проведення митним органом перевірки достовірності сертифіката про походження.

Застосування митним органом положень Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, прийнятих Угодою Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року, яка ратифікована Законом України від 06.07.2011 року, а також Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI суд вважає помилковим, оскільки це суперечить частині першій статті 10 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що у митного органу не було правових підстав для прийняття спірних повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань.

У відповідності до пункту 54.5. статті 54 Податкового кодексу, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку апеляційного суду відповідачем не подано доказів правомірності прийняття повідомлень - рішень від 05 жовтня 2012 року № 76, №77 та № 78, а тому перевіривши оскаржувані позивачем повідомлення -рішення Львівської митниці від 05 жовтня 2012 року № 76, №77 та № 78, суд дійшов висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, діяли Правил визначення країни походження товарів, затверджених ОСОБА_1 глав урядів Співдружності Незалежних Держав про правила визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року та Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому їх слід визнати протиправними і скасувати.

Відтак, з врахуванням наведених обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами по справі, колегія апеляційного суду прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року по справі № 2а-9103/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий судя ОСОБА_2

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_3

Ухвала складена в повному обсязі 02.07.2015 року.