Справа № 1-81/2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007 року                        Деснянський районний суд м. Чернігова в

складі:

головуючого - судді                           - Розинка В.М.

при секретарі                                      - Примак Т.В.

з участю прокурора                           - Шахова А.В.

потерпілого                                        - ОСОБА_1

законного представника

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого       - ОСОБА_3

захисника                                           - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу

по             обвинуваченню                ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із повною вищою освітою, економіста ЗАТ Інвестиційна компанія "Спаський форум", одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,-

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

встановив:

23.09.2006 р. близько 16.30 год. підсудний ОСОБА_5, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, схопив руками неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 за руку та щоку, потім завдав 3 удари ногами по тулубу того, тобто умисно заподіяв йому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості.

Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які дав у ході досудового слідства. У скоєному розкаюється, шкоду відшкодував добровільно.

Потерпілий у судовому засіданні підтримав свої попередні свідчення, просить підсудного суворо не карати, ніяких претензій до того не має.

Аналогічні свідчення дали і законні представники потерпілого.

Враховуючи свідчення підсудного, потерпілого і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного

2 правильно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд зважає на тяжкість злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність постійних місць проживання й роботи та позитивних характеристик за такими, враховує думку потерпілого і його представників, які не наполягали на покаранні та відсутність у тих претензій до підсудного, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, за відсутністю обставин, які обтяжують покарання, у зв'язку з чим доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто про прийняття рішення про звільнення від відбуття покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винного у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази : спортивну кофту, мобільний телефон "Моторола С-261" повернути потерпілому.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту проголошення.

Головуючий              В.М. Розинко