1Справа № 335/5209/15-ц 2/335/1451/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Ухвалою судді від 03.06.2015 року позовна заява залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України, а саме у позовній заяві не зазначено докази які підтверджують факт перешкоджання позивачу у користуванні спірною квартирою, у зв’язку з чим позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву та її копії для відповідачів.

 Зазначену ухвалу судді від 03.06.2015 року позивач отримав 24.06.2015 року.

01.07.2015 року на адресу суду надійшла заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що недоліки відповідно до ухвали судді від 03.06.2015 року позивачем не усунені .

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв’язку з наведеним, вимога суду з підстав, передбачених ст. 119 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оскільки позивач протягом встановленого судом строку недоліки зазначені в ухвалі судді не усунула, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

           Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А.В. Воробйов