ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2015 рокусправа № 804/1815/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Шальєвої В.А.

           суддів:                     Білак С.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання:          Фірсіка Д.Ю.

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р. в справі № 804/1815/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 3 305 566,32 грн., в тому числі за основним платежем – 2 203 710,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1 101 855,44 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невідповідність висновків акту перевірки, за наслідками якої прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, фактичним обставинам, підтвердження здійснення господарських операцій належним чином оформленими первинними документами.

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р. позов задоволено.

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції матеріалів перевірок контрагентів позивача, якими визнано правочини з реалізації та придбання товарів нікчемними, ненадання позивачем до перевірки документів, що підтверджують навантаження, розвантаження та транспортування товару (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, подорожніх листів тощо), що свідчить про те, що відвантаження товару на адресу контрагентів не відбулось, відповідно є правомочним висновок про відсутність факту реального проведення господарських операцій в частині реалізації товару та непідтвердження використання товару в господарській діяльності позивача в частині придбання товару. Відтак, грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок позивача поза договірними відносинами, вважаються сумою одержаного доходу відповідно до п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та включаються до складу одержаного доходу як дохід з інших джерел, тому відповідачем зроблений висновок про заниження позивачем одержаного доходу в розмірі 12 963 005,41 грн. (грошові кошти з податком на додана вартість) та завищення суму одержаного доходу в розмірі 12 489 750,25 грн. за 2013 р. (сума реалізації на підприємства з ознаками фіктивності без податку на додану вартість). Отже, перевіркою встановлено заниження суми одержаного доходу за 2013 р. на 473255,16 грн. Перевіркою правильності визначення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, відображеного в декларації про майновий стан та доходи, встановлено заниження суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності за 2013 р. в сумі 2 203 710,88 грн.

          В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. До судового засідання 08.07.2015 р. представник відповідача не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв’язку з чим колегія суддів визнала за можливе закінчити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

          Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Позивач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.02.2004 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 55974193 від 03.08.2004 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

          Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за наслідками якої складено акт № 2802/173/НОМЕР_2 від 06.10.2014 р., в якому встановлено порушення позивачем п. 164.1 ст. 164, п. п. 177.1, 177.2 ст. 177, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. в розмірі 2 203 710,88 грн..

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.01.2015 року про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 3 305 566,32 грн., в тому числі за основним платежем - 2 203 710,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 101 855,44 грн.

Також встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Ін-Веста» (виконавець) укладено договір надання логічних послуг № ОУ-02/07-12 від 02.07.2012 р., за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання виконати за винагороду за рахунок замовника комплекс функцій та операцій, що складають логістичний процес, що забезпечують ефективний, системний підхід до транспортно-складської, комунікаційної та інформаційної підсистеми, зниження витрат, рух товарних потоків замовника. Фактичне здійснення господарських операцій за цим договором підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.06.2013р., 30.09.2013р., 31.12.2013р.

Протягом 2013 р. позивач мав господарські взаємовідносини із ПАТ «Веста-Дніпро» (постачальник) щодо придбання товару (АКБ акумулятори Forse, Fire Ball), виконання господарських операцій підтверджено видатковими накладними, податковими накладними.

04.01.2013 р. між позивачем (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір поставки № 03/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору, номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтвердження видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними.

В серпні 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Крафт Профі» (що згодом перейменовано у ТОВ «ОСОБА_4 ІНК») на підставі договору № 25/13 з приводу реалізації товару (акумулятори). Фактичне здійснення господарських операцій та виконання позивачем зобов'язань за договормо підтверджено наявними в матеріалах справи податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

В травні 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «БЛП-2012» (ПП «Унтер») на підставі договору №14/05 з приводу реалізації товару (акумулятори), виконання умов якого підтверджується податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Протягом 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на підставі договору поставки № 5 від 18.05.2007 р. з приводу реалізації товару (АКБ Forse), що підтверджено виписаними позивачем видатковими накладними, податковими накладними.

У січні 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Курсінвест» на підставі договору № 16/12 щодо реалізації товару (АКБ Forse), що підтверджено видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, а також податковими накладними.

У жовтні 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Спец ОПТ» на підставі договору № 36/13 щодо реалізації товару (АКБ Forse, Vortex), що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними.

У вересні 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «МКГ-Бізнес» на підставі договору № 33/13 щодо реалізації товару (АКБ Forse), що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними.

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Галеас» (покупець) укладено договір поставки № 20/13 від 01.01.2013 р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору, номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними, перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

07.05.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Атаргатіс А» (покупець) укладено договір поставки № 20/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними, довіреностями ТОВ «Атаргатіс А» на отримання товару.

13.05.2013 р. між позивачем(продавець) та ТОВ «Імпексбуд» (покупець) укладено договір поставки № 09/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними. Перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

01.07.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Ланкорн» (покупець) укладено договір поставки № 19/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними. Перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

01.08.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Ніколейд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 27/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити акумулятори на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними. Перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

01.08.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Про-Елмон» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 32/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити акумулятори на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними на товар (акумулятори). Перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

07.11.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Інтермаркет Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 39/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити акумулятори на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними.

10.12.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Технічна будівельна компанія «Дніпро» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 41/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити акумулятори на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною на товар (акумулятори) №609, податковою накладною.

07.10.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Флавер Плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 37/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити акумулятори на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов укладеного договору підтверджено видатковими накладними на товар (акумулятори) №565 та №568 від 28.10.2013р., довіреністю, яка виписана ТОВ «Флавер Плюс» на отримання товару за укладеною угодою, податковою накладною.

07.10.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Боба-2013» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 38/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити акумулятори на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов укладеного договору підтверджено видатковими накладними на товар (акумулятори) №569 від 29.10.2013 р., довіреністю, яка виписани ТОВ «Боба-2013» на отримання товару за укладеною угодою, податковими накладними. Перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

01.07.2013 р. між позивачем (продавець) та ТОВ «Кофекс» (покупець) укладено договір поставки № 20/13, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару визначається в товарно-супроводжувальних документах на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Виконання умов укладеного договору підтверджується видатковими накладними на товар (акумулятори), податковими накладними, довіреностями, які виписані ТОВ «Кофекс» на отримання товару за укладеною угодою. Перевезення придбаного товару здійснювалось автопідприємством фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, про що свідчать товарно-транспорті накладні складені на кожну партію товару.

          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем з вказаними контрагентами.

          Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що отримані позивачем послуги та товари від контрагентів-продавців оплачені в повному обсязі, також позивачем отримана оплата за поставлений товар від контрагентів-покупців, що підтверджується відомостями, які містяться в акті перевірки.

          Придбані позивачем товари та послуги використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що формування позивачем витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, відбулось, зокрема, за рахунок сум на придбання товару та послуг за господарськими операціями з ТОВ «Ін-Веста» та ПАТ «Веста-Дніпро». Фактичне отримання позивачем товару та послуг, як зазначено вище, підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, суми податку на додану вартість підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі.

          Формування позивачем складу доходу, що враховується при обчисленні об’єкта оподаткування, здійснено за рахунок сум з продажу товару по господарським операціям з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, ТОВ «Крафт Профі» (ТОВ «ОСОБА_4 Інк.»), ТОВ «БЛП-2012», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, ТОВ «Курсінвест», ТОВ «Спец Опт», ТОВ «МКГ-Бізнес», ТОВ «Галеас», ТОВ «Атаргатіс А», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Про-Елмон», ТОВ «Інтермаркет Груп», ТОВ «Технічна будівельна компанія «Дніпро», ТОВ «Флавер Плюс», ТОВ «Боба-2013», ТОВ «Кофекс».

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Використання придбаних товарів у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є висновок відповідача про порушення позивачем п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, 177.2 ст. 177, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України через відсутність у позивача первинних документів, які б документально підтверджували витрати позивача та одержаний дохід.

Даний висновок відповідача колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в ході перевірки відповідачем здійснювалось дослідження усіх первинних документів суцільним порядком, що зазначено в акті перевірки на сторінках 6 та 7.

Як зазначалось вище, виконання позивачем у 2013 р. господарських операцій з придбання товарів та послуг та продажу товарів доведено належним чином оформленими первинними документами. Зокрема, транспортування товару доведено товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Як встановлено п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

За приписами п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 177.2, 177.3, 1774 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що операції щодо реалізації позивачем товарів контрагентам-покупцям мають завершений характер, як того і вимагає податкове законодавство, оскільки операції мають документальне підтвердження, відтак, ці господарські операції були спрямовані на настання реальних наслідків у вигляді отримання прибутку та сплаті усіх відповідних визначених законодавством податків та зборів.

Відповідно до ст. ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, податкове законодавство в якості підстави для не включення певних витрат до складу валових витрат встановлює тільки випадки відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В ході розгляду справи як в суді першої, так й в суді апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Відтак, оскільки витрати позивача з придбання товару та послуг у ТОВ «Ін-Веста» та ПАТ «Веста-Дніпро» та доходи від продажу товарів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, ТОВ «Крафт Профі» (ТОВ «ОСОБА_4 Інк.»), ТОВ «БЛП-2012», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, ТОВ «Курсінвест», ТОВ «Спец Опт», ТОВ «МКГ-Бізнес», ТОВ «Галеас», ТОВ «Атаргатіс А», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Про-Елмон», ТОВ «Інтермаркет Груп», ТОВ «Технічна будівельна компанія «Дніпро», ТОВ «Флавер Плюс», ТОВ «Боба-2013», ТОВ «Кофекс» підтверджено належним чином оформленими первинними документами, такі витрати підлягають включення до витрат позивача, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу, а доходи є доходом від провадження господарської діяльності, а не доходом, отриманим з інших джерел.

Викладене дає суду апеляційної інстанції підстави вважати правильним висновок суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції факту не підтвердження навантаження, розвантаження та транспортування товару у зв’язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, подорожніх листів, колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, умовами укладених договорів з продажу товару передбачено, що поставка товару здійснюється покупцем, в той час як позивач є продавцем за укладеними договорами. Крім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, що спростовує висновок податкового органу.

Оскільки транспортування придбаного товару здійснювалось покупцями, саме покупці повинні мати в наявності товарно-транспорті накладні, що засвідчують факт переміщення товару від продавця та є підставою для обліку виконаної перевізником роботи.

Колегія суддів зазначає про правильний висновок суду першої інстанції, що відсутність документів або неповне їх заповнення, що засвідчують транспортування товару, дає підстави лише вважати про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

При цьому судова колегія приймає до уваги факт вилучення у позивача первинних документів слідчими органами, про що, зокрема, зазначено й в акті перевірки.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що ґрунтуються на висновках актів інших податкових органів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що акти перевірок контрагентів позивача, а також акти про неможливість проведення зустрічних звірок, на які посилається відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі, не можуть бути належними та допустимими в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, на підставі яких можливо зробити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

На час здійснення господарських операцій між позивачем та покупцями усі контрагенти позивача здійснювали господарську діяльність, не визнавалися банкрутами, не ліквідовані, були платниками податку на додану вартість.

При цьому колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання та продажу товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р. в справі № 804/1815/15 залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р. в справі № 804/1815/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 09.07.2015 р.

Головуючий:                                                                      В.А. Шальєва

          Суддя:                                                                      С.В. Білак

          Суддя:                                                                      Н.А. Олефіренко