АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2008 року                                                                                                 м.  Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів: Кварталової A.M.,  Галушко Л.А.

при секретарі - Кодінцевій С. В.,  за участі ОСОБА_1,  її представника ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення,  визначення порядку користування будинком та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_5,  Біляївський РВ УМВС України в Одеській області,  третя особа орган опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації про визнання втратившими право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,  -

встановила:

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року заяву ОСОБА_3  задоволено,  знято арешт з будинку АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с.  53).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати оскаржувану ухвалу,  посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права,  (т. 2 а.с. 56-57).

В судовому засіданні апелянт та її представник підтримали доводи скарги,  яку попросили задовольнити,  відповідач та його представник заперечували проти скарги і просили її відхилити.

Інші особи до суду не прибули,  були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи,  про що в справі є докази (т. 2 а.с.  94-98). Зважаючи на вимоги ч. 2  ст.  305 ЦПК України,  така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Вивчивши матеріали справи,  заслухавши суддю - доповідача,  пояснення сторін,  обговоривши доводи скарги,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Справа № 22ц-2915/2008                                                                    Категорія ЦП: 7

Головуючий у  першій  інстанції  Груца  Е. Е. Доповідач Левенець Б.Б.

2

Відповідно до вимог ч. 3  ст.  151,  п. 1 ч. 1,  ч. 3  ст.  152 ЦПК України,  позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти,  що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

При цьому,  забезпечення позову допускається,  якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

За роз'ясненнями,  що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",  розглядаючи заяву про забезпечення позову,  суд має з урахуванням доказів,  наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,  пересвідчитися,  зокрема,  в тому,  що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,  з'ясувати обсяг позовних вимог,  а також відповідність виду забезпечення позову,  який просить застосувати особа,  котра звернулася з такою заявою,  позовним вимогам.

Судом встановлено,  що предметом вимог позивачки,  що розглядаються у цьому проваджені є немайнові вимоги,  а саме: усунення перешкод і вселення,  визначення порядку користування будинком,  що належить відповідачу.(т.2 а.с.  34-36)

Вимоги позивачки про визнання майна спільною сумісною власністю,  визнання права власності на частину будинку АДРЕСА_1,  розглядаються в іншому провадженні,  (т. 2 а.с.  14)

Тому,  на думку колегії суддів,  позивачка не позбавлена можливості заявити про вжиття заходів забезпечення позову під час розгляду її майнових вимог щодо цього будинку в іншому провадженні.

Враховуючи викладене,  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність загрози невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення і скасування заходів забезпечення позову.

Висновок суду про негайне виконання ухвали про скасування заходів забезпечення позову не можна визнати обґрунтованим,  проте вказане порушення є формальним і зважаючи на вимоги ч. 2  ст.  308 ЦПК України не може бути визнано підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують,  а тому мають бути відхилені.

Ухвала колегії суддів апеляційного суду відповідно до ч. 1  ст.  324 ЦПК у касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись  ст.  ст.  303,  п. 1 ч. 2  ст.  307,  п. 1 ч. 1  ст.  312,  313-315,  317,  319 ЦПК України,  судова колегія , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року -залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення,  і оскарженню не підлягає.