Справа №1-98/2007 p.

    ВИРОК

Іменем України

17 січня 2007 року Автозаводський райсудом м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючої судді  - Каліновської Е.І.

при секретарі        - Мясоутової Д.М.

з участю прокурора     - Яроменка P.O.

захисника - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ст 89 КК України  не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ

04.11.2005 року біля 14 години підсудний ОСОБА_2 знаходячись біля бару „Талісман" по вул. Московській м. Кременчука із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого штовхнув в бік потерпілого ОСОБА_3, після чого відкрито заволодів його майном: мобільним телефоном „Соні Еріксон 290" вартістю 420 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Він же повторно 07.11.2005 року біля 21 години неподалік зупинки ДК „Краз" в м. Кременчуці із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я штовхнув в плече потерпілу ОСОБА_4 після чого відкрито заволодів її майном сумочкою вартістю 100 грн, грошимав сумі 80 грн, телефонною карткою вартістю 40 грн, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 220 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Він же повторно 10.11.2005 року біля 4 години знаходячись по вул. Гвардійській в м. Кременчуці біля ЗОШ № 5 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я штовхнув потерпілого в спину потерпілого ОСОБА_5 після чого відкрито заволодів його майном: мобільним телефоном „Сіменс СХ-65" вартістю 850 грн, срібним ланцюжком вагою 10 г вартістю 120 грн, гаманцем вартістю 30грн, карткою „МТ Банку", чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів встановлених судом визнав та пояснив, що скоїв їх так з таких причин та мотивів як це вказано в описовій частині вироку.

Крім визнання вини підсудним його винність повністю підтверджується всебічно повно та об'єктивно перевіреними, дослідженими та співставленими судом слідуючими доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 пояснившого, що 10.11.2005 року біля 4 години він разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 вийшли з комп'ютерного клубу „Некст" і пішли шукати банкомат, щоб зняти гроші. Проходячи біля ЗОШ № 25 вони побачили неподалік від них постать чоловік, але розгледіти не могли, оскільки був сильний туман. Через мить він відчув удар в спину, від якого впав. Піднявшись він з'ясував, що у нього зник телефон „Сіменс СХ-65", срібний ланцюжок, порожній гаманець та картка „МТбанку".

Дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3, згідно з якими 04.11.2005 року біля 14 години він вийшов з дому та пішов на тренування. При собі мав телефон „Соні Еріксон 290 І". Коли проходив біля кафе „Талісман" до нього підійшов молодий чоловік і сказав, що у нього викрали мобільний телефон і він хоче подивитись на його телефон. Він показав якийсь квиток і представився працівником міліції. Після того як він не віддав йому телефон, незнайомець штовхнув його і вирвав з рук телефон з яким втік. Він побіг за ним, але наздогнати не зміг. Після чого він зайшов в притулок „Промінь", розповів вихователям про те, що сталося і вони йому підказали, що телефон викрав ОСОБА_2, (а.с. 18).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4 згідно з якими 07.11.2005 року вона відпочивала в барі „Бенефіс", який розташований в приміщенні ДК „Краз". Біля 21 години вона вийшла з бару і пішла в бік пам'ятника „Вічно живим". Не доходячи до зупинки до неї підбіг незнайомий чоловік, штовхнув в плече, вирвав з рук сумочку та побіг в бік зупинки „Міськводоканал". В сумочці знаходилось 80 грн, ключі від квартири та телефонна картка. їй завдані збитки на загальну суму 220 грн ( а.с. 220).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, згідно з якими він працює ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони приймають від громадян мобільні телефони, які були в використанні, тільки при наданні ними документа, який посвідчує особу. 05.11.2005 року біля 11 години 30 хвилин до нього в магазин підійшов молодий чоловік і запропонував купити мобільний телефон „Соні Еріксон Т290 і", котрий він придбав за 250 грн. Чоловік залишив ксерокопію учнівського листка, на якій власноручно вказав модель телефону та написав, що гарантує - телефон не крадений. Днів через 5-7 телефон був проданий. ( а.с. 25).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8, згідно з якими на даний час він навчається в ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_2. На початку листопада 2005 року він з ОСОБА_2. Приїхав в м. Кременчук де зустріли знайомого ОСОБА_9. Вирішили сходити до притулку „Промінь". По дорозі зустріли хлопця 12 років, який в руці держав мобільний телефон. ОСОБА_2 підійшов до нього і сказав, що він працівник міліції і, що у нього вкрали телефон і він хоче перевірити чи це не його телефон. Потім ОСОБА_2 штовхнув підлітка, вихватив телефон і втік. Того ж дня вони поїхали до м. Полтави де ОСОБА_2 продав крадений телефон. ( а.с. 26).

Дослідженими в судовому засіданні аналогічними показаннями свідка ОСОБА_9 (а.с. 27).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, згідно з якими 16.11.2005 року він зустрів ОСОБА_2 і той розповів йому, що 07.11.2005 року гуляв в районі будинку „Краз" і бачив, як у молодої жінки ОСОБА_2 вирвав з рук сумочку. На його запитання останній повідомив, що сумку викинув в районі магазину „Сударь" по вул. Першотравневій м. Кременчука, а гроші з сумочки забрав ( а.с. 27).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, згідно з якими 10.11.2005 року біля 04 години він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 йшов в напрямку магазину „Богдан" до банкомату. В районі ЗОШ № 25 попереду них він почув, що хтось розмовляє, але не розгледів людей бо був сильний туман. В одну мить його збили з ніг. Піднявшись ОСОБА_5 виявив пропажу телефону „Сіменс СХ-65" ( а.с. 66)

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, згідно з якими у нього у власності є кіоск в якому він скупляє і продає мобільні телефони. 16.11.2005 року до нього в кіоск підійшов молодий чоловік і запропонував купити мобільний телефон „Сіменс СХ-65". Документи він надати не міг, повідомив, що купив телефон без документів, показав лише студентський квиток. Він зняв копію квитка на якому хлопець своєю рукою написав свої данні і поставив підпис, після чого дав чоловікові 400 грн, а через декілька днів продав телефон за 450 грн незнайомому чоловікові. (а.с. 67).                                           

Протоколами огляду місця події (а.с. 15, 34, 37, 56);                                                     

Протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с. 76)

Постановами про приєднання до справи речових доказів (а.с. 22, 43, 64).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання (а.с. 28)

Протоколом зводин віч-на-віч між підсудним ОСОБА_11 та потерпілою ОСОБА_12 (а.с. 67-69).

Та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Підсудний ОСОБА_2 повторно відкрито з поєднанням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволодів чужим майном потерпілих, тому суд його дії кваліфікує за ст. 186 ч 2 КК України.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд в повній мірі враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, всі обставини по справі в їх сукупності, дані про особу підсудного, не працюючого, по місцю проживання характеризується позитивно, його сімейний стан, молодий вік та стан здоров'я, а також те, що частково відшкодував завдану шкоду потерпілим.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудного суд визнає визнання вини, щире розкаяння в скоєному, та часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

З урахуванням вище викладено суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання в межах санкції статті передбачаючої відповідальність за скоєне.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов на суму 1100 грн, який підлягає задоволенню, як такий що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч 2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити попередню - утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 18.09.2006 року з моменту фактичного затримання.

Речові докази (а.с. 22, 43, 64), що зберігається в камері речових доказів Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області - повернути власникам по належності..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити, стягнувши з засудженого ОСОБА_2 1000 грн матеріальної шкоди та 100 грн моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду в Полтавській області на протязі 15 діб з дня проголошення.