Справа № 2-338/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4 червня 2008 року Романівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Бабича С. В.,

при секретарі Бардаш О.М. ,

з участю сторін,  розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить розірвати шлюб,  зареєстрований з відповідачем 24 жовтня 1998 року у Малокозарській сільській раді Романівського району Житомирської області та залишити проживати з нею їх неповнолітню дитину,  посилаючись на те,  що спільне життя з відповідачем не склалося через подружню невірність останнього. За таких обставин позивачка прийшла до висновку,  що в подальшому жити однією сім»єю вони не будуть і їх шлюб необхідно розірвати.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач позов визнав,  пояснив,  що з доводами позивачки згоден,  не заперечує проти розірвання шлюбу. Відповідачу роз»яснено наслідки задоволення позову.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України,  при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено,  що згідно свідоцтва про шлюб,  24 жовтня 1998 року Малокозарською сільською радою Романівського району Житомирської області актовим записом №3 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши вищевказані матеріали справи,  суд вважає позов підставним і підлягаючим задоволенню,  зважаючи на те,  що сторони до взаєморозуміння не прийшли,  стверджують,  що в подальшому збереження їх сім»ї неможливе. Вищенаведені обставини на думку суду,  свідчать про неможливість збереження шлюбу.

Відповідно до  ст. 112 ч.2 Сімейного кодексу України,  суд ухвалює рішення про розірвання  шлюбу,   якщо  буде  встановлено,   що  подальше спільне  життя подружжя  і

2

збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їх дітей,  що мають істотне значення.

Відносно місця проживання неповнолітньої дитини сторін,  суд вважає за необхідне залишити проживати її з матір»ю,  так як вона на даний час проживає з нею і відповідач не заперечує проти цього.

Витрати,  пов»язані з реєстрацією розірвання шлюбу,  суд покладає на відповідача.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 130, 209, 212, 214-215 ЦПК України,   ст.  110, 112 СК України суд, -

вирішив:

Шлюб між громадянином України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2,  та громадянкою України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3,  зареєстрований 24 жовтня 1998 року Малокозарською сільською радою Романівського району Житомирської області актовим записом №3,  розірвати.

Витрати,  пов»язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі 17 гривень покласти на ОСОБА_2,  а ОСОБА_1 від таких витрат звільнити.

Неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити проживати разом з матір»ю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК.