ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.07.06 № 11/302/06-АП
суддя Гончаренко С.А.
14 год. 45 хв.
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Кузьмінов Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (69068, м. Запоріжжя. вул. Брюлова,4)
до відповідача: Субєкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
у присутності представників:
позивача: Рожук Д.В. -дов. №10241 від 10.05.2006р.
відповідача: не зявився
про стягнення: 6801, 81 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
04.05.2006р. до господарського суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з СПД ОСОБА_1 6801, 81 грн. податкового боргу.
05.05.2006р. на підставі ст.ст.104-107 і п.6 розділу УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-ІУ) відкрито провадження в адміністративній справі і призначено попереднє судове засідання на 31.05.06.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.06.2006р.
В засіданні 13.06.2006р. суд постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначив судовий розгляд справи на 04.07.2006р.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
Податкова заборгованість відповідача виникла в результаті подання декларації з ПДВ за звітний (податковий період) - січень 2003р. в сумі 7441,00грн. Станом на 13.06.2006р. заборгованість відповідача складає 6801,81 грн., в тому числі з нарахуванням пені. У звязку з несплатою в добровільному порядку зазначеної суми заборгованості, вона має бути стягнута з відповідача в судовому порядку відповідно до норм діючого законодавства.
Відповідач позов не визнає, але нормативного та документального обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Ст. 9 вказаного Закону передбачений обов'язок платника податків подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
ОСОБА_1 зареєстрований розпорядженням Шевченківської райадміністрації як субєкт підприємницької діяльності -без створення юридичної особи 23.05.2000р. за № НОМЕР_1.
Згідно з поданою відповідачем декларацією сума податкових зобовязань з ПДВ за січень 2003р. складала 7 414,00грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі- ЗУ №2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.4.1 ст. 5 ЗУ №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 ЗУ №2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Станом на 13.06.2006р. заборгованість відповідача складає 6801,81 грн., в тому числі з нарахуванням пені в сумі 184,75грн.
Позивачем в порядку ст. 6 Закону №2181 на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: форми “Ф1” №НОМЕР_2 та форми “Ф2” №НОМЕР_3 , які залишились без задоволення.
Відповідно до пункту 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми
недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.1.1 ст. ЗУ №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158 - 163, п.6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-ІУ), -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) податковий борг з ПДВ в сумі 6801,81грн. (код платежу НОМЕР_5 на р/р 3412799600009 код одержувача 25216327 в УДК у Запорізькій області, МФО 813015 до Держбюджету Шевченківського району м. Запоріжжя).
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Гончаренко С.А.