Справа № 22ц-2592/2008
Головуючий у першій; інстанції - Балан М.В.
Доповідач - Левенець Б.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Кварталової А.М., Плавич Н.Д.
при секретарі - Кодінцевій С.В.
за участю державного виконавця Заєва О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 10 квітня 2008 року по справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця, відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області (далі -виконавча служба), -
встановила:
У вересні 2007 року заявник звернувся із скаргою, у якій просив- визнати дії та бездіяльність виконавчої служби, державного виконавця неправомірними. На обґрунтування скарги зазначив, що постановою виконавця від 11.09.2007р. незаконно повернуто виконавчого листа без виконання, не вжито усіх передбачених законом заходів, спрямованих на виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29 січня 2007 року. Просив зобов'язати виконавця оголосити розшук боржника та іншим шляхом поновити права стягувача.(а.с.2-4)
Державний виконавець, виконавча служба проти скарги заперечували, зазначаючи, що дії державного виконавця відбувались у відповідності із законодавством, а зверненню виконавця до суду із поданням про оголошення розшуку боржника перешкоджала відсутність письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати.(а.с. 12-14)
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 10 квітня 2008 року в задоволенні скарги відмовлено, (а.с. 43-45)
В апеляційній скарзі заявник посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження судом обставин справи, просить скасувати вказану ухвалу, скаргу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.48-51).
В судовому засіданні державний виконавець, представник виконавчої служби Заєв заперечував проти скарги яку попросив відхилити.
Заявник та його представник до суду не прибули подали заяву із проханням розглянути скаргу без їх участі, посилаючись на обставини, визнані колегією суддів поважними. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.(а.с. 68-78)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення представника виконавчої служби державного виконавця Заєва, обговоривши доводи скарги, судова
2
колегія вважає, що скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу за таких підстав.
Повертаючи виконавчого документа стягувачеві, державний виконавець керувався тим, що борг частково стягнуто, не знайдено належного боржникові майна, на яке може бути звернуто стягнення, неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника, (а.с. 8)
З цим погодився і суд першої інстанції,
З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить вимогам законодавства і доказам по справі.
Так, за набравшими чинності вироком Кілійського районного суду Одеської області від 30 червня 2004 року та рішенням цього ж суду від 29 січня 2007 року на користь заявника із відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, постановлено стягнути солідарно 11 621 грн. на відшкодування матеріальної і моральнеї шкоди, завданих злочином, внаслідок якого заявник зазнав тілесних ушкоджень, стаціонарно лікувався, висновком МСЕК був визнаний інвалідом 2-ої групи(а.с. 52-55 61, 75-77)
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 11 вересня 2007 року державним виконавцем складений акт, за яким боржник ОСОБА_3 за вказаною ним адресою не проживає, зі слів родичів перебуває в іншому місці, де саме - невідомо. Розшук боржника виконавцем не оголошувався(а.с. 28, 80-101)
Строки на звернення із скаргою до суду заявником не пропущені.
Згідно до вимог ст. 42 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.99р. № 606-ХІУ(далі Закон № 606-XTV), у разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача. Розшук громадянина-боржника та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює Державна виконавча служба. Постанова про розшук обов'язкова до виконання.
За п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 606-XIV не може бути повернуто виконавчого документа, зазначеного у частині першій статті 42 цього Закону, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місце проживання боржника -фізичної особи.
За п. 2 ч. 1 ст. 40 цього Закону виконавчого документа може бути повернуто якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З цих підстав, колегія суддів визнає необгрунтованим посилання виконавчої служби на вимоги п.п. 2,5 ч. 1 ст. ст. 40 Закону № 606-ХГ/, як підставу для повернення стягувачеві виконавчого документу і відхиляє доводи виконавчої служби про неможливість звернення до суду із поданням про оголошення розшуку до отримання письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати.
Закон не містить обов'язку зазначати у виконавчому документі про відшкодування шкоди із посиланням на те, що така завдана здоров'ю стягувача, тому підлягають відхиленню вказані доводи виконавчої служби.
3
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві та бездіяльності державного виконавця, що виразилась у невжитті передбачених Законом заходів на виконання судового рішення.
Такі дії та бездіяльність виконавчої служби перешкоджають реалізації права заявника на ефективний судовий захист його прав та інтересів передбачених ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, яка є частиною національного законодавства України.
Передбачених процесуальним законом підстав для направлення справи на новий розгляд апелянт не навів, не встановлено таких і судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватись тільки державним виконавцем.(пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14)
Тому, скарга заявника підлягає частковому задоволенню, а його порушені права як стягувача мають бути поновлені вжиттям виконавчою службою заходів, визначених ст.ст. 41, 42 Закону №> 606-XTV.
Відповідно до вимог ст. 388 ЦПК України судовий збір в розмірі 1,70 грн. та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді мають бути покладені на відділ державної виконавчої служби.
Керуючись ст.ст. 303, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319, 383-388 ЦПК України, судова колегія ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 10 квітня 2008 року -скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити, визнати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області від 11 вересня 2007 року і бездіяльність державного виконавця неправомірними.
Зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області вжити передбачених Законом України ,Про виконавче провадження" заходів і поновити порушені права ОСОБА_1, пов'язані Ь виконанням набравшого чинності рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29 січня 2007 року.
Стягнути із відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області на користь держави судовий збір в розмірі 1,70 грн. та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.