Справа 22-103 21 \06 Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.
Категорія 21 Доповідач Дем'яносов М.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого : Новікової Г.В.
суддів: Єлгазіної Л.П., Дем'яносова М.В.
При секретарі Стефановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства „ Шляхове ремонтно-будівельне управління", управлінню комунального господарства Донецької міської ради, третя особа-ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в апеляційних скаргах оспорюють обґрунтованість рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2006 року, яким ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди до комунального підприємства „ Шляхове ремонтно-будівельне управління", управлінню комунального господарства Донецької міської ради і також було відмовлено у зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, яка сталася внаслідок зіткнення транспортних засобів.
Доводи скарги ОСОБА_2 зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме суд не взяв до уваги, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що з боку „ Шляхового РБУ" не проводилися роботи про належній обробці ділянки дороги де сталася дорожньо-транспортна пригода, спеціальними засобами, що також підтверджується постановою Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2005 року, однак не зважаючи на це, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відсутня вина КП „ Шляхове ремонтно-будівельне управління" та управління комунального господарства Донецької міської ради в ДТП яке мало місце 7 березня 2005 року.
Просив рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимогах скасувати. Постановити нове , яким задовольнити його вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачів на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 52593 грн.93 коп. і моральної 100 000 грн.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови йому в задоволенні позову до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Вважає, що ДТП сталося саме з вини водія ОСОБА_2 який порушив правила дорожнього руху, однак суд вказані обставини не перепровірив і безпідставно відмовив йому в задоволенні позову.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи вірно були встановлені фактичні обставини, що дійсно 7 березня 2005 року близько 19.00 години на пр. Б.Хмельницького в Ворошиловському районі м. Донецька за участю автомобіля марки „ Хонда" держномер НОМЕР_1 під керуваням ОСОБА_2 який рухався по пр. Б. Хмельницького із боку вул. Р. Люксембург у напрямку вул. Дубравної, та автомобіля марки „ ВАЗ-2107" держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по пр. Б. Хмельницького із боку вул. Дубравної в напрямку вул Р. Люксембург, сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення із автомобілем під керуванням ОСОБА_1.
Позивач ОСОБА_2 посилався на те, що зміна напрямку руху його автомобіля відбулася через те, що в напрямку його руху була окрема ділянка дороги, на який був лід та яку він не міг побачити, через те , що його автомобіль втратив керування і він виїхав на зустрічну смугу руху вже в некерованому стані, де і відбулося зіткнення транспортних засобів.
Вказані доводи ОСОБА_2 ретельно перевірялися судом першої інстанції і було встановлено, що саме у вказаний день 7 .03. 2005 року відповідачем КП „ Шляхове РБУ" були прийняті всі заходи до належної обробки вулиць протисклизькими засобами, в тому числі пр. Б. Хмельницького на ділянці де сталася ДТП, тому суд прийшов до правильного висновку про те, що вина відповідачів до яких звернувся з позовом ОСОБА_2 відсутня тому обґрунтовано відмовив останньому в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 1188, роз'яснень Постанову №6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди( зі змінами, внесеними постановами від 8.07.1994 р.№7, від 30.09.1994р.№11, від 25.05.1998 р.№15, та від 24.10.2003 р. №9) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме :
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Звертаючись з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_1 посилався на те, що саме з вини водія ОСОБА_2 який порушив правила дорожнього руху і виїхав на зустрічну смугу руху, сталося зіткнення транспортних засобів внаслідок чого його автомобіль отримав механічні ушкодження , а він також отримав легкі тілесні ушкодження.
Як вбачається із матеріалів справи постановою Київського районного суду м. Донецька від 15.04.2005 року провадження по адміністративній справі за ознаками ст. 124 КоАП України відносно ОСОБА_2 було припинено у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тому суд першої інстанції з урахуванням вищенаведеного, а також на підставі інших наданих сторонами доказів прийшов до висновку , що відсутні також і підстави для задоволення , позовних вимог ОСОБА_1, пред'явлених до ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі овно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Воропшловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2006 року є законним і обґрунтованим , в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в ході судового засідання.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, ст.308, 313 , ч.І п.1 ст.314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Врошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2006 року . залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.