БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17 січня 2007 року справа №2-24 /07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАНИ
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Тіслюка І.І.
при секретарі Циліцькій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП ДГ «Іванівка» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2738 грн. та моральної шкоди в сумі 1500 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до державного підприємства дослідного господарства «Іванівка» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2738 грн. та моральної шкоди в сумі 1500 грн., у зв'язку з потравою в нічний час з 17 на 18 жовтня 2006 року худобою, що належить даному підприємству, врожаю столового буряка та столової моркви на земельній ділянці, що належить йому і знаходиться поблизу від с.Іванівка Борзнянського району.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі. Звернення до суду він мотивує неможливістю вирішення питання про відшкодування завданої йому шкоди писля того, як йому були запропоновані керівництвом ДГ «Іванівка» неприйнятні пропозиції з цього приводу.
Позивач також дав такі пояснення. 18 жовтня 2006 року у першій половині дня йому стало відомо про потраву худобою столового буряка та моркви на земельній ділянці, що належить йому. Він дізнався, що худоба належить ДГ «Іванівка»* яке не заперечувало цей факт. На протязі кількох днів земельна ділянка, на якій знаходився столовий буряк та морква обстежувалась співробітниками ДГ «Іванівка» та Миколаївської сільскої ради. Комісією сільскої ради за фактом потрави на його земельній ділянці буряку та моркви 23 жовтня 2006 року було складено акт. Компенсація за втрачений ним урожай буряка, що пропонувалась співробітниками ДГ «Іванівка», не відповідала за його уявленням завданим йому збиткам і тому він був змушений звернутись до суду.
Підставою для підрахунків завданих йому збитків ним використані дані акту комісії Миколаївської сільської ради від 23.10.2006 року та додаткового акту від 26.10.2006 року. Так, було встановлено що пошкоджено столового буряка на площі 0,016 Га та на 0,0026 Га (10 відсотків від 0,026 Га) вирощеної столової моркви. Всього моркви було посажено 100 рядків і, виходячи з того, що урожайність з одного рядка склала 17,5 кг, то урожай всієї моркви, висаженої на земельній ділянці 0,026 Га у кількості 100 рядків моркви на ньому, мав би складати 1750 кг. За даними ПСК «Ринок», проти яких не заперечує також і відповідач, середня вартість одного килограму столового буряка дорівнюється 90 копійкам, а одного килограма моркви 1 грн.40 коп. Урожайність столового буряка складає 200 цнт/га. Отже, збиткі по урожаю моркви складають 2450 кг і по урожаю буряка 288 грн.(320 кг).
Одночасно, ОСОБА_1 вважає, що йому була заподіяна моральна шкода, яку він пояснює перенесеними ним душевними стражданнями, втратою нормальних життєвих зв'язків, погіршенням його матеріального стану. Він оцінює цю шкоду в сумі 1500 грн.
Представники відповідача Омельченко П.О. та Прокопенко О.В. вимоги позивача в частині задоволення завданої йому матеріальної шкоди визнали частково, а в частині заподіяння моральної шкоди не визнали у цілому.
Омельченко П.О. пояснив суду, що потрава буряка на земельній ділянці ОСОБА_1 відбулась з вини ДГ «Іванівка». Особи, які здійснювали нагляд за худобою, в умовах, що склались у ніч з 17 на 18 жовтня, були у незмозі запобігти негативних наслідків виходу з ладу технічних засобів охорони місця перебування худоби і втратою після цього в нічних умовах контролю за стадом худоби.
Керівництвом господарства визнано дані, що зазначені в акті від 23 жовтня 2006 року, складеного комісією Миколаївської сільскої ради за фактом потрави буряка та моркви на земельній ділянці ОСОБА_1. З цих підстав йому була запропонована компенсація за понесені ним збитки, але він від неї відмовився.
Причини невизнання розміру матеріальної шкоди, заявленої у позові ОСОБА_1, представник відповідача пояснив невизнанням обсягу пошкодженої моркви та навмисною недбалістю господаря, який мав можливість зберегти частину урожаю, що залишилась на ділянці після пошкодження його худобою.
Омельченко П.О., представник відповідача, пояснив, що факт заподіяння моральної шкоди не визнається з тієї причини, що керівництво господарства відразу після потрави пропонувало відшкодувати ОСОБА_1, завдані йому збиткі, але той навмисно затягуючи час уникав від зустріч.
Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дав такі пояснення. У нічний час з 17 на 18 жовтня 2006 року він з іншою особою доглядав за худобою ДГ «Іванівка». Місце, де перебуває худоба огорожено охоронною системою яка недозволяє худобі виходити за певні межі території господарства. Але на вказаний час охоронна система не зпрацювала. Він намагався зібрати худобу но із-за тумана та темряви не зміг цього зробити. Зібрав стадо лише у ранці.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що він є сільським головою с.Миколаївки. За зверненням ОСОБА_1 по факту потрави худобою урожаю буряка на його земельній ділянці, ним була створена комісія з кваліфікованих фахівців, яка виклала свої висновки в акті від 23.10.2006 року. Дані акту є обгрунтованими.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з питань щодо стягнення на його користь матеріальної шкоди, в заподіяні якої є вина відповідача, у частковому обсязі.
Вимога позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягає задоволенню також у частковому обсязі.
Суд вважає, що відповідальність відповідача грунтується на положеннях ст. 1166 ЦК України, відповідно до змісту якої майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Одночасно, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Під час розгляду даної цивільної справи було встановлено, що потрава урожаю на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 відбулась з вини співробітників, що працюють на ДГ «Іванівка», яким було доручено доглядати за стадом худоби даного господарства. Суд вважає, що ці дані вказують на прямий причинний зв'язок з наслідками, пов'язаними з потравою худобою урожаю на земельній ділянці ОСОБА_1
Разом із цим, суд вважає необгрунтованими вимоги позивача щодо суми збитків, які він зазнав унаслідок дій співробітників ДГ «Іванівка». Зокрема відповідач погодився з тим, що під час складання заяви були припущені обрахункові помилки, пов'язані з неправильним застосуванням еквівалентів одиниць виміру. Перерахунок виявив, що сума матеріального збитку, зазначеного у заяві, є збільшеною.
Із пояснень учасників розгляду справи вбачається, що позивач мав можливість збереження частки урожаю і зменшення завданих йому збитків, але не вжив необхідних для цього заходів з власної вини.
Суд при підрахунках збитків користувався показниками статистичних даних з цінових питань та урожайності наданих позивачем, проти чого відповідач не заперечував. Перерахунком на вказаних підставах було встановлено, що сума матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 складає не 2738 грн., а 354 грн. ( за 160 кг буряка 144грн. та за 150 кг моркви 210 грн.) При підрахунках збитків урожаю моркви судом були враховані лише 10 відсотків пошкодженого урожаю і не бралась до уваги та частина, яка не зазнала істотних пошкоджень та була придатна за свідченням сторін для вживання.
У вирішенні питання щодо відшкодування відповідачем на користь позивача моральної шкоди в сумі 1500 грн., суд виходить з вимог ст.23 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №4 про те, що під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб тощо.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, а також з урахуванням ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.
Отже, суд, вирішуючи можливість задоволення позову ОСОБА_1 у цій його частині, виходить з того, що потерпілим не були представлені вагомі докази, які підтверджують підставність його вимог про відшкодування на його користь моральної шкоди і вони не можуть бути віднесені до таких, що призвели До великих душевних страждань чи суттєвого погіршення життєвих зв'язків тощо. Тому суд вважає що позов ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 150 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 214 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 в частинах стягнення матеріальних збитків а також; моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ДГ «Іванівка» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 354 грн.
Стягнути з ДГ «Іванівка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 150 грн.
Стягнути з ДГ «Іванівка» на користь ОСОБА_1 судові витрати: державного мита в сумі 59 грн.50 коп., а також за ІТЗ судового розгляду 30 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.