ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.06 Справа № 9/182/06
Суддя Нечипуренко О.М.
за позовом Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Ціолковського, 12)
до відповідача Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул..Грязнова, 65)
про стягнення 2205,42 грн.
Суддя Нечипуренко О.М.
Представники:
Від позивача
Єрьоменко А.Г., дов. № 3 від 04.01.2006
Від відповідача
Не з’явився.
СУТНІСТЬ СПОРУ :
Орендним виробничим управлінням житлово-комунального господарства, м. Вільнянськ, заявлено позов про стягнення з Державного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області, м. Запоріжжя, 2 200,00 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 50 від 01.03.2004, та 05,42 грн. пені.
Провадження по даній справі порушене ухвалою суду від 13.06.2006, судове засідання призначене на 05.07.2006.
За клопотанням представника позивача судове засідання проведене без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
05.07.2006 справу розглянуто, прийнято рішення, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
В судовому засіданні позивач звернувся до суду із письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 1 948,00 грн. заборгованості за надану теплову енергію, 05,42 грн. пені та суму судових витрат. Заяву мотивовано тим, що станом на 30.06.2006 відповідач частково погасив суму основного боргу.
Заява подана позивачем в порядку, встановленому ст. 22 ГПК України, і приймається судом до розгляду.
Розглядаються уточнені позовні вимоги.
Позов заснований позивачем на умовах договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 50 від 01.03.2004, ст.ст. 526, 527 ЦК України і мотивований тим, що відповідач в порушення умов згаданого договору в період з 01.03.2004 р. по 01.06.2006 р. не виконував належним чином зобов’язання по оплаті поставленої теплової енергії.
В судовому засіданні позивач в усній формі уточнив правильне найменування відповідача як Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області, замість вказаного у позовній заяві - Державного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області.
З огляду на викладені обставини, суд ухвалив: відповідачем по справі № 9/182/06 вважати Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області.
Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив та інші витребувані судом документи не надав; про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2004 року між позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 50, за умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно із Додатком № 1, а відповідач - сплачувати її вартість за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені договором.
Договір укладено строком до 01.03.2008 р.
Згідно із п.6.3 договору, Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду (календарного місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач, відповідно до п.7.2.3 договору, повинен сплатити пеню в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суддя вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке:
Виходячи з вимог ст. 526 ЦК України в редакції станом на 01.01.2004 р., яким сторони керувались при укладенні договору, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного цивільного законодавства.
Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 3.2.2 договору № 50 відповідач зобов’язаний оплачувати спожиту теплову енергію в обсяги і терміни, передбачені договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконував умови Договору належним чином, поставляв відповідачу теплову енергію у гарячій воді згідно з обсягами, встановленими Додатком № 1 до договору.
Відповідач у встановлений договором термін оплату виставлених позивачем рахунків за період з 01.03.2004 р. по 01.06.2006 р. не проводив (копії виставлених рахунків містяться в матеріалах даної справи).
Таким чином, згідно розрахунку позивача, за вказаний період за відповідачем рахувалась заборгованість по оплаті за поставлену теплову енергію в сумі 2 200 грн.
Доказів своєчасної і у повному обсязі сплати за спожиту теплову енергію у спірний період відповідач суду не представив.
Навпаки, з наданих позивачем доказів, зокрема з довідки підприємства та виписок банку, слідує, що заборгованість за вказаний період (за березень 2006 року) була погашена відповідачем частково в сумі 252,00 грн. лише 09.06.2006 п/д № 832385.
Таким чином, на момент судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію в сумі 1 948,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 948,00 грн. заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 50 від 01.03.2004 обгрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі і такими, що підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 05,42 грн. пені суд відмовляє з огляду на наступне.
У відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов’язання.
Позивачем нараховано відповідачу пеню за період прострочення з 01.12.2005 р. по 01.06.2006р., при цьому основна заборгованість у відповідача виникла за період з 01.03.2004 р. по 01.06.2006 р.
У той же час, згідно із п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.
При таких обставинах, суд вважає, що позивач необґрунтовано і всупереч вимогам діючого законодавства нарахував пеню за період з 01.12.2005 р. по 01.06.2006р., у зв’язку із чим відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Судові витрати згідно ст. ст.. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул..Грязнова, 65, ЄДРПОУ 23786842, відомості про р/р в установах банків - відсутні) на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Ціолковського, 12, ЄДРПОУ 03345645, р/р № 26004320109755 в ЗОФ УКБ “Укрсоцбанк” м. Запоріжжя, МФО 313010 ) 1 948 грн. 00 коп. основного боргу, 101 грн. 72 коп. державного мита, і 117 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В стягненні 05,42 грн. пені –відмовити.
Суддя О.М.Нечипуренко
(рішення оформлено 10.07.2006 р.)