Справа № 22-ц-924-Ф/08    

Головуючий суду першої інстанції   Кисельов Є.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції            Мудрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

Головуючого, судді    Моісеєнко Т.І.,

суддів  Іщенка В.І.,

Мудрової В.В.

при секретарі  Брежнєвій O.K.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії матеріали справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Керченської міської ради АР Крим про визнання права власності на самочинне будівництво, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Керченської міської ради АР Крим про визнання права власності на самочинне будівництво.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 1 лютого 2008 року вказаній позов було залишено без руху у зв'язку з тим, що до заяви не додано правовстановлюючі документи на земельну ділянку позивачів, та надано строк до усунення недоліків до 18 лютого 2008 року.

Ухвалою зазначеного суду від 20 лютого 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачам на підставі ст. 121 ЦПК України, оскільки недоліки позовної заяви, які були встановлені ухвалою суду від 1 лютого 2008 року, не усунуті.

На вказане судове рішення позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивачів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу, способом захисту цивільного права та інтересу може бути - визнання права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаним та повернення позивачам позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були виконані вимоги ухвали про залишення заяви без руху - не надані правовстановлюючий документ на земельну ділянку на ім'я позивачів.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки він суперечить матеріалам справи та вимогам закону.

Так, з наданого позивачами до суду технічного паспорту на будинок вбачається, що він містить відомості про самовільно зведені об'єкти, визнання права власності на які є предметом позову (а.с. 8-11).

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи містять відомості про правове становище земельної ділянки, зокрема копії: свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 4), договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності (а.с.22), рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 344 від 12 червня 1958 року «Про відвід земельної ділянки під індивідуальне будівництво в місті Керчі громадянинові ОСОБА_3 (а.с. 23-24) та довідки Керченського міського управління земельних ресурсів (а.с. 25).

На підставі викладеного, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції про те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє виконання позивачем вимог 119 та 120 Цивільного процесуального кодексу України, а також наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 122 цього Кодексу обставин. Питання достатності поданих позивачем доказів не підлягає вирішенню на цій стадії.

А відтак, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції порядку щодо вирішення питання про визнання неподаною та повернення позовної заяви.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин ухвала Керченського міського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року підлягає скасуванню з передачею питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі вказаного і керуючись статті 303, пункту 3 частини 1 статті 312, статей 313, 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року скасувати та передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.