22-ц/775/706/2015(м)

265/9613/13-ц

Категорія 59 Головуючий у 1 інстанції Шиян В.В.

Суддя - доповідач Мальцева Є.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Супрун М.Ю., Ткаченко Т.Б.

при секретарі - Меркуловій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, та представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» Кабанової Лариси Олегівни на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій по відключенню електропостачання незаконними та визнання протоколу комісії незаконним і його скасування, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

20 грудня 2013 року позивачка ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій по відключенню електропостачання незаконними та стягнення моральної шкоди, зобов'язання відновити електропостачання. В обґрунтування вимог посилалась на те, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії. Власником цієї квартири є ОСОБА_2. 20 лютого 2009 року за заявою позивача було здійснено заміну електролічильника. Замість лічильника, який був у квартирі, електролічильник встановили на сходовій клітині. Після встановлення лічильника, посадовими особами ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» був складений відповідний акт з фіксуванням характеристик пломб та початковими показниками лічильника. У грудні 2009 року на адресу споживача було надіслано попередження про наявність заборгованості, що свідчило про виникнення спору між позивачкою та відповідачем.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя і від 09 вересня 2013 року в задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 4 682,95 грн. відмовлено. Тобто, позивач вважає, що у зв'язку із ухваленим рішенням, станом на 09 вересня 2013 року будь-якої заборгованості у позивача не було. Також факт відсутності боргу підтверджується її рахунками по сплаті послуг за електроенергію. Проте, представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 14 листопада 2013 року було припинено енергопостачання, що суперечить нормам законодавства України. З урахуванням уточнень, позивач просила суд стягнути з відповідача 5000 гривень моральної шкоди, визнати дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» по відключенню квартири від електричної енергії 14 листопада 2013 року та 11 грудня 2013 року незаконними, а також визнати незаконним та скасувати протокол комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 2940 від 30.12.2013 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено частково. Визнано дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від 14 листопада 2013 року незаконними. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 500 гривень. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь держави судові витрати в розмірі 243,6 грн..

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» - Кабанова Л.О. подала апеляційну скаргу і, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким відмовити у задоволені позовних вимог. Зокрема зазначає, що судом була надана невірна оцінка рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 вересня 2013 року, яким ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовлено у стягнені заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 4682,95 грн. у зв'язку із спливом строку позовної давності, а не по суті спору. Вказує, що діючим законодавством не передбачена компенсація моральної шкоди у разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.

З рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 травня 2015 року також не погодилася ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, та подала апеляційну скаргу в якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення в частині відмови у задоволені вимоги щодо визнання недійсним та скасування протоколу комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №2940 від 30.12.2013 року. Просила скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги щодо визнання недійсним та скасування вищезазначеного протоколу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1, яка підтримала доводи скарги ОСОБА_2, заперечувала проти доводів апеляційної скарги представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» - Кабанову Л.О., просила скаргу відхилити, заперечення представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Кабанової Л.О., яка в свою чергу підтримала доводи апеляційної скарги відповідача і просила відхилити апеляційну скаргу позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а апеляційну скаргу відповідача слід частково задовольнити, а саме скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про відшкодування з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» моральної шкоди, ухваливши нове рішення про відмову в даних позовних вимогах, з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суд, посилаючись на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.09.2013 року, яким ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовлено у задоволені вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 4 382,95 грн., встановив, що у позивачки відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію. Оскільки відповідачем не спростовано, що 14 листопада 2013 року відключення квартири позивача від електромережі відбулося у зв'язку із вищевказаною заборгованістю, то суд дійшов до висновку про неправомірність таких дій відповідача.

З таким висновком суду неможливо не погодитись.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, а зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2. В квартирі АДРЕСА_1 проживає сім'я її сина ОСОБА_4, в склад якої входить дружина ОСОБА_1 та двоє дітей: 2005 і 2010 років народження. Особовий рахунок по цій квартирі зареєстровано на позивачку ОСОБА_2.

Актом № 192887 від 11 грудня 2013 року представниками ПАТ «Донецькобленерго» за участю уповноваженої особи ОСОБА_1 зафіксовано порушення правил користування електроенергією позивачем, встановлено факт самовільного підключення електроустановок (токоприйомників чи електричної проводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення після відключення поза ПУ, проводи витягнуті із ПУ і скріплені напряму всередині ЗКУ. Електрична енергія споживається, але електролічильником із заводським номером 1316334 не обліковується.

Нарядом за №5066 від 15 вересня 2009 року підтверджуються факт заміни приладу обліку за заявою споживача ОСОБА_2, а саме: електролічильник із заводським номером 1316334 зі схемою підключення було встановлено ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» на сходовій клітці до квартири АДРЕСА_1 в окремій шафі. Систему обліку опломбовано пломбами на клемні кришки та шафі(щиту) обліку за №№23056248, 23056877 (а.с.25, 126).

Відповідно до п.11 Правил користування електричною і тепловою енергією для населення, затверджених Кабінетом міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених в квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач. Відповідальність за збереження квартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок.

Обгрунтовуючи позов, представник позивача в суді першої інстанції вказувала на те, що вона не мала нести відповідальність за збереження приладу обліку на сходовій клітині. Представники ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» з порушенням вимог закону 14.11.2013 року відключили її від електропостачання, і після її скарги на їх дії наступного дня підключили до мережі.

З заперечень представника відповідача ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» проти позову слідує, що квартира АДРЕСА_1, значиться як квартира боржників з 2009 року. Сума заборгованості з 2009 року не погашена, а тому офіційного підключення зазначеної квартири не було. Таким чином позивачі самостійно незаконно підключилися до електропостачання. 14 листопада 2013 року працівниками ПАТ «ДТЕК» Донецкобленерго» дійсно було проведено відключення зазначеної квартири від електропостачання. Після надання всіх підтверджуючих документів щодо відсутності суми заборгованості 15 листопада 2013 року працівниками ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» було здійснено вихід за зазначеною адресою з метою підключення квартири до електропостачання. Однак було встановлено, що квартира самовільна підключена до електропостачання поза лічильником, про що було складено відповідний акт. Тому дії ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» є законними.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 вересня 2013 року в задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 4 682,95 гривень, було відмовлено (а.с.5). Рішення набрало законної сили 20 вересня 2013 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 508,49 грн.. Однак, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 2 квітня 2015 року вказане рішення скасовано, в задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безоблікове споживання електричної енергії відмовлено. Зі змісту мотивувальної частини рішення вбачається, що факту самовільного підключення електроенергії встановлено не було.

Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що на момент відключення квартири позивачів від електропостачання 14 листопада 2013 року заборгованості по електропостачанню не було, самовільного підключення квартири до приладів обліку електричної енергії доведено не було, тому законних підстав для відключення квартири від електропостачання теж не було.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо відключення квартири позивача від електропостачання 14 листопада 2013 року незаконними, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність цих дій. Разом з тим, обставини, на які посилається позивач в обгрунтування позову, встановлені вищевказаним рішенням суду .

Тому, переглядаючи рішення в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів погоджується із висновками суду, підстав для скасування рішення в цій частині не вбачає.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на користь позивачки, суд встановив, що діями відповідача ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду, і стягнув з відповідача на її користь у відшкодування такої шкоди 500 грн..

Між тим, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він ухвалений з порушенням вимог матеріального права.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обгрунтовувала тим, що така шкода, заподіяна їй внаслідок дій відповідача, полягає у душевних стражданнях і необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого побуту.

З урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові № 4 від 31.03.1995р., положень Закону України «Про захист прав споживачів», Закону «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, а також того, що норми Цивільного кодексу України для виниклих по справі правовідносин не передбачають такого відшкодування немайнової шкоди - такі вимоги не підлягають задоволенню.

Тому рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування з відповідача моральної шкоди в розмірі 500 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні таких вимог.

Зі справи вбачається, що згідно з листом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 5009 від 31.12.2013 року, направленого на ім'я ОСОБА_1, станом на 18.12.2013 року заборгованість за споживання електроенергії складає 36,88 гривень, показання приладу обліку 021561 квт., електроенергію підключено 18.12.2013 року (а.с.62).

Звертаючись до суду з вимогами про визнання незаконним і скасування протоколу комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 2940 від 30.12.2013 року, позивач посилалася на те, що вказаним протоколом закріплено її зобов'язання сплатити суму штрафу на корись відповідача. З розшифровки її особистого рахунку вбачається, що сума боргу залишається за нею, незважаючи на відсутність боргу, і на те, що саме дії відповідача по відключенню її квартири від електромережі визнані протиправними.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині визнання незаконним протоколу комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 2940 від 30.12.2013 року, суд виходив з того, що складений акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання Правил, і згідно ст. 57 ЦПК України є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, та його оскарження не передбачене чинним законодавством як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду в цій частині.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюванне право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного І способу захисту.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

Визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна, припинення право відношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної ( немайнової шкоди); визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закона України «Про електроенергетику», Правилами і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року за№ 1416.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Взаємовідносини між громадянами (споживачами) та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМ від 26.07.1999 р. № 1357 з подальшими змінами (надалі - Правила).

Відповідно до п.53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акту зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини, що сторони не оспорювали.

11 грудня 2013 року працівниками «Приазовських електричних мереж» був складений акт щодо ОСОБА_1, про порушення правил користування електроенергією. На підставі даного акту був складений протокол засідання комісії, яка розглядала вказане порушення. Отже, вказаний протокол є тільки висновком комісії за результатами розгляду даного питання, який на дайни час не несе ніяких обов'язків для позивачів у зв'язку із визнанням судом дій відповідача, в результаті яких був складений акт, незаконними. Крім того, з пояснень представника відповідача колегії суддів вбачається, що за результатами складання такого протоколу позивачу претензій не пред'явлено.

Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що спосіб захисту, обраний позивачем, а саме, позовні вимоги про визнання незаконним і скасування даного протоколу, не передбачений законом, і відмовив у даних вимогах.

Доводи апеляційної скарги позивача про незаконність оскаржуваного рішення в частині відмови в позовних вимогах про визнання протоколу комісії РЕМ від 30.12.2013 року недійсним та його скасування не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки не грунтуються на законі. Позивачем в скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Підсумовуючи викладене, переглядаючи справу в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а апеляційну скаргу відповідача слід частково задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про відшкодування з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» моральної шкоди, та ухвалити нове рішення про відмову в таких позовних вимогах. А в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» Кабанової Лариси Олегівни задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 травня 2015 року скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» моральної шкоди в розмірі 500 грн., і в цих вимогах відмовити.

В решті залишити рішення без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді