Справа № 22ц-2436/08                                                                                    Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л. Доповідач Левенець Б.Б.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 року.                                                                                            м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:     головуючого - Левенця Б.Б.

суддів               - Плавич Н.Д., Кварталової А.М.

при секретарі -   Кодінцевої С В. за участі прокурора Афанасьєвої І.Г., ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу прокурора Овідіопольського району Одеської області на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області про визнання втратившим право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -

встановила:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом на обґрунтування якого зазначив, що в будинку АДРЕСА_1 крім нього зареєстрований ще відповідач, який протягом тривалого часу у будинку не проживає, тому просив суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні будинком, скасувати реєстрацію відповідача у будинку посилаючись на ст. 71,72 ЖК України(а.с. 3-22).

Рішенням(заочним) Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2007 року позовні вимоги задоволені(а.с. 23)

Не погоджуючись із рішенням, прокурор Овідіопольського району Одеської області, діючий в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.29-92).

ОСОБА_5 подала до суду заяву про приєднання до скарги прокурора(а.с. 109-133)

В судовому засіданні прокурор, ОСОБА_5 підтримали скаргу, яку попросили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, був повідомлений шляхом розміщення оголошення у газеті „Урядовий кур'єр" від 31 травня 2008 року № 99(3759), та регіональній газеті „Чорноморські новини" від 24 травня 2008 року № 57-58(20806-20807)(а.с. 104-108) у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив.

Начальник відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області подав до суду заяву із проханням розглянути справу без участі відділу(а.с. 98)

2

ОСОБА_1 до суду не прибув про причини неявки не повідомив, про час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, під особистий підпис, про що у справі є докази(а.с. 95)

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прибувших осіб, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦГОС у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 9 ст. 76 ЦПК України, якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку визначеному цим Кодексом. Частина 9 ст. 74 цього Кодексу визначає, що в такому випадку відповідач викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Звертаючись до суду позивач у заяві зазначив, що місце перебування відповідача невідоме, про те ж саме зазначено і в судовій повістці, яку відповідач не отримав(а.с. 3,10-

П)

Як убачається з протоколу судового засідання, матеріалів справи, суд першої інстанції у цій справі постановив заочне рішення проте вищезазначених вимог процесуального закону не дотримав(а.с. 21-23).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що за таких обставин суд першої інстанції розглянув справу і вирішив питання про права та обов'язки відповідача ОСОБА_2, як особи, що не брала участі в справі і належним чином не була повідомлена про час та місце судового засідання, чим порушив вимоги ст. 6, 27, п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України.

Крім того, не уточнивши заявлених вимог, суд рішенням від 05 лютого 2007 року визнав відповідача втратившим право користування жилим приміщенням одночасно з двох підстав: ст. 71 та ст. 107 ЖК України і не врахував, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 Житлового кодексу України. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.

Не звернув уваги суд і на ті обставини, що за ордером спірне житло було надано ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а позивач по справі ОСОБА_1 рішенням виконкому сільради від 14 серпня 2001 року був визначений їх опікуном(а.с. 36, 38, 39)

Відповідно до ч. З ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

3

Вказане, зважаючи на вимоги п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.

Клопотання апелянта та ОСОБА_5 про накладення арешту на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає враховуючи те, що предметом спору за оскаржуваним рішенням є визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Заявлений вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем ОСОБА_1 вимогами(ч. 3 ст. 152 ЦПК України)

Самостійних вимог щодо прав на предмет спору ОСОБА_5 в суді першої інстанції не заявляла.

Керуючись ст. 303, п.5 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 311, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Овідіопольського району Одеської області задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 лютого 2007 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.