ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"08" липня 2015 р.справа № 808/1949/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:          Юрко І.В., суддів: Гімона М.М. Чумака С. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі 808/1949/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

                                        Позивач 06.04.2015 року звернувся до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про скасування постанови старшого державного виконавця від 03.03.2015 року ВП № 46518929 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та про зобов’язання відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 808/6190/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія» суми податкового боргу в розмірі 7524638 грн. 67 коп., виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 10.09.2014 року.

                                        Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

          Сторони в судове засідання не з’явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами п.2 ч.1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

          Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 10.09.2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 808/6190/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія» суми податкового боргу в розмірі 7524638 грн. 67 коп., з яким позивач 09.02.2015 року звернувся для примусового виконання до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, який останнім був отриманий 13.02.2015 року (а.с. 26, 27).

          Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області за результатами розгляду заяви позивача про примусове виконання вказаного вище виконавчого 14.02.2015 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 46518929, яка отримана позивачем 03.03.2015 року (а.с. 36-37, 10).

          Вказана постанова була прийнята на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

          Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу, примусове виконання яких здійснюється контролюючими органами, а тому при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені законами.

          Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі по тексту – Закон № 606).

Згідно з ч.1, ч.2 ст.2 Закону № 606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України та здійснюється державними виконавцями, визначеними Законом України «Про державну виконавчу службу».

Положеннями ч.1 ст.3 Закону № 606 встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Порядок стягнення податкового боргу з юридичних осіб регламентований статтею 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Глава 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Таким чином, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, у зв’язку з чим відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом № 606.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

                              Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі 808/1949/15 залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі 808/1949/15 залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя:                                                                      І.В.Юрко

Судді:                                                                                          М.М.Гімон

                                                                                                    ОСОБА_1