Справа №22-10355/06 р.                                                  Головуючий у 1 інстанції - Кузьмина О.Є

Категорія - 44                                                                    Доповідач - Зінов'єва А.Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                       Бугрим Л.М

суддів:                                                        Олєйникової Л.С.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:      Іванові В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області про стягнення компенсації за обмундирування та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом , мотивуючи свої вимоги там, що він знаходився на службі в органах внутрішніх справ, звідки був звільнений 29 грудня 2003 р. за станом здоров'я. За період служби він належним чином не забезпечувався обмундируванням, у зв'язку з чим на день звільнення в нього утворилася заборгованість по компенсації за формений одяг у розмірі 4320 грн. 50 коп., яку просив стягнути на його користь. Також вважав, що діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути грошову компенсацію у розмірі 2000 грн.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: на його користь з відповідача було стягнуто компенсацію за обмундирування у розмірі 4320 грн. 50 коп. В іншій частині позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Макіївське міське управління УМВС України в Донецькій області принесло апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення всієї заборгованості по витратам на обмундирування. При вирішенні вказаного питання суд не прийняв до уваги, що згідно діючого законодавства з 17 лютого 2000 р. виплати грошової компенсації були зупинені і нарахування таких сум було введено в дію лише з 5 грудня 2003 р. Крім того, суд також не прийняв до уваги необхідність застосування строків позовної давності і практику, яка склалася по справам даної категорії.

У судовому засідання представник відповідача апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду в частині стягнення заборгованості по компенсації за формений одяг зміні за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації за обмундирування, суд виходив з того, що позивач знаходився на службі в органах внутрішніх справ, звідки був звільнений 29 грудня 2003 р. за станом здоров'я. За період проходження служби, у порушення діючого законодавства, йому не видавався або видавався не у повному обсязі формений одяг, в результаті чого за станом на день звільнення в нього утворилася заборгованість по компенсації за обмундирування, розмір якої згідно довідки, виданої відповідачем складає 4320 грн. 50 коп. Видавши таку довідку, відповідач фактично визнав позовні вимоги і суд задовольнив в цій частині позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Між тим, такі висновки суду не відповідають як фактичним обставинам справи, так і нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно знаходився на службі в органах МВС України, звідки був звільнений 29 грудня 2003 р. за станом здоров'я (п.65 „Б"). Відповідно до Закону України „Про міліцію", позивач відноситься до кола осіб, які мають право на отримання форменого обмундирування і яке він фактично отримував не у повному обсязі. Відповідно до діючого законодавства, таким особам при звільненні виплачується грошова компенсація.

Згідно ст. 16 ч.2 Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. з наступними змінами та доповненнями, працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно.

Відповідно до п. 3.21 Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого наказом МВС України від 5 грудня 2003 року №1489, при звільненні, зокрема, осіб рядового і начальницького складу, з ними здійснюються розрахунки за речове майно на день звільнення. При цьому днем звільнення є дата виключення зі списків особового складу наказом начальника органу внутрішніх справ.

Оскільки, згідно наданих документів, позивачу дійсно видавався формений одяг не у повному обсязі, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність заборгованості, при цьому неправильно визначив періоди утворення такої заборгованості і не перевірив належним чином її розмір.

Згідно ст. 2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року призупинена дія ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обіймав посаду дільничого інспектора, з якої був звільнений наказом начальника УМВС України в Донецькій області від 29 грудня 2003 р.

Таким чином, оскільки позивач звільнився з органів внутрішніх справ 29 грудня 2003 р., то з ним повинні були провести розрахунки за речове майно і сплатити йому заборгованість, яка мала місце за станом на 17 лютого 2000 р. і, згідно довідки відповідача, складає 936 грн. 49 коп.

Доводи відповідача про поновлення таких виплат з 5 грудня 2003 р. не заслуговують уваги, оскільки таких доказів не надано. Крім того, відповідач при цьому посилається на наказ МВС України від 5 грудня 2003 p., але при цьому не враховує, що така компенсація була передбачена Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Дія норми цього Закону, яка передбачає виплату компенсації зупинена також Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" і до тепер змін до вказаних законів внесено не було. Зміни до законів України наказами Міністерств України суперечать Конституції України, тому не можуть бути прийняти до уваги.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд обґрунтовано відмовив у стягненні грошової компенсації, оскільки таке відшкодування не передбачено діючим законодавством.

Таким чином, при постановленні рішення в частині стягнення компенсації за формений одяг, суд неправильно застосував норми матеріального права і зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Вказані обставини, відповідно до вимог п.п. 3,4 ч.І ст. 309 ЦПК України, являються підставами для зміни рішення в цій частині.

Оскільки позовні вимоги Зубцева В.В. частково задовольняються, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.3,4, 313, 314 ч.2,

316 ЦПК України, суд, -             .

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області задовольнити частково.

Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20 вересня 2006 року в частині позову про стягнення заборгованості по компенсації за обмундирування змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по компенсації за обмундирування задовольнити частково.

Стягнути з Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по компенсації за формений одяг за станом на 17 лютого 2000 р. у розмірі 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн.. 49 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області на користь держави судові витрати у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн., а всього 81 (вісімдесят одна) грн.

В іншій частині рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20 вересня 2006 р. залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня надрання чинності.

Головуючий:

Судді: