Справа № 22-8429    Головуючий у 1 інстанції Ганечко О.М.

2007 р.                       Доповідач Коротун В. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2007 p. Апеляційний суд м. Києва в складі:

Головуючого Коротун В. М.

Суддів Кабанченко О.А., Пікуль А.А.

при секретарі Твердохліб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2007 року по справі за позовом ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Заслухавши доповідь судді Коротун В.М., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2007 року позивач ВАТ «Укртелеком» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючис на те, що вони є користувачами телефонного номеру НОМЕР_1, який встановлений в квартирі АДРЕСА_1.

Однак, за період з лютого по вересень 2004 року виникла заборгованість за користування електрозв'язком у сумі 2806 гривен, 55коп.

Оскільки відповідачі зареєстровані та проживають в вищевказаній квартирі, користувалися вищезазначеним телефонним номером, заборгованість не сплатили, то позивач і просив стягнути з відповідачів 2806 гривен 55 коп. - заборгованості за користуванням електрозв'язку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2007 року у задоволенні позову ВАТ «Укртелеком» було відмовлено .

В апеляційній скарзі ВАТ «Укртелеком» просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним

доказам , висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла.

В вищевказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_1

Згідно довідки ВАТ «Укртелеком» № 18-872 від 07 вересня 2006 року в зазначеній квартирі був встановлений телефон НОМЕР_1 на загальних підставах на ОСОБА_3

Вказаний номер 10 жовтня 2004 року був скасований за несплату телекомунікаційних послуг.

Згідно довідки ВАТ «Укртелеком» № 18-872 від 07 вересня 2006 року за період з лютого 2004 року по вересень 2004 року борг за телекомунікаційні послуги за телефоном НОМЕР_1 склав 2806 гривен 55 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову ВАТ «Укртелеком», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки після смерті ОСОБА_3, між позивачем і відповідачами не укладався договір на надання телекомунікаційних послуг, тобто кредитування телефонним зв'язком, то у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів суми заборгованості за користування електрозв'язком.

Також суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 разом із своєю матір'ю ОСОБА_2 перебував на території США у період з січня по вересень 2004 року.

Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд першої інстанції до нього прийшов при неповному з'ясуванні всіх суттєвих обставин справи та порушенні норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню.

Так, безпідставним є посилання суду на те, що оскільки договір на користування телефонним зв'язком з відповідачами не укладалося, то за телекомунікаційні послуги відповідачі сплачувати не повинні.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі після смерті ОСОБА_3 продовжували користуватися телефонним зв'язком, телефонним номером НОМЕР_1, сплачувати за користування телефонним зв'язком, тобто фактично були споживачами електрозв'язку.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що не залежно від того, що договір укладено не було, відповідачі фактично погодились користуватися телефонним зв'язком, тобто користуватися послугами електрозв'язку, які надаються ВАТ «Укртелеком».

Також безпідставними є посилання суду на те, що відповідачі не повинні сплачувати заборгованість за послуги електрозв'язку за період з січня по вересень 2004 року оскільки вони в цей час перебували на території США.

Так, відповідачі будучи користувачами телефонного зв'язку в порушення вимог діючих Правил користування місцевим телефонним

зв'язком, не повідомили позивача про можливість тимчасово не користування телефоном.

При цьому, суд першої інстанції не врахував той факт, що в період перебування відповідачів за межами України на території США згідно довідки Генерального консульства України в Нью-Йорку, №61410/36-091-933 від 05 липня 2007 року, за користування телефоном НОМЕР_1 вносилась плата 16 лютого 2004 року та 25 травня 2004 року відповідно в сумі 1313 гривен 43 коп. та 1881 гривні 43 коп.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позову ВАТ «Укртелеком».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 315, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Укртелеком» - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2007 року скасувати та постановити нове.

Позов ВАТ «Укртелеком» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 1403 гривні 22 коп. та з ОСОБА_2 1403 гривні 23 коп., а всього 2806 гривні 55 коп. на користь ВАТ «Укртелеком» - заборгованості за користування електрозв'язком.

Стягнути з ОСОБА_1 28 гривен 50 коп. та ОСОБА_2 25 гривен 50 коп. - судового збору.

Рішення може бути оскаржена на протязі 2 ( двох ) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.