Справа № 1-15 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 року Калуський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
В складі головуючої судді Бердан Н.В.
при секретарі Слободян Т.Я.
з участю прокурора Ковалюка В.П.
потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителяАДРЕСА_1, не працюючого, з неповною середньо освітою, одруженого, на утриманні дві малолітні дитини, не депутата, не інваліда, українця, громадянина України, раніше судимого вироком Галицького районного суду від 05.04.2002р. за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, вироком Галицького районного суду від 01.09.2004 року за ст.185 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі за ст.15-186 4.2, 296 ч.1 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого, з неповною середньою освітою, не одруженого, не депутата, не інваліда, українця, громадянина України, раніше судимого вироком Калуського районного суду від 30.06.201 року за ст. 81 ч.3, 17-81 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, вироком Калуського районного суду від 09.04.2002 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ст. 15-186 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30.07.2006 року близько 12.00 год в с.м.т. Войнилів Калуського району вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.
30.07.2006 року близько 12.00 год в с.м.т. Войнилів Калуського району ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили замах на відкрите викрадення чужого майна повторно за попередньою змовою групою осіб.
Злочини вчинено при наступних обставинах. 30 липня 2006 року приблизно о 12 год ОСОБА_1перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння разом з ОСОБА_2, ОСОБА_4 таОСОБА_5 рухались по вул. Шевченка в с.м.т. Войнилів Калуського району. Порівнявшись із ОСОБА_3, який рухався їм назустріч, ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно наніс йому удар плечем, від якого останній впав. В цей момент
підбіг ОСОБА_2 і крикнув ОСОБА_1, який продовжував наносити удари ОСОБА_3, щоб той знімав золото з пальця останнього. Виконуючи вказівку ОСОБА_2, ОСОБА_1 почав відкрито стягувати золотий перстень з 4-го пальця лівої руки ОСОБА_3 загальною вагою 10 г вартістю 1300 грн. ОСОБА_3 пручався та не дав можливості стягнути золотий перстень з пальця лівої руки. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наносили удари по тілу та обличчю потерпілого. На спричинений шум та крик почали збігатись односельчани, які разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почали розбороняти бійку та не дали можливість втілити злочинний намір ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до кінця. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження, які згідно акту судово-медичного дослідження відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я,
В судовому засіданні підсудні вину в скоєному визнали повністю, щиро розкаюються.
Потерпілий-цивільний позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 30.07.2006 року приблизно о 12 год року йдучи додому по вул. Шевченка в с.м.т. Войнилів побачив підсудних і ще двох односельчан, які рухались йому назустріч. Підійшовши, ОСОБА_1 вдарив його в груди та підставив ногу, від чого потерпілий впав. Йому продовжували наносити удари по тілу та голові, і тоді ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 знімати з потерпілого золото. ОСОБА_1 почав викручувати йому палець та знімати печатку з пальця руки. Однак зробити цього ОСОБА_1 не вдалося, оскільки на крик збіглися люди і розборонили їх. В результаті нанесених ударів ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, знаходився на стаціонарному лікуванні. Цивільний позов підтримав в повній мірі та вважає, що діями підсудних йому спричинена матеріальна шкода в сумі 478,70 грн. та моральна шкода в сумі 2 000 грн., яку слід задовільнити.
Свідок ОСОБА_7/ т.1 а.с.44 / на досудовому слідстві пояснила, що була очевидцем сутечки між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Конфлікт тривав близько 10 хвилин. Бачила, що в ОСОБА_3 була розсічена брова.
Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві / т.1 а.с.48 / пояснила, що 30.07.2006 року поблизу свого будинку бачила як сварилися між собою ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_4, їх мама ОСОБА_7. Після цього ОСОБА_3 з її будинку зателефонував в міліцію.
Свідок ОСОБА_10 /т.1 а.с.47/ безпосередньо сутички не бачила, а зі слів односельчан дізналася про побиття ОСОБА_3 поблизу її будинку 30.07.2006.
Під час очних ставок між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3; останній наполягав на тому, що тілесні ушкодження йому спричинили ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заперечили, що удари ОСОБА_3 наносив також ОСОБА_4 /т.1 а.с.57-59/.
При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_3/т.1 а.с.60-61/, ОСОБА_1 /т.1 а.с.62/ вказали на місце в с.м.т. Войнилів, де підсудні спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_3 та намагались відкрито заволодіти перснем.
Згідно висновку експерта /т.1 а.с.69/ у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження: закрита внутрішньо - черепна травма у вигляді струсу головного мозку, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я; забій м'яких тканин обличчя із садном в цій ділянці та відноситься до легких тілесних ушкоджень; садно в ділянці 4-го пальця лівої кисті, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень; рана обличчя.
З протоколу огляду речових доказів /т.1 а.с.71-73/ вбачається, що на костюмі та сорочці, що належать ОСОБА_3 мались плями бурого, темно-коричневого кольору та сліди бруду.
Постановою слідчого Калуського РВ УМВС відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 15-186 ч.2, 296 ч.2 КК України, а відносно ОСОБА_9 за ст.296 ч.2 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину/т.1 а.с.93,95/.
Суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєному злочині доведена повністю, а їх дії слід кваліфікувати:ОСОБА_1 за ст. 15-186 ч.2, 296 ч.1 КК України, оскільки він вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю та вчинив замах на відкрите викрадення чужого майна повторно за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_2 - за ст.15-186 ч.2 КК України, оскільки він вчинив замах на відкрите викрадення чужого майна повторно за попередньою змовою групою осіб.
Суд, призначаючи покарання, необхідне і достатнє для виправлення підсудних та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудним суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання суд відносить те, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння.
На "Д" обліку в нарколога та психіатра ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не числяться /т.1 а.с.126-128, т.2 109-110/, мають постійне місце проживання /т.1 а.с.129, т.2 а.с.11/, раніше судимі, що стверджується копіями вироків /т.1 а.с.131-134, т.2 а.с.116/. На утриманні ОСОБА_1 знаходяться двоє малолітніх дітей. По місцю проживання підсудні характеризуються позитивно /т.іа.с.130, т.2а.с.112/.
Згідно ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за тяжкий злочин призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Підсудним суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. ОСОБА_4 суд також враховує, що він є батьком двох неповнолітніх дітей /т.1 а.с.130/. Наведене суд вважає зниженням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а тому приходить до переконання що підсудним слід призначити покарання більш м'якого виду, не зазначеного в санкції статті за цей злочин
Що стосується завданої майнової та моральної шкоди потерпілому, то вона у відповідності до ст. 1166ЦК України відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В судовому засіданні підсудні позов визнали повністю. Матеріальна шкода завдана потерпілому підтверджується товарними чеками та квитанцією про купівлю медикаментів /т.1а.с. 37/, довідкою про вартість чоловічого костюма та сорочки /т.1 а.с.38/. Щодо моральної шкоди, то на думку суду, сума заявлено позову відповідає тій моральній шкоді, яку поніс ОСОБА_3 Тому цивільний позов по справі слід задоволити повністю, оскільки діями підсудних спричинена потерпілому матеріальна шкода в сумі 478 грн. 70 коп. та моральна шкода в сумі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, ст. 1166 ЦК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 15-186 ч.2, 296 ч.1 КК України та призначити покарання:
за ст. 15-186 ч. 2 КК України згідно ст.69 КК України - 3 /три/ роки обмеження волі;
за ст.296 ч.1 КК України - 2 /два/ роки обмеження волі.
Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_1 - 3 /три/ роки обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 08.01.2007 року.
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 15-186 ч.2 КК України та згідно ст.69 КК України призначити покарання - 3 /три/ роки обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд, змінити на взяття під варту із залу суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 26.01.2007 року.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю та стягнути в його користь з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 478 грн. 70 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.
Речові докази /т.1 а.с.74/, які зберігаються в приміщенні Калуського РВ УМВС України: чоловічий костюм сірого кольору та сорочка білого кольору -повернути потерпілому ОСОБА_3,
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими Чернегою М.М. та ОСОБА_2 протягом цього ж часу з моменту вручення їм копії вироку.