справа № 22-7163                                                           головуючий у 1-й інстанції: Ігнатенко Н.В.

доповідач: Наумчук М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного су­ду м.  Києва в складі:

головуючого: Наумчука М. І. суддів: Карпенко C.O.,  Котули Л.Г.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліклініки №1 Шевченківського району м.  Києва,  третя особа: лікар поліклініки №1 Шевченківського району м.  Києва Ніколаєнко Ольга Ярославівна,  про відшко­дування матеріальної та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 22 травня 2007 року,  -

встановила:

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 22.05.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати,  справу направити на новий розгляд. Посилається на те,  що він був відсутнім при розгляді справи по суті та при винесенні рішення,  чим його було позбавлено можливості доводити обгрунтованість заявленого позову та надавати пояснення по справі. Суд не дав правильної оцінки зібраним доказам,  безпідставно надав перевагу доказам,  які подав відповідач.

В суді апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній під­

став.                                                                                                                                                 

Представник відповідача,  представник третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги,  вважали,  що спір вирішений судом правильно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і об­грунтованість постановленого рішення в цих межах колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 16.10.05 р. звертався за медичною допо­могою в поліклініку №1 Шевченківського району м.  Києва зі скаргою на зуд (свербіння) в ліво­му усі. Його було оглянуто лікарем отоларингологом ОСОБА_2,  яка поставила діагноз «сірчані пробки» та назначила лікування: видалення сірчаних пробок шляхом промивання.

16.11.2005 року позивач звернувся за консультацією до КНДІ ЛОР ім.  Коломийченка. Відповідно до консультативного висновку № 3754/94 від 26.11.2005 року позивачу поставлено діагноз лівосторонній гострий зовнішній отит,  отомікоз і призначено лікування (а. с.  13-16). В цьому висновку не вказано,  що в поліклініці №1 Шевченківського району м.  Києва позивачу було встановлено помилковий діагноз,  призначене неправильне лікування або ж внаслідок лі­кування його здоров'ю було спричинено шкоду.

При зверненні ОСОБА_1 06.10.2005 року м/с ЛОР-кабінету поліклініки №1 під нагля­дом ЛОР - лікаря ОСОБА_2 йому було проведено видалення шляхом промивання (шприц Жанне) патологічного ексудату сірчаних мас із вух. Згідно «Тимчасових стандартів ведення ЛОР - хворих по ЛОР - патології м.  Києва»,  затверджених начальником ГУОЗ та МЗ м.  Києва,  лікувально-профілактичні заходи на етапі звернення гр. ОСОБА_1 до ЛОР - лікаря ОСОБА_2 відповідають стандартам допомоги ЛОР - хворим в амбулаторно-поліклінічних умовах.

Вказані обставини встановлені комісією,  створеною по перевірці письмового звернення

2

позивача до прокуратури Шевченківського району м.  Києва (а. с.  48-49). Згідно із складеним цією комісією актом видалення сірчаних пробок шляхом промивання (шприц Жанне),  згідно посадової інструкції медичної сестри ЛОР - кабінету,  є обов'язком медичної сестри ЛОР - ка­бінету (наказ МЗ № 1000 «Про заходи для удосконалення організації амбулаторно-поліклінічних,  закладів»,  при відсутності м/с ЛОР - кабінету виконується ЛОР - лікарем.  На момент лікарського огляду пацієнта ОСОБА_1 05.05.06 року районним ЛОР-спеціалістом ОСОБА_3 - перфорації барабаних перетинок не виявлено.

Відповідно до  ст.  60 ЦПК України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених  ст. 61 ЦПК України.

Позивач не надав жодного доказу того,  що лікарем ОСОБА_2 було допущено по­милку при призначенні лікування,  що спричинило погіршення стану його здоров'я,  або ж в про­цесі проведення медичних процедур його здоров'ю була заподіяна шкода.

Безпідставними є посилання ОСОБА_1 на порушення вимог цивільного процесуально­го законодавства при розгляді судом справи у його відсутність.

Позивач з'явився в судове засідання,  а в під час розгляду справи залишив зал судового засідання.

Виходячи з положень ч. 5  ст.  169 ЦПК України та того,  що участь в розгляді справи брав його представник,  суд міг проводити її розгляд і таке відповідає положенням зазначеної норми права.

Необґрунтованими є доводи апелянта про неможливість надання суду доказів на підтве­рдження заявлених вимог.

ОСОБА_1 не вказує в апеляційній скарзі на наявність в нього доказів,  які підтверджу­вали обставини,  якими він обґрунтовував позов,  клопотання про подання таких не заявлялось ним і під час слухання справи в суді апеляційної інстанції,  розгляд якої проходив за його учас­тю.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваного рішення і задоволення апеля­ційної скарги відсутні.

Керуючись  ст.   ст.  303, 307,  312,  313,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.                                                                                    

Рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 22 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги до цього суду.