465/3533/13-к

1/465/9/15

Вирок

Іменем України

09.06.-13.07.2015 року Франківський районний суд м.Львова

в складі:

Головуючої судді Мартьянової С.М

при секретарях: Франків А.В., Риба-Гануcин Г.М., Нетреба Г.І.

за участю прокурорів: Мельничука Ю.І., Козачук К.О.

захисників: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

громадського захисника: ОСОБА_8

представника потерпілого: ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, українеця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні дітей 1995 та 2005 року народження, раніше несудимого, непрацюючого, маючого на утриманні батьків пенсійного віку, які потребують догляду, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.3 ст.357, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.122, ч.1 ст.135 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця міста Львів, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дітей 2002 та 2008 року народження, раніше несудимого, непрацюючого, маючого на утриманні мати пенсіонерку, яка потребує догляду, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.357, ч.2 ст.189, ч.1 ст.135, ч.2 ст.365 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця АДРЕСА_7, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні доньку 2000 року народження, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше несудимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених: ч.2 ст.146, ч.2 ст.122, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209 КК України та ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця АДРЕСА_7, українця, громадянина України, з середньою освіта, розлученого, маючого на утриманні доньку 2002 року народження, раніше несудимого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4,-

у вчиненні злочину, передбаченого: ч.2 ст. 146 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця с.Івангород Ічнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні дітей 2002 та 2003 року народження, раніше несудимого, працюючого у КП «Пустомитиводоканал», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5,-

у вчиненні злочину, передбаченого: ч.2 ст. 146 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_10 спільно із оперуповноваженим сектору оперативно-розшукової роботи відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці, а в подальшому дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_11, невстановленою слідством особою на імя ОСОБА_12, особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та іншими невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою між собою, володіючи інформацією щодо ОСОБА_16 а саме, що останньому належить квартира у престижному районі міста за адресою: АДРЕСА_6, і, що той не має жодних родичів, до того ж являється безпорадним, розробили злочинний план, направлений на заволодіння даною квартирою та виселення із неї законного власника, вчинили цілий ряд умисних злочинів, залучивши до їх вчинення ОСОБА_14

10.12.2010 року близько 18 год. 00 хв ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_11, який перебував у форменому одязі працівника міліції і використовував своє службове становище, а також із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_16, увірвались в квартиру останнього за адресою: АДРЕСА_6.

Після цього, ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_11, який перевищив надані йому службові повноваження, в присутності невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, погрожуючи ОСОБА_16 фізичною розправою, пред'явили йому незаконну вимогу про передачу їм права власності на цю квартиру і поставили умову, щоб він до 20.12.2010 року її звільнив.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_11 , який перевищив надані йому службові повноваження, та невстановленою слідством особою,матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, незаконно надягнули на руки потерпілогокайданки, завдали йому по тілу декілька ударів руками та ногами, протиправно вивели останнього всупереч його особистій волі з квартири на вулицю, де посадили в автомобіль марки «Дайхатцу» темно-зеленого кольору, після чого протягом тривалого періоду часу возили ОСОБА_16 у вказаному автомобілі по місту Львові при цьому, погрожуючи йому фізичною розправою та завдаючи ударів руками по обличчю, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань. Під час вчинення таких злочинних дій, ОСОБА_10 постійно наголошував ОСОБА_16, що йому необхідно виїхати із своєї квартири, оскільки вони мають намір продати її.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, повторно, спільно із оперуповноваженим сектору оперативно-розшукової роботи відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці старшим лейтенантом міліції ОСОБА_11, який перебував у форменому одязі працівника міліції та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння квартирою гр. ОСОБА_16, 20.12.2010 року приблизно о 12 год. 00 год. прибули до будинку АДРЕСА_6.

Після цього, ОСОБА_10 спільно із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, незаконно, проти волі ОСОБА_16, увірвались в його квартиру за адресою: АДРЕСА_6 та повторно пред'явили йому незаконну вимогу про передачу їм права власності на цю квартиру, наказавши покинути її і вийти з ними на вулицю.

При цьому, ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_10 та невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з відома та згоди останніх, перевищуючи свої службові повноваження, пригрозив застосувати до ОСОБА_16 заходи фізичного впливу у вигляді кайданків, у разі якщо він не захоче виконати їхню злочинну вимогу, і не покине свою квартиру.

Не маючи іншого вибору ОСОБА_16 вийшов разом із ними із своєї квартири на вулицю.

Після цього, ОСОБА_10 спільно із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, посадили ОСОБА_16 всупереч його волі в автомобіль невстановленої слідством марки, і вивезли його в АДРЕСА_7 до одного з приватних будинків, який знаходиться по АДРЕСА_7, де в подальшому помістили потерпілого під замок та під пильний нагляд ОСОБА_14 та незаконно утримували потерпілого в період з 20 грудня 2010 року по 29 квітня 2011 року, до поки його не звільнили працівники Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області.

Разом з тим, ОСОБА_10 шукав місце де вони зможуть утримувати ОСОБА_16, щоб останній не зміг перешкодити їм остаточно заволодіти його квартирою. На пропозицію ОСОБА_10 ОСОБА_13 надав номер телефону свого сусіда ОСОБА_14, з яким він перебував у добросусідських відносинах, і який самотньо проживав за адресою: АДРЕСА_7.

Знаходячись того ж дня у АДРЕСА_7, ОСОБА_10 спільно із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, всупереч волі ОСОБА_16, з метою усунення будь-яких можливих перешкод з боку останнього щодо заволодіння належною йому нерухомістю, домовились із господарем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 ОСОБА_14 про незаконне позбавлення волі потерпілого. При цьому, ОСОБА_10 про злочинні наміри щодо заволодіння квартирою потерпілого, ОСОБА_14 нічого не повідомив, натомість пообіцяв ОСОБА_14 матеріальну (грошову) винагороду за незаконне утримування ОСОБА_16 в своєму будинку.

Будучи зацікавленим в отриманні матеріальної (грошової) винагороди обіцяної ОСОБА_10, ОСОБА_14 погодився незаконно утримувати ОСОБА_16 в своєму будинку за адресою: АДРЕСА_7.

В подальшому ОСОБА_10 спільно із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи виключно з корисливих мотивів, по заздалегідь складеному злочинному плану, маючи умисел на заволодіння та подальше відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_6, за попередньою змовою групою осіб, володіючи карткою фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду, а також паспортом громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, використовуючи канцелярський інвентар та підроблене металеве кліше паспортного столу «УКРАЇНА ПАСПОРТ 15-10», наприкінці 2010 року - на початку 2011 року, точної дати слідством не встановлено, умисно, з метою майбутнього використання, підробив паспорт потерпілого, який є офіційним документом, шляхом заміни (переклеювання) фотокарток ОСОБА_16, на першій та п'ятій сторінках його паспорту, на свої власні фотокартки, після чого проставив на них відтиски вказаного кліше.

Внаслідок таких злочинних дій, на підставі картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду і підробленого паспорта громадянина України - ОСОБА_16, ОСОБА_10 набув права представлятись та діяти від імені потерпілого в різноманітних державних органах, нотаріальних конторах, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності з будь-яких питань у тому числі, що стосуються приймання спадщини, набуття права власності та відчуження нерухомості, яка за законом належить ОСОБА_16

Окрім цього, ОСОБА_10 наприкінці 2010 року, точної дати слідством не встановлено, здобув при невстановлених слідством обставинах паспорт громадянина України ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н., серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 року Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області та картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_17 про присвоєння останній ідентифікаційного номеру НОМЕР_3, які зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_8, з метою їхнього подальшого незаконного використання.

ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб, володіючи паспортом громадянина України ОСОБА_17, серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 року Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області, а також фотокарткою особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, використовуючи канцелярський інвентар та підроблене металеве кліше паспортного столу «УКРАЇНА ПАСПОРТ 15-10», наприкінці 2010 року - на початку 2011 року, умисно, діючи повторно, підробив паспорт ОСОБА_17, який є офіційним документом, шляхом заміни (переклеювання) фотокартки останньої, на першій сторінці її паспорту, на фотокартку особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка її попередньо йому надала, після чого проставив на ній відтиск вказаного кліше.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, маючи умисел на заволодіння квартирою гр. ОСОБА_16 та подальше її відчуження, користуючись тим, що потерпілий незаконно позбавлений волі в будинку за адресою: АДРЕСА_7, і не може йому перешкодити, за допомогою підробленого паспорта громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, видаючи себе за ОСОБА_16, неодноразово пред'являв підроблений паспорт останнього, для підтвердження особи і надання легітимності своїм протиправним діям, в різноманітних державних органах, нотаріальних конторах, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, внаслідок чого виготовив документи, що стосуються вказаної нерухомості.

Зокрема, ОСОБА_10, з метою отримання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, в грудні 2010 року, перебуваючи в приміщенні редакції газети «Ваш магазин» за адресою: м.Львів вул.Героїв УПА, 33, пред'явив працівнику редакції для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за нього, подав власноручно викладену заявку на розміщення оголошення у рубриці «Загублено, знайдено» про те, що документи на квартиру ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_6 - вважати недійсними. В результаті цього, вказане оголошення 23.12.2010 року та 27.12.2010 року вийшло друком у газеті «Ваш магазин» в рубриці «Загублено, знайдено».

Крім того, ОСОБА_10, 28.12.2010 року, перебуваючи в приміщенні відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції за адресою: м.Львів вул.І.Франка, 157, пред'явив працівнику даної установи для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав власноручно заповнену та підписану заяву про видачу повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18, матері ОСОБА_16

Внаслідок таких злочинних дій, ОСОБА_10 отримав 28.12.2010 року повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_18, матері ОСОБА_16, яке потім використав для отримання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 та для отримання свідоцтва про прийняття спадщини.

Також, ОСОБА_10, 30.12.2010 року, перебуваючи в приміщенні Бюро знахідок ЛКП «Муніципальна дружина» Львівської міської ради за адресою: м.Львів вул. С.Бандери, 4, пред'явив завідувачу бюро для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за нього, отримав довідку № 3573 про те, що втрачене свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_6 в Бюро знахідок не надходило.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, з метою отримання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, 30.12.2010 року, перебуваючи в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав заяву про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідки-інформації по квартирі за адресою: АДРЕСА_6).

Отримавши 31.12.2010 року в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, довідку-інформацію по квартирі за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_10, використав даний документ для отримання дублікату свідоцтва про право власності на цю нерухомість.

Окрім цього, ОСОБА_10, з метою отримання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, 31.12.2010 року, перебуваючи в приміщенні відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району міста Львова управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за адресою: м.Львів вул.Грушевського, 16, пред'явив начальнику відділу для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав власноручно заповнену та підписану заяву про оформлення дублікату зазначеного свідоцтва, до якої додав газету «Ваш магазин» від 27.12.2010 року, довідку №3573 від 30.12.2010 року, довідку з ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», копію підробленого паспорту ОСОБА_16, копію повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2010 року.

В результаті таких злочинних дій, ОСОБА_10 31.12.2010 року отримав у відділі приватизації державного житлового фонду Галицького району міста Львова управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради дублікат свідоцтва про право власності на вищевказану квартиру, яке в подальшому використав для оформлення спадщини.

Крім цього, ОСОБА_10, з метою проведення поточної інвентаризації квартири за адресою: АДРЕСА_6, 04.01.2011 року біля 13 год. 00 хв. знаходячись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за нього, оформив замовлення № 1/45554 на проведення технічної інвентаризації квартири та уклав відповідний договір про це за № 1/45554.

Внаслідок таких злочинних дій, ОСОБА_10 отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м. Львів вул. Липинського, 54, акт біжучих змін та довідку про результати обстеження, які в подальшому використав для виготовлення витягу про реєстрацію права власності на квартиру.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_10, 04.01.2011року, знаходячись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав заяву про державну реєстрацію прав, в якій власноручно проставив підпис потерпілого та додав до неї копію дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, після чого уклав відповідний договір про проведення таких робіт в термін 3 доби.

В результаті таких злочинних дій, ОСОБА_10 отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, витяг про державну реєстрацію прав № 28722982.

Крім цього, ОСОБА_10, володіючи інформацією щодо наявного арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, який накладений постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 19.03.2009 року, з метою зняття заборони відчуження з вказаної нерухомості, сплатив існуючу заборгованість перед ПАТ «Львівгаз» за газопостачання в сумі 4037,50 грн., після чого перебуваючи 05.01.2011 року в приміщенні Галицького ВДВС ЛМУЮ за адресою: м.Львів вул.Чорновола, 39, пред'явив працівнику даного органу для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав власноручно заповнену та підписану заяву про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_6, до якої долучив квитанцію про сплату заборгованості.

Як наслідок, Галицький ВДВС ЛМУЮ 11.01.2011 року на підставі відповідної постанови зняв арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_6.

Також, ОСОБА_10, з метою зняття заборони відчуження з вказаної нерухомості, сплатив існуючу заборгованість по сплаті держмита в сумі 64,26 грн. та заборгованість по сплаті комунальних платежів, після чого перебуваючи 13.01.2011 року в приміщенні Галицького ВДВС ЛМУЮ пред'явив працівнику даного органу для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав власноручно заповнену та підписану заяву про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_6, до якої долучив квитанцію про сплату заборгованості.

Як наслідок, Галицький ВДВС ЛМУЮ 17.01.2011 року на підставі відповідної постанови зняв арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_6.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, 05.02.2011 року знаходячись в приміщенні міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції за адресою: м.Львів вул.І.Франка, 157, пред'явив працівнику даної установи для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав власноручно заповнену та підписану заяву про видачу повторного свідоцтва про народження ОСОБА_16, яка є офіційним документом.

Внаслідок таких злочинних дій, ОСОБА_10 отримав 05.02.2011 року повторне свідоцтво про народження ОСОБА_16, яке потім використав для отримання свідоцтва про прийняття спадщини.

Крім цього, ОСОБА_10, з метою проведення чергової державної реєстрації права приватної власності по квартирі за адресою: АДРЕСА_6, 08.02.2011 року, знаходячись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, подав заяву про державну реєстрацію прав та додав до неї витяг про державну реєстрацію прав № 28722982 і копію дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, після чого уклав відповідний договір про проведення таких робіт в термін 3 доби.

Внаслідок таких злочинних дій, ОСОБА_10, 08.02.2011 року отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, витяг про державну реєстрацію прав №28930105, яке в подальшому використав для оформлення спадщини.

Також, ОСОБА_10, 14.02.2011 року біля 16год. 09хв., знаходячись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за адресою: м.Львів вул.Липинського, 54, з метою оформлення спадщини по квартирі за адресою: АДРЕСА_6, пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, оформив та подав замовлення № 2/3246 на проведення технічної інвентаризації квартири, а також відповідний договір про це за № 2/3246.

В результаті таких злочинних дій, ОСОБА_10 17.02.2011 року отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», оцінювальний акт вказаної квартири, акт біжучих змін та довідку про вартість №2/3246 від 14.02.2011 року, які в подальшому використав для оформлення спадщини.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_10, з метою оформлення спадщини по вищевказаній квартирі 15.02.2011 року, знаходячись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за нього, оформив та подав заяву про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також відповідний договір про виконання таких робіт в термін 3 доби.

Внаслідок таких злочинних дій, ОСОБА_10 17.02.2011 року отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29040499, який в подальшому використав для оформлення спадщини.

ОСОБА_10, діючи повторно, з метою оформлення спадщини по вищевказаній квартирі, 14.02.2011 року, знаходячись в приміщенні Першої Львівської державної нотаріальної контори за адресою: м.Львів вул.Саксаганського, 6, пред'явив державному нотаріусу для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, оформив заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, в якій власноручно проставив підпис, прізвище, ім'я та по-батькові гр. ОСОБА_16

До вказаної заяви, ОСОБА_10 додав копію підробленого паспорту громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, копію картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16, копію повторного свідоцтва про народження ОСОБА_16 від 05.02.2011 року, копію повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2010 року, довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописки № 373 від 10.01.2011 року, копію дублікату свідоцтва про право власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_6 НОМЕР_4 від 31.12.2010 року, копію витягу про державну реєстрацію прав № 28930105 від 08.02.2011 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29040499 від 17.02.2011 року та дві квитанції про сплату платежів в сумі 34,00грн. та 51,00грн. відповідно. В результаті таких злочинних дій, ОСОБА_10 21.02.2011 року отримав в приміщенні Першої Львівської державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Крім цього, ОСОБА_10, 21.02.2011 року знаходячись в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», з метою оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, оформив заяву про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно та уклав відповідний договір про виконання таких робіт в термін 3 доби. Таким чином, ОСОБА_10 22.02.2011 року отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29080369, який в подальшому використав для реєстрації прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Також, ОСОБА_10, перебуваючи 21.02.2011 року в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» з метою оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, пред'явив працівнику даного підприємства для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за нього, оформив заяву про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та відповідний договір про виконання таких робіт в термін 3 доби. До заяви ОСОБА_10 додав свідоцтво про право на спадщину від 21.02.2011 року. В результаті таких злочинних дій, ОСОБА_10 22.02.2011 року отримав в приміщенні ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» , витяг про державну реєстрацію прав №29080321, який в подальшому використав для відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_6.

Разом з тим, ОСОБА_10, та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи повторно, по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_16 та подальше її відчуження, користуючись тим, що потерпілий незаконно позбавлений волі в будинку за адресою: АДРЕСА_7, і не може йому перешкодити, 24.02.2011 року, перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерика А.М. за адресою: АДРЕСА_10, пред'явив приватному нотаріусу для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16, і видаючи себе за ОСОБА_16 підробив офіційний документ, а саме власноручно підписав та вказав прізвище, ім'я, по-батькові останнього в довіреності, якою уповноважив ОСОБА_17, бути представником ОСОБА_16 в різноманітних державних органах, нотаріальних конторах, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, з питань, щодо розпорядження належним йому рухомим і нерухомим майном, а також зняття потерпілого з реєстраційного обліку за місцем проживання.

Вказана довіреність у той же день, була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнериком А.М. та зареєстрована в реєстрі за № 124.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження , 24.02.2011 року, знаходячись в приміщенні Першої Львівської державної нотаріальної контори за адресою: м.Львів вул.Саксаганського, 6, пред'явив державному нотаріусу картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за нього, оформив заяву про не перебування у шлюбі, в якій власноручно проставив підпис, прізвище ім'я та по-батькові гр. ОСОБА_16

До заяви ОСОБА_10 надав копію підробленого паспорту громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; копію картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду останньому; копію підробленого паспорту громадянина України ОСОБА_17 серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 року Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області; копію картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру останній; копію відомостей про приписку ОСОБА_16; дублікат свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 НОМЕР_4 від 31.12.2010 року (зареєстроване 08.02.2011 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно); Витяг про державну реєстрацію прав №28930105 від 08.02.2011 року; Витяг про державну реєстрацію прав № 29080321 від 22.02.2011 року; Свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.02.2011 року (зареєстроване у реєстрі за №2-135); Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №29080369 від 22.02.2011 року, а також квитанції про сплату вищевказаних платежів.

Того ж дня, в продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_10 спільно із особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, яка в свою чергу видавала себе за ОСОБА_17, і діяла на підставі підробленого паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 року Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, діючи повторно, по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_16 та подальше її відчуження, знаходячись в приміщенні Першої Львівської державної нотаріальної контори за адресою: м. Львів вул. Саксаганського. 6, пред'явив державному нотаріусу картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 , і видаючи себе за нього, уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_6, на суму 432423,2 грн який є офіційним документом, і в якому власноручно підробив підпис, прізвище ім'я та по-батькові ОСОБА_16 Вказаний договір, нотаріально посвідчив державний нотаріус ОСОБА_52 та зареєстрував цей правочин у реєстрі за № 2-164.

ОСОБА_10 спільно із дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ст.лейтенантом міліції ОСОБА_11, який перебував у форменому одязі працівника міліції та невстановленою слідством особою на імя ОСОБА_12, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_16, достовірно знаючи, що потерпілий перебуває у квартирі, з метою його викрадення та подальшого позбавлення волі, 24.05.2011 року в денну пору доби прибули до будинку АДРЕСА_6.

Після цього, невстановлена слідством особа на імя ОСОБА_12 разом із ОСОБА_11, який перевищував свої службові повноваження, з відома та згоди ОСОБА_10, увірвались в квартиру ОСОБА_16, і користуючись безпорадним станом останнього, пред'явили йому злочинну вимогу, щоб він покинув квартиру, після чого під приводом арешту, незаконно вивели потерпілого проти його волі на вулицю, де їх згідно попередньої домовленості очікував ОСОБА_10

В подальшому у той же день, ОСОБА_11, перебуваючи у форменому одязі працівника міліції, перевищуючи свої службові повноваження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, користуючись безпорадним станом ОСОБА_16, завів останнього в приміщення дільничного пункту міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, яке розташоване на проспекті Свободи, 39 у м.Львові.

В той же час, ОСОБА_10 спільно з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_12, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, під'їхали до зазначеного дільничного пункту міліції на автомобілі марки «Лексус», з метою подальшого вивозу потерпілого за межі міста Львова та незаконного позбавлення його волі.

Перебуваючи в приміщенні дільничного пункту міліції, ОСОБА_11, перебуваючи у форменому одязі працівника міліції, перевищуючи свої службові повноваження, згідно попередньої домовленості, умисно передав ОСОБА_16 ОСОБА_10 та невстановленій слідством особі на імя ОСОБА_12, які користуючись безпорадним станом потерпілого, вивели його на вулицю, після чого посадили в автомобіль марки «Лексус» та фактично викравши останнього, вивезли на невстановлену слідством загороджену автостоянку, яка розташована за межами міста Львова в напрямку міста Стрий. Де інші невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, незаконно позбавили волі ОСОБА_16 утримуючи його на вказаній вище автостоянці до 03.06.2011 року, щоб останній не зміг перешкодити їм відчужити квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Проте 03.06.2011 року вночі, ОСОБА_16 переліз через паркан автостоянки та добрався до м. Львова, і таким чином знову потрапив до своєї квартири.

Крім цього, ОСОБА_10 спільно із невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, з метою викрадення та подальшого позбавлення волі потерпілого, перебуваючи 11.06.2011 року біля 15 год. 00хв. у будинку АДРЕСА_6, увірвались до квартири ОСОБА_16, і користуючись безпорадним станом останнього, незаконно викрали звідти потерпілого та всупереч його волі вивели на вулицю.

Після цього, ОСОБА_10, спільно із невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, посадили потерпілого в автомобіль марки «Лексус» та фактично викравши останнього, вивезли на невстановлену слідством автостоянку, яка розташована за межами міста Львова в напрямку міста Стрий, де помістили його у сарай на вказаній вище автостоянці, щоб останній не зміг перешкодити їм відчужити квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Того ж дня, ОСОБА_16 самотужки втік із автостоянки та добрався до м.Львова, і таким чином через декілька днів знову потрапив до своєї квартири.

Крім того, ОСОБА_10 спільно із дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ст.лейтенантом міліції ОСОБА_11, який перебував у форменому одязі працівника міліції і перевищував свої службові повноваження, а також невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_12 та іншими невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, перебуваючи біля 19год. 00хв. 03.07.2011 року у будинку АДРЕСА_6, увірвались до квартири ОСОБА_16, і користуючись безпорадним станом останнього, всупереч його волі, незаконно вивели на вулицю. Після цього, ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_11, невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_12 та іншими невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, маючи умисел на подальше відчуження квартири ОСОБА_16, супроводжували ОСОБА_16 на площі Ринок у місті Львові, і мали намір незаконно позбавити його волі, однак свого злочинного наміру до кінця не довели, так як потерпілий вирвався від них та втік.

Крім того, 04.07.2011 року невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_11, який перебував у форменому одязі працівника міліції і перевищував свої службові повноваження та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, вивели ОСОБА_16, всупереч його волі з квартири і посадили в автомобіль невстановленої слідством марки та фактично викравши потерпілого, вивезли останнього в Івано-Франківську область. Так, прибувши 04.07.2011 року у безлюдну гірську місцевість Івано-Франківської області, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_11, вивели ОСОБА_16 із автомобіля на відкриту місцевість. Завідомо знаючи, що ОСОБА_16 перебуває у небезпечному для життя стані, і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан внаслідок психічного захворювання на резидуальну шизофренію з помірним дефектом в емоційно-вольовій сфері, а також попередньо спричиненні йому невстановленими судом особами тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в ділянках кута зліва та тіла справа, закритої травми грудної клітки з переломом 6-го ребра зліва, що викликали тривалий розлад здоров'я, умисно поставили потерпілого в небезпечний для життя стан, залишивши останнього у невідомій для нього місцевості, без засобів існування та медичної допомоги, а самі, на автомобілі невстановленої слідством марки повернулися в місто Львів.

Продовжуючи свої злочинні дії, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та інші невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, тобто укладення легальної угоди з нерухомим майном ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_6, одержаним внаслідок вчинення, шахрайства в особливо великих розмірах, з метою вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження такого майна, користуючись відсутністю потерпілого та виготовленими шляхом обману документами, на початку червня 2011 року запропонували придбати квартиру громадянам ОСОБА_19 та ОСОБА_20, яким про вчинення злочинів відносно ОСОБА_16 та злочинне походження належної йому квартири нічого не повідомили.

При цьому, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, з корисливих мотивів, з метою отримання доходів від реалізації нерухомого майна одержаного злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, показав ОСОБА_19 та ОСОБА_20, одного з днів червня 2011 року, квартиру за адресою: АДРЕСА_6, яку в свою чергу пропонував придбати останнім за 45 тис. доларів США. Поряд з цим, невстановлена слідством особа на імя ОСОБА_12 в присутності ОСОБА_10 та інших невстановлених слідством осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, пред'явив ОСОБА_19 виготовлені шляхом обману та підроблення документи на вищевказану нерухомість.

Окрім цього, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12 зловживаючи довірою ОСОБА_19 та ОСОБА_20, повідомив останнім, що дана нерухомість оформлена на його племінницю ОСОБА_17

Довірившись невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_12, не підозрюючи злочинного походження квартири за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, домовились із ними, про укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_6, і внесуть за неї завдаток в сумі 10 тис. доларів США.

В подальшому, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12 спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, яка безпосередньо виконувала роль ОСОБА_17 пред'являючи підроблений паспорт останньої серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 року Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області, а також картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на легалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_6, одержаної злочинним шляхом, з метою вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження такого нерухомого майна, 18.06.2011 року перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_67 за адресою: АДРЕСА_11, уклали з ОСОБА_20 попередній договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_6.

Того ж дня, вказаний договір, нотаріально посвідчила приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_67 та зареєструвала цей правочин у реєстрі за № 622.

Після укладення вищевказаного договору, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12, перебуваючи в одному із кафе на площі Кропивницького у місті Львові, отримав від ОСОБА_19 в якості завдатку за квартиру кошти у сумі 10 тис. доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 79735 грн.

В продовження своїх злочинних дій, невстановлена слідством особа на імя ОСОБА_12 спільно з особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, яка безпосередньо виконувала роль ОСОБА_17 пред'являючи підроблений паспорт останньої серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 року Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області, а також картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру 06.07.2011 року, перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_66 за адресою: АДРЕСА_12, укладали з ОСОБА_20 договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_6.

Того ж дня, вказаний договір нотаріально посвідчив приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_66 та зареєстрував цей правочин у реєстрі за № 2237.

Після укладення вищевказаного договору, невстановлена слідством особа на імя ОСОБА_12 знаходячись в автомобілі ОСОБА_19 марки «БМВ» поблизу приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_66 за адресою: АДРЕСА_12, отримав від ОСОБА_19 решту суми за квартиру в розмірі приблизно 35 тис. доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 279030,5 грн.

Крім того, 24.10.2007 року ОСОБА_12, з метою отримання кредиту, використав підроблену довідку про доходи ПП «Удеч-Авто» №163-08 від 17.10.2007 року на імя ОСОБА_12 усвідомлюючи, що не є працівником даного підприємства, надавши її працівнику Львівської філії ВАТ «Універсал Банк», що і стало підставою оформлення та видачі кредиту останньому в сумі 500 000 доларів США.

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у наведеному визнав частково та в судовому засіданні показав, що свою вину визнає лише в частині використанні підробленого документа потерпілого ОСОБА_16 Вказав, що він не був організатором, а лише виконавцем конкретних завдань особи на ім'я ОСОБА_12. Зазначив, що був впевнений, що допомагає опікуну ОСОБА_16 в оформленні документів на його квартиру, що паспорт ОСОБА_16 не вимагав та не підробляв, отримав від особи на ім'я ОСОБА_12. Крім того, зазначає, що ОСОБА_13 надав йому номер телефону ОСОБА_14, у якого був будинок в АДРЕСА_7, де проживав. Як повідомив ОСОБА_10, він на початку 2010 чи 2011 року відвіз потерпілого ОСОБА_16 в АДРЕСА_7 на своєму власному автомобілі «КІА Соренто» за його згодою і залишив в знайомого ОСОБА_14, заплативши за це йому винагороду, мотивуючи, що зробив це зробив для того, щоб потерпілого ОСОБА_16 не били, хто саме не знає, бо сам ОСОБА_16 чітко нічого не міг йому пояснити. Тому попросив свого знайомого, який жив сам у будинку, щоб ОСОБА_16 у нього пожив, якийсь час, на що той погодився. Таким чином, ОСОБА_16 жив у АДРЕСА_7 приблизно місяць часу, може трохи більше. В подальшому ОСОБА_16 виявили працівники міліції, які забрали його звідти, більше з тих пір його не бачив. Про те, що ОСОБА_16 забрала міліція, ОСОБА_10 стало відомо від знайомого у якого власне і жив ОСОБА_16 Повідомив, що підробкою паспортів займалась особа на ім'я ОСОБА_21, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, телефон якого отримав від особи на ім'я ОСОБА_12. Так ОСОБА_21 надав йому паспорт ОСОБА_16 з вклеєним його фото, а паспорт ОСОБА_17 побачив в нотаріуса, не підробляв вказаний паспорт, оскільки останній був у нотаріальній канторі, його хтось передав. Заперечив, що вчинив заволодіння чужим майном, так як квартиру оформив не на себе, а на ОСОБА_16 А при оформленні договору купівлі-продажу з ОСОБА_17, з якою його познайомила особа на ім'я ОСОБА_12, розумів, що відчуження квартири на користь ОСОБА_17 відбувається незаконно, але нічого не вчиняв, оскільки його залякували, будь - яких коштів від продажу квартири не отримував. У всіх інших злочинах, обвинувачений ОСОБА_10 своєї вини не визнає. ОСОБА_16 він ніколи не викрадав і не бив. Шахрайських дій по відношенню заволодіння квартирою та її подальшого відчуження не вчиняв, заперечив, що був із ОСОБА_11 у вказані в обвинувальному висновку дати по АДРЕСА_6. Із ОСОБА_11, обвинувачений ОСОБА_10 знайомий п'ять чи шість років, їх познайомив його батько. ОСОБА_11 працював у міліції. З ОСОБА_12 він знайомий приблизно з 2002 чи 2003 років, їх познайомив один спільний знайомий, прізвища якого він не знає, ніяких зв'язків та відносин, він з ним не підтримує. Наскільки йому відомо, ОСОБА_12 жив на АДРЕСА_13, там він знімав квартиру. Крім того, вказав, що ОСОБА_12 і ОСОБА_12 це дві різні особи. Також він знайомий з ОСОБА_13, останній являється меншим братом ОСОБА_12. Жодних відносин із ним не підтримує. Наскільки йому відомо, ОСОБА_13, жив на АДРЕСА_14, коли був одружений.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у наведеному визнав повністю, попередні покази, наданні на досудовому слідстві заперечив повністю. Щиро розкаюється у вчиненому. Пояснив, що дійсно заходив разом з ОСОБА_10 та особою на ім'я ОСОБА_12 дивитись квартиру, де був присутній потерпілий ОСОБА_16 Заперечив, що був одягнений у форменний одяг. 20.12.2010 року не вивозив нікуди потерпілого ОСОБА_16 так як не заходив до нього, а був при виконанні обов'язків по виселенню підприємця. 04.07.2011 року мали на меті разом з особою на ім'я ОСОБА_12 завезти потерпілого ОСОБА_16 на огляд в Івано-Франківську область. По дорозі особа на ім'я ОСОБА_12 купив горілку та щось їсти. Вподальшому особа на ім'я ОСОБА_12 висадив підопічного ОСОБА_16 і дав йому кульок з горілкою і їжею та сказав, що краще хай гуляє аніж має бути в психлікарні. Повідомив, що ОСОБА_12 був високого зросту, міцної атлетичної статури. Обличчя кругле, губи середньої товщини, волосся на голові пряме, чорного кольору коротке, коротка стрижка. Завжди носив сонцезахисні окуляри чорного кольору. Організатором усіх справ був ОСОБА_12, саме з ним вони ходили на АДРЕСА_6, де той своїм ключем відкривав квартиру. 20.12.2010 році не перебував у форменному одязі, а лише 03.07.2011 році. Тілесних ушкоджень в його присутності ОСОБА_16 ніхто не наносив і він у тому числі. Коли їздили у Івано-Франківськ, потерпілого ОСОБА_16 ніхто не бив, його висадили з машини, ОСОБА_12 передав кульок з їжею і вони поїхали. Додав, що на нього чинився тиск, у тому числі слідчим по справі. ОСОБА_12 та ОСОБА_12 це не одна і та ж сама особа. Покази на досудовому слідстві давав під тиском слідчого.

Підсудний ОСОБА_14 свою вину у наведеному не визнав та в судовому засіданні показав, що: ОСОБА_13 запитав його чи зможе він взяти людину на квартиру за оплату, після того як ОСОБА_14 погодився, ОСОБА_10 привіз ОСОБА_16 та представив його як свого вуйка. Коли домовлявся з ОСОБА_10, то ОСОБА_16 сидів в машині. Щотижня приїжджав ОСОБА_10 та привозив їжу для свого вуйка ОСОБА_16, давав гроші. ОСОБА_16 вільно пересувався по хаті. Підсудний ОСОБА_14 закривав двері даного будинку на колодку чи палку, оскільки замка в дверях не було. Стільки часу жив в нього ОСОБА_16 точно не пам'ятає. З пояснень ОСОБА_10 зрозумів, що у ОСОБА_16 були проблеми з документами, тому дозволив, щою ОСОБА_16 жив у будинку, оскільки не хотів в такій складній ситуації виганяти людину на вулицю. Обіцяну винагороду підсудний ОСОБА_14 отримав не повністю. Покази на досудовому слідстві надавав зізнавальні, оскільки слідчим на нього чинився тиск. Чи заходив до нього у гості ОСОБА_13 не пригадує.

Підсудний ОСОБА_13 свою вину у наведеному не визнав та в судовому засіданні показав, що не мав умислу в ОСОБА_16 забрати квартиру, просто надав ОСОБА_14 телефон ОСОБА_10, який є знайомим брата, ОСОБА_16 вперше побачив в Пустомитівському РВ. Вказав, що за період грудня 2010 по 29.04.2011 року в гості до ОСОБА_14 жодного разу не заходив. Запитав у ОСОБА_14 чи може в нього деякий час пожити людина. Вказує, що у ОСОБА_14 двері на колодку взагалі не зачинялися. Слідчим на нього чинився тиск. До ОСОБА_10 не телефонував жодного разу. На досудовому слідстві від дачі показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Підсудний ОСОБА_12 свою вину у наведеному не визнав та в судовому засіданні показав, що жоден з підсудних не впізнав в ньому особи на ім'я ОСОБА_12, вказав, що до участі у вчиненні даних злочинів не причетний, ОСОБА_16 та ОСОБА_11 йому до цього не були знайомі. З ОСОБА_10 протягом 4 років не спілкується. Особа на ім'я ОСОБА_12 йому не знайома та йому нічого невідомо про відчуження квартири АДРЕСА_6, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_16, особисто він до цього не причетний. ОСОБА_11 не знає і ніколи його не бачив. ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_34, не знає і ніколи їх не бачив. ОСОБА_10 знає приблизно з 2004 року. На даний час жодних відносин з ним не підтримує, зокрема останні чотири роки. Приблизно два роки назад ОСОБА_10 зателефонував йому на номер НОМЕР_5, і запитався як його справи, на що ОСОБА_12 відповів, що все нормально, після цього, він його більше не турбував, і вони не спілкувались. На даний час тимчасово безробітний. Крім того, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3,4 ст.358 КК України заперечив повністю.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що підтримує покази, дані на досудовому слідстві, вказав, що слідчому говорив правду. Вказав, що 10.12.2010 року у двері його квартири АДРЕСА_6 постукали троє чоловіків, двоє з них, як він дізнався під час досудового слідства, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, сказали, що будуть продавати квартиру, оскільки ним не сплачена заборгованість за комунальні послуги. Крім цього, зазначив, що ні паспорта, ані документів на квартиру в нього не було. Вподальшому вони оділи йому кайданки, вивели на вулицю та посадили в автомобіль. ОСОБА_10 сидів біля нього, а ОСОБА_11 на передньому сидінні. Вони їздили в невідомому напрямку близько 30хв., після чого його відпустили, але сказали, що будуть слідкувати за ним. 20.12.2010 року вони приїхали знову. Вподальшому ОСОБА_10 та невідомий чоловік забрали його в АДРЕСА_7 в будинок ОСОБА_14, де будуть тримати поки не зроблять документи на квартиру, що неодноразово йому стверджував і ОСОБА_14 Умови проживання у ОСОБА_14 були такими : 1 кімната, кухня. Він жив на кухні, сам не міг виходити із будинку, так як ОСОБА_14 не дозволяв, а коли той кудись йшов, то закривав двері на колодку. В АДРЕСА_7 він перебував 4 місяці, звідки 9 травня його забрала міліція. Оскільки після допитів повернувся у АДРЕСА_6, 25 травня невідомі мужчини, серед яких був ОСОБА_10, вивезли його в Стрийський район на огороджену автостоянку, де примусово пробув 10 днів, під наглядом охоронця, звідки втік, прийшовши пішки до Львова в свою квартиру. Проте до нього прийшов ОСОБА_11 і сказавши, що досить бути у квартирі, його невідомі особи, знову завезли у Стрийський район на ту ж автостоянку, звідки він знову втік. 04 липня приходив ОСОБА_11 та інші невідомі особи, вони забрали ключі від квартири, невідомі особи пробували задушити його, натягли картонний мішок на голову, били кулаком в обличчя та завезли його в Івано-Франківську область, де залишили в лісі. Після чого на наступний день він зустрів людей, які виявились митниками, дали йому гроші та посадили його в автобус, так дістався в лікарню в м.Івано-Франківськ, де пробув 4 місяці, після чого його доправили у Львівську психіатричну лікарню, де перебуває по сьогоднішній день. Вказав, що ОСОБА_12 не брав участі в протиправних діях проти нього, під час згаданих в обвинувачені подій його не бачив.

Потерпілий ОСОБА_19 в судовому засіданні вказав, що не може стверджувати, що ОСОБА_12 особа на ім'я ОСОБА_12. Щодо пояснень даних ним на досудовому слідстві пояснив, що впізнання проводилося ним по фотографії з наступними порушеннями: так як, до відділку його запросили на 12 годину дня, а впізнання відбувалося аж близько першої години ночі. Крім цього, вказав, що у нього та його батька вже під час впізнання були сумніви щодо правильності ідентифікації ОСОБА_12 з ОСОБА_12. Більш того, вказав, що серед пред'явлених для впізнання фотокарток було дві особи, подібні на ОСОБА_12, а ОСОБА_12 він впізнав за вказівкою слідчого.

Потерпілий ОСОБА_20. в судовому засіданні пояснив, що ще раніше підтвердив непричетність ОСОБА_12 до протиправних дій, що йому інкримінуються та вказав, що ОСОБА_12 - то не особа на ім'я ОСОБА_12, який брав участь у протиправному відчуженні квартири потерпілого ОСОБА_16 Крім того вказав, що впізнав його на досудовому слідстві за вказівкою слідчого.

З показань свідка ОСОБА_34, даних в судовому засіданні вбачається, що вона надавала юридичну допомогу ОСОБА_20 і тому була присутня разом з потерпілими ОСОБА_20 та ОСОБА_19 при укладенні як попереднього так і основного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6, тобто під час протиправних дій, спрямованих на незаконне відчуження майна потерпілого ОСОБА_16 Відтак, в категоричній формі ствердила, що ОСОБА_12 - то не ОСОБА_12, який брав в цьому участь.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 повідомив суду, що у 2011 році йому подзвонив ОСОБА_24 і повідомив, що його знайомі продають квартиру. Так як йому було відомо, що ОСОБА_19 шукає квартиру, розповів йому про пропозицію ОСОБА_24. Вподальшому мали декілька зустрічей, на яких були присутні ОСОБА_19, ОСОБА_20, адвокат ОСОБА_34, ОСОБА_10 , невідома дівчина та особа на імя ОСОБА_12, - власники квартири. Відтак, він бачив ОСОБА_12 з ОСОБА_20 в день укладання договору купівлі-продажу квартири потерпілого ОСОБА_16. В категоричній формі ствердив, що ОСОБА_12 - то не ОСОБА_12. Більш того, повідомив суду, що слідчий чинив на нього тиск, погрожуючи негативними наслідками та намагався змусити впізнати ОСОБА_12 як ОСОБА_12, проте отримав категоричну відмову.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_24, ОСОБА_10 він знає приблизно з вересня 2010 року по даний час. У травні місяці 2011 року до нього на мобільний телефон НОМЕР_6 зателефонував ОСОБА_10 зі свого мобільного телефону НОМЕР_7, саме цими номерами вони обмінялися з ним попередньо. В ході їхньої розмови повідомив йому, що його знайома, прізвища та імені не називав, продає однокімнатну квартиру в центрі міста Львова, і попросив попитати своїх знайомих чи хтось захоче придбати цю квартиру, при цьому пообіцяв йому 500 доларів США, якщо знайде клієнта на квартиру, на що погодився. Вподальшому, через однофамільця ОСОБА_23, йому вдалось знайти клієнтів ОСОБА_20. ОСОБА_10 познайомив їх з ОСОБА_12, а при укладенні договору ОСОБА_10 не було. В категоричній формі повідомив суду, що ОСОБА_12 не є особою на ім'я ОСОБА_12, та що ОСОБА_12 він раніше не бачив, впізнав ОСОБА_12 на досудовому слідстві, оскільки це його вмовив зробити слідчий, який спочатку пред'явив йому одну фотографію ОСОБА_12 та вказав, що ця особа є ОСОБА_12, потім він вказав на те саме фото під час впізнання , що й зробив на очній ставці.

Свідоки ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснили, що потерпілих та підсудних не знають та, що на досудовому слідстві їх допитували з приводу питань, що входили в коло посадових обов'язків.

З показань свідка ОСОБА_32 вбачається, що вона розлучена з ОСОБА_14. Маючи намір потрапити до свого будинку в АДРЕСА_7, згідно рішення суду та оскільки ОСОБА_14 не допускав її до будинку, викликала дільничого, на вхідних дверях у будинок була колодка. Коли зайшла у будинок, двері на кухню були закриті, відчинивши які, побачила незнайомого чоловіка, яким виявився потерпілий ОСОБА_16 Зазначила, що їх старша донька говорила, що боїться йти до батька, бо у нього в будинку хтось є, вона чула крики в будинку. Одночасно повідомила, що ОСОБА_13 є сусідом у АДРЕСА_7, будинок його батьків є навпроти їхнього будинку.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що працював із ОСОБА_11, інших підсудних не знає. Зазначив, що з 2006 року по 2010 рік працював у Галицькому РВ, з 2009 року по 2010 рік був старшим інспектором міліції. В 2010році до нього подзвонив ОСОБА_11, при зустрічі останній розпитував його чи він зможе допомогти йому із справою по АДРЕСА_6, на що він відповів, що не зможе допомогти. В подальшому у ввечері будучи у кафе із другом побачив як ОСОБА_11, який в той час перебував у відпустці, йшов у форменному одязі та вів із собою ОСОБА_16 в сторону Львівської міської ради, а поруч були ОСОБА_10 та ОСОБА_12. Дані особи йому стали відомі за таких обставин. 18 червня працівники відділення збирались у Винники на озеро, куди їхали автомобілем «Лексус» темного кольору, із білоруськими реєстраційними номерами, разом з ОСОБА_11, де крім них присутніми були ОСОБА_10 та ОСОБА_12. В судовому засіданні вказав, що не може стверджувати, що ОСОБА_12 схожий на ОСОБА_12. При цьому зазначив, що раніше, здається він був схожим на нього. Підтвердив, що у томі 8 арк. 100-102 на фотознімку № 3 йому представляли ОСОБА_12, він схожий на ОСОБА_12, проте в судовому засідання вніс застереження, що на фото він повніший. Крім цього, вказав, що у РВ надходила заява про те, що квартирою ОСОБА_16 хочуть заволодіти. Дана заява перебувала в його провадженні, заходив на квартиру по АДРЕСА_6 для допиту, в подальшому ним винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи по цьому факту, яка ґрунтувалась на основі самої заяви, відповіді на неї, супровідної з нотаріальної контори, що об'єкт перебуває на обтяжені нерухомого майна.

Відтак, в судових засіданнях потерпілим ОСОБА_16 надавались покази, які не в повній мірі співпадають з показами наданими ним на досудовому слідстві, а також і між собою в ході судового розгляду, а тому оцінюються судом критично і лише в сукупності з іншими доказами у справі.

Заслухавши показання підсудних, потерпілих та свідків, дослідивши докази, зібрані по справі, суд приходить до висновку, що підсудного ОСОБА_12 у пред'явленому обвинуваченні слід виправдати за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочинів та при вирішенні справи виходить з наступного.

Суд бере до уваги покликання підсудного ОСОБА_12 та його захисника на матеріали справи, як на доказ, що виключає його вину у пред'явленому обвинуваченні та кладе їх в основу вироку з відповідним аналізом та оцінкою суду, що викладені вище.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на справедливий суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист пра людини і основоположних свобод» кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною.

Висновки й аргументи Європейського суду з прав людини повністю співпадають з відповідними положеннями національного законодавства Кримінально - процесуального закону України та Конституції України, і зокрема ст.62, згідно з якою, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічний зміст містить ст.2 КПК України (в редакції Закону 1960 року), яка визначає завдання кримінального судочинства, а саме, завданням кримінального судочинства є охорона прав та законодавчих інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден винний не був покараний.

Згідно ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають та ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

У відповідності до ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 327 КПК України передбачено, що обвинувальний висновок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного не має складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

У відповідності до п. 23 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні; тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

Частина 4 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 11.02.2005 року, № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» вказує на неприпустимість повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудних і постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК виправдувальний вирок.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідності до ст. 3 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Так, досудовим слідством ОСОБА_12 інкриміновано вчинення злочинів, а саме: діючи за попередньою змовою між собою з ОСОБА_10 спільно із оперуповноваженим сектору оперативно-розшукової роботи відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці, а в подальшому дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_11, особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та іншими невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, володіючи інформацією щодо громадянина ОСОБА_16 а саме, що останньому належить квартира у престижному районі міста за адресою: АДРЕСА_6, і що той не має жодних родичів, до того ж являється безпорадним, розробили злочинний план направлений на заволодіння даною квартирою та виселення із неї законного власника, і вчинили цілий ряд умисних злочинів, залучивши до вчинення окремих з них ОСОБА_13 та ОСОБА_14, називаючи себе «ОСОБА_12», кваліфікованих за ч.2 ст.146, ч.4 ст.190, ч. 2 ст.209 ч.2 ст.122 КК України.

Органами досудового слідства інкриміновано, що ОСОБА_12, фігуруючи у справі як особа на ім'я ОСОБА_12, неодноразово вчиняв протиправні дії відносно потерпілого ОСОБА_16, які полягали в його незаконному викраденні та позбавленні волі, здійснюваному протягом тривалого часу, способом, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, що супроводжувалося побиттям та заподіянням йому душевних страждань, а також внаслідок таких злочинних дій, ОСОБА_10, ОСОБА_12, особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та інші невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, зловживаючи довірою ОСОБА_19 та ОСОБА_20, заволоділи коштами останніх, чим заподіяли потерпілим шкоду на суму 45 тис. доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 358765,5 грн., і є особливо великим розміром, оскільки в шістсот і більше разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Однак, вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується наступними об'єктивними доказами.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_12 щодо невизнання своєї вини, суд надає їм віри, так як вони не спростовані доказами, зібраними по справі.

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_16 відносно підсудного ОСОБА_12 суд надає їм віри. Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 показав, що підсудний ОСОБА_12 під час вчинення щодо нього протиправних діянь присутній не був, вказав, що не впізнає в підсудному ОСОБА_12 особу на ім'я ОСОБА_12, з якою його ототожнює обвинувачення, зазначив, що вперше побачив ОСОБА_12 на досудовому слідстві. Таким чином, суд приходить до переконання, що покази потерпілого ОСОБА_16, надані в суді є послідовними, так як вони нічим не спростовані, знаходяться в об'єктивному зв'язку з іншими матеріалами справи, зокрема протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23 січня 2011 року (т. 2 а.с. 324-325), де потерпілому серед інших пред'являлося фото ОСОБА_12 та він вказав, що жодна особа йому не знайома і що він жодну з пред'явлених осіб не впізнає. Здатність потерпілого ОСОБА_16 правильно сприймати обставини справи та давати по ній відповідні покази на досудовому слідстві підтверджена Актом амбулаторної психолого-психіатричної експертизи № 77 від 30 січня 2012 року (т.2 а.с. 295-303). З огляду на те, що ОСОБА_16 добре пам'ятає та впізнав інших фігурантів справи, присутніх в судовому засіданні, в той же час заперечуючи факт існування щоденника, оскільки такого не вів, достовірність такого твердження не підлягає сумніву.

В ході досудового слідства з свідками ОСОБА_19 та ОСОБА_20. проведена слідча дія - пред'явлення особи для впізнання по фотокартках (т.4 а.с.200-205, а.с. 211, 216-218). Проаналізувавши надані в судовому засіданні покази ОСОБА_19 та ОСОБА_20 судом встановлено, що такі відповідають дійсності, оскільки в ході проведення даної слідчої дії свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_12 як ОСОБА_12, по фотографії у райвідділі, куди слідчий запросив його на 12 годину дня, а впізнання відбувалося аж о першій годині ночі, що у нього вже під час впізнання викликало сумніви щодо правильності ідентифікації ОСОБА_12 з особою на ім'я ОСОБА_12. Більш того, вказав, що серед пред'явлених для впізнання фотокарток було дві особи, подібні на особу на ім'я ОСОБА_12, та саме в ОСОБА_12 впізнав особу на ім'я ОСОБА_12 саме за вказівкою слідчого.

Так, в матеріалах кримінальної справи наявна постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 датована 22 червня 2012 року (т.5 а.с. 96-97), яка винесена з метою одержання доказів злочинної діяльності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Однак, оскільки на момент порушення кримінальної справи встановлена особа, а саме особа ОСОБА_12, що скоїла або готує даний злочин, то згідно ч.2 ст. 98 КПК України кримінальна справа повинна бути порушена проти і цієї особи. Незважаючи на те, що станом на 22 червня 2012 року у слідчого перебували у проваджені протоколи проведення слідчих дій, а саме - впізнання по фото ОСОБА_12 свідками ОСОБА_19 та ОСОБА_20. та допит їх в якості свідків датованих 16 та 18 червня 2012 року в порушення вимог ст. 98 КПК України слідчим не порушено кримінальної справи проти особи. Кримінальна справа проти ОСОБА_12 порушена лише 27.09.2012 року.

Крім того, судом встановлено, що згідно наданих в судовому засіданні показів потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_20, проведені слідчі дії: впізнання по фото, та допит їх в якості свідків здійснювалися в один й той самий день, однак згідно матеріалів справи протоколи слідчих дій датуються 16 та 18 червня 2012 р. (т.4 а.с.200-205, а.с. 211, 216-218). Покази потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підтверджується наданими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_34, а саме, що ОСОБА_19 18 червня був у м.Москва РФ і ніяк не міг давати свідчення в цей день у Львові.

Суд приходить до переконання, що вище вказані процесуальні документи винесені з грубим порушенням вимог встановлених ст.97 КПК України, що призвело до порушення прав та інтересів учасників процесу.

Крім того, згідно правил ст.166 КПК України виклик на допит свідка здійснюється в денний час (з 6 до 22 год.) робочого дня, виняток із правила щодо виклику свідків для допиту в неробочі і святкові дні, а також у нічний час можливий тільки у виняткових випадках, коли допит не може бути відкладений. Так, очна ставка між ОСОБА_19 та ОСОБА_12 розпочата о 22 год.07 хв. (т.9 а.с. 201), а завершена в 00.15год. 28.09.2012 року, що суперечить вимогам ст. 143 КПК України (в редакції 1960 р.). Згідно пояснень, наданих в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_19 його було викликано до слідчого на ранок, проте, провів у відділку цілий день, чекаючи на слідчу дію.

За таких обставин протоколи впізнання по фотографії ОСОБА_12 та впізнання особи під час очної ставки не можна брати до уваги, оскільки ці докази отримані з порушенням, що тягне за собою визнання їх недопустимими доказами.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що бачив ОСОБА_12 з ОСОБА_20 в день укладання договору купівлі-продажу квартири потерпілого ОСОБА_16, та в категоричній формі ствердив, що ОСОБА_12 не є особою на ім'я ОСОБА_12. Також вказав, що зовнішність ОСОБА_12 абсолютно не співпадає із зовнішністю ОСОБА_12, також вказав, що ОСОБА_12 суттєво вищий ніж ОСОБА_12 на зріст та міцної статури.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні вказав, що бачив особу на ім'я ОСОБА_12 під час укладення угоди щодо відчуження квартири потерпілого ОСОБА_16 та в категоричній формі ствердив, що ОСОБА_12 та ОСОБА_12 не є днією і тією ж особою, та що ОСОБА_12 він раніше не бачив. Також повідомив суду, що впізнав ОСОБА_12 на досудовому слідстві, оскільки це його вмовив зробити слідчий, вказав, що впізнання проводилося в наступному порядку: слідчий спочатку пред'явив йому лише одну фотографію на якій був зображений ОСОБА_12 та вказав, що ця особа є ОСОБА_12, потім слідчий вмовив його вказати саме на це фото під час впізнання та вказав, що саме ця особа скоїла злочин та його вже, начебто, впізнали потерпілі. Те саме зробив на очній ставці, оскільки, як свідок пояснив, в нього не було підстав для сумніву в твердженнях слідчого про те, що саме ОСОБА_12 є ОСОБА_12, тим більше, що старший слідчий прокуратури м. Львову до початку проведення слідчої дії повідомив, що потерпілі вже впізнали ОСОБА_12

Згідно ст.22, 64 КПК України слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, обєктивного дослідження справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Отже, вказане вище дає підстави вважати, що докази зібрані на досудовому слідстві, які лежать в основі обвинувачення ОСОБА_12, містять лише обвинувальний напрямок, крім того, вони здобуті з грубим порушенням кримінально-процесуального закону.

Суд приходить до висновку, що вище наведені фактичні дані, які стали підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_12 та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_12 за статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини згідно пред'явленого обвинувачення, здобуті з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме вимог ст.ст. 172-174 КПК України (в редакції 1960 р.), що ставить під сумнів їх доказове значення та відповідно - тягне за собою визнання їх недопустимими доказами. Як зазначено ч.2 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11.02.2005 року №2 допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до порушення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, за наявності відповідних підстав мають тягти визнання доказів недопустимими.

Разом з тим, в протоколі допиту свідка ОСОБА_20 від 08 травня 2012 року (т.3 а.с. 291-295) останній надає опис особи на імя ОСОБА_12: високого зросту, приблизно 185 см., кремезної тілобудови, що аж ніяк не відповідає зовнішньому вигляду ОСОБА_12 Також ОСОБА_20. вказує (т.3 а.с.294), що під час вчинення особою на ім'я ОСОБА_12 протиправних дій щодо нього, який брав участь у протиправному відчуженні квартири потерпілого ОСОБА_16 була присутня свідок ОСОБА_34 (запрошений ним адвокат, друг сім'ї).

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_34, наданими в судовому засіданні, суд надає їм віри, так як вони нічим не спростовані, знаходяться в об'єктивному зв'язку з іншими матеріалами справи, яка в категоричній формі під час судового слідства неодноразово ствердила, що ОСОБА_12 - це не особа на ім'я ОСОБА_12, що ОСОБА_12 - то зовсім інша особа, яку вона б впізнала. Вказала, що особа на ім'я ОСОБА_12 має іншу зовнішність, кремезну статуру, та суттєво вищий за ОСОБА_12 Також вказала, що ОСОБА_12 вперше побачила під час слідства. Крім того, нею було зазначено, що вона має професійну пам'ять та помилитися не могла. Надані в судовому засіданні покази цього свідка цілком узгоджуються з її показами, наданими на досудовому слідстві. Так в протоколі допиту свідка від 16 червня 2012 р. (т. 4. а.с.196-199) ОСОБА_34 також вказала, що ОСОБА_12 був високого зросту, плотної тілобудови та що вона зможе його впізнати (т.4.а.с.199).

Підсудний ОСОБА_10 стверджував про непричетність ОСОБА_12 до протиправних дій відносно потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_19 та ОСОБА_20

Підсудний ОСОБА_11 в судовому слідстві також підтвердив непричетність ОСОБА_12 до скоєного злочину, в категоричній формі спростував його участь у інкримінованих злочинах та повідомив, що вперше побачив ОСОБА_12 на слідстві. Крім того, зазначив, що ОСОБА_12, з яким обвинувачення ототожнює ОСОБА_12 - зовсім інша особа. Вказане узгоджується з показами, наданими ним на досудовому слідстві. Так, в протоколі допиту обвинуваченого від 27 червня 2012 р. (т.5 а.с. 162-170) підсудний ОСОБА_11 описує ОСОБА_12 як людину 27 років високої атлетичної статури, що узгоджується з показами ОСОБА_20, ОСОБА_34 та іншими свідками. Під час судового слідства підсудний ОСОБА_11 також в категоричній формі ствердив, що ОСОБА_12 - то не ОСОБА_12 та заперечив участь ОСОБА_12 в інкримінованих йому злочинах, зазначивши, що вперше побачив його під час слідства.

По своїй суті вказані висновки повністю спростовують висновки досудового слідства про ідентифікацію ОСОБА_12 з особою на ім'я ОСОБА_12 та про вчинення ОСОБА_12 дій, що містять склад інкримінованих органами досудового слідства злочинів передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190, ч. 2 ст.209 ч.2 ст.122 КК України, а відтак ОСОБА_12 підлягає виправданню за недоведеністю участі у вчинені вище вказаних злочинів.

Крім того, ОСОБА_12 органами досудового слідства пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, а саме, що 17.10.2007 року, з метою отримання кредиту в банку, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_35, надав останньому свої анкетні дані для виготовлення довідки про доходи на його ім'я. Після цього, в цей же день, ОСОБА_35 вніс в бланк довідки про доходи ПП «Удеч-Авто» №163-08 від 17.07.2007 року дані ОСОБА_12, вказавши, що останній займає посаду комерційного директора у ПП «Удеч-Авто» достовірно знаючи, що останній там ніколи не працював. Однак таке не знайшло свого підтвердження.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_12 не визнав своєї вини в інкримінованому, оскільки не знав, що не був належним чином оформлений на роботу, а тому, використовуючи довідку, вважав, що така відповідала дійсності, видана посадовою особою підприємства, на якому він працював, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого за цією статтею злочину у зв'язку із відсутністю умислу на його вчинення.

Оцінюючи надані в судовому засіданні покази ОСОБА_12 щодо невизнання своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, суд надає таким віри, приходить до переконання, що його вина доводиться дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами лише по ч.4 ст.358 КК України.

Показами представника потерпілого ОСОБА_36, наданими на досудовому слідстві та перевіреними судом, згідно яких, 24.10.2007 року на рішення кредитного комітету поступила заява ОСОБА_12, про отримання грошового кредиту в сумі 300 000 доларів США на строк з 24.10.2007 року по 23.10.2012 року для розвитку власного бізнесу та під заставу майнового поручителя ОСОБА_37, яка надала в заставу 2 земельні ділянки, які розташовані у Львівській області, Пустомитівського району. При цьому, вказана особа подала наступні документи: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_12, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_12 та довідку про доходи на ім'я ОСОБА_12 з ПП «Удеч-Авто», крім того, власноручно заповнивши бланк анкети фізичної особи, що отримує кредит. Оглянувши подані документи комісія кредитного комітету вирішила одноголосно надати кредит ОСОБА_12 Після цього, кредитний комітет для подальшої видачі кредиту скерував документи кредитному інспектору, де він як виконавець заключає від імені директора Львівської виконавчої дирекції «Банк Універсальний» ОСОБА_38 кредитний договір № 11-4\775к-07 від 24.10.2007 року та договір застави (земельних ділянок) від 24.10.2007 року. Однак. В подальшому як нам стало відомо, що ОСОБА_12 офіційно в ПП «Удеч-Авто» не працював. 13.02.2008 року було винесено ВАТ «Банк Універсальний» додаткову угоду №1 до договору № 11-4\775к-07 від 24.10.2007 року про збільшення кредиту на загальну суму до 500 000 доларів США. Рішенням кредитного комітету ОСОБА_12, було погоджено збільшити кредит на загальну суму 500 000 доларів США. У зв'язку із погіршенням фінансового стану ОСОБА_12 07.05.2009 року останній звернувся у ВАТ «Банк Універсальний» з проханням зменшити місячне кредитне навантаження, про що свідчить додаткова угода № 3 від 07.05.2009 року. Однак з моменту отримання кредиту і по 31.03.2010 року ОСОБА_12 здійснював погашення відсотків по кредиту. Згідно підробленої довідки про доходи № 163-08 від 17.10.2007 року, ОСОБА_12 отримав у ВАТ «Банк Універсальний» гроші в сумі 500 000 доларів США.

Показами свідка ОСОБА_39, наданими на досудовому слідстві та перевіреними судом, який повідомити наступне: в жовтні 2007 року ОСОБА_12 заповнив заяву-анкету на встановлення кредитного ліміту в доларах США для розвитку свого бізнесу. ОСОБА_12 подав довідку про доходи №163-08 від 17.10.2007 року, згідно якої останній працював у ПП «Удеч-Авто» на посаді комерційного директора.

Висновком почеркознавчої експертизи № 6/187 від 25.04.2012 року, згідно якої дати відповідь на питання - «Ким виконано підпис від імені ОСОБА_40» в графі директор та вигаданої особи «ОСОБА_41» в графі головний бухгалтер у представленій довідці про доходи № 163-08 від 17.10.2007 року, ОСОБА_12, ОСОБА_40, чи іншою особою?» - не виявилось можливим. Рукописні записи, якими заповнені відповідні графи в довідці про доходи № 163-08 від 17.10.2007 року, яка видана ПП «Удеч-Авто» гр. ОСОБА_12 - виконані не гр. ОСОБА_12, а іншою особою (т. 1 а.с. 153).

Висновком техніко-криміналістичної експертизи № 6/188 від 26.04.2012 року, згідно якої відтиск круглої печатки в довідці про доходи № 163-08 від 17.10.2007 року, яка видана ПП «Удеч- Авто» гр. ОСОБА_12, нанесений круглою мастичною печаткою ПП «Удеч-Авто», вільні зразки відтиску якої надані для порівняльного дослідження. Відтиск круглої печатки ПП «Удеч-Авто», який наявний в довідці про доходи, нанесений за допомогою фото полімерного рельєфного мастичного кліше.

Протоколом огляду речових доказів від 26.04.2012 року та постановою про визнання і прилучення до справи речових доказів від 26.04.2012 року (т.1 а.с. 169,170).

Оскільки, метою підробки документа за ч.3 ст.358 КК України є створення документа, який надає підроблювачу або іншій особі права, або звільняє таких осіб від обов'язків, а суб'єктивна сторона злочину передбаченого ч.4 ст. 358 КК України характеризується прямим умислом, суд приходить до переконання, що в діях підсудного ОСОБА_12 наявний склад інкримінованого йому злочину передбаченого ч.4 ст.358 КК України, виходячи з того, що обов'язковою суб'єктивною ознакою є метавикористання - прагнення отримати певні права або звільнитись від обов'язків і має конкретний характер.

В свою чергу, досудовим слідством прямо доведено, що ОСОБА_12 використав вказану довідку з метою отримання права, а саме кредиту у ВАТ «Банк Універсальний» у значному розмірі, на підставі такого документа, не володіючи вказаними правами у довідці, тобто останній набув в силу цієї довідки додаткові права, яких у нього не було.

Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_12 наявний склад злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, що є підставою для притягнення останнього до кримінальної відповідальності та виправдання його за ч.3 ст.358 КК України за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.

Згідно положень п.2 та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави, передбаченої положеннями ст. 49 КК України.

Виходячи із змісту ст.12 КК України підсудний ОСОБА_12 скоїв злочин невеликої тяжкості.

Відповідно до вимог ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло 2 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Виходячи із змісту ст. 49 КК України та згідно ст.7-1 КПК України провадження по кримінальній справі підлягає закриттю судом у зв'язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності.

Таким чином, у зв'язку із наявністю підстав, передбачених ст.49 КК України та відповідно до п.2, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», кримінальна справа відносно ОСОБА_12 за вчинення злочинів, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України підлягає до закриття, у зв'язку із закінченням строків давності.

Крім часткового визнання своєї вини підсудними ОСОБА_10 та ОСОБА_11, не визнання своєї вини підсудним ОСОБА_14, їх вина у встановленому судом підтверджується зібраними та перевіреними на судовому слідстві об'єктивними доказами по справі та враховуючи, що вирок суду не може ґрунтуватися на припущення, в ході судового розгляду встановлено, що в діянні підсудного ОСОБА_13 немає складу інкримінованого досудовим слідством злочину. Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_13 щодо невизнання своєї вини, суд надає їм віри, так як вони не спростовані доказами, зібраними по справі.

Судом встановлено, що дільничний інспектор міліції СДІМ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_11, перевищуючи свої службові повноваження, спільно з ОСОБА_10, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12, особою матеріали кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме провадження та іншими невстановленими слідством особами, діючи за попередньою змовою між собою, володіючи інформацією стосовно ОСОБА_16, а саме, що останньому належить квартира у престижному районі міста за адресою: АДРЕСА_6, і що той не має жодних родичів, до того ж є безпорадним, розробили злочинний план стосовно заволодіння даною квартирою та виселення з неї законного власника. Так, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12, виконуючи основні ролі у вчиненні злочинів, з метою сприяння у вчиненні злочинних дій та полегшення їх здійснення, і отримання безперешкодного доступу до квартири, залучив до вчинення злочинів працівника правоохоронного органу оперуповноваженого сектору оперативно-розшукової роботи відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці, а в подальшому дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_11, до відома якого довів попередньо розроблений злочинний план про вчинення злочинів стосовно ОСОБА_16 Згідно злочинної змови із ОСОБА_10, при вчиненні злочинів, для полегшення їх здійснення ОСОБА_11 використовував свої службові повноваження, формений одяг працівника міліції та своє службове посвідчення.

По епізоду пред'явлення 10.12.2010 року та 20.12.2010 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження незаконної вимоги потерпілому ОСОБА_16 про передачу їм права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_6, незважаючи на покази в судовому засіданні підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в яких вони не визнають вини по даному епізоду, їх вина підтверджується наступними доказами:

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_10, який вчиняв відносно нього протиправні дії (т.2 а.с.316-319).

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_16 пояснив, що підтримує покази, дані на досудовому слідстві, вказав, що слідчому говорив правду.

Згідно вимог ст. 55 Конституції України право власності надано та гарантується кожному громадянину України. Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу положень ст. 319 Цивільного кодексу України, власник, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, закріплений у ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції».

Статтею 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п.8 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року у розумінні ст.189 КК України вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Потерпілий ОСОБА_16 в судовому засіданні вказав, що 10.12.2010 року у двері його квартири АДРЕСА_6 постукали троє чоловіків, двоє з них, як він дізнався під час досудового слідства, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та сказали, що будуть продавати квартиру, оскільки ним не сплачена заборгованість за комунальні послуги. Крім цього, зазначив, що ні паспорта, ані документів на квартиру в нього не було. Вподальшому вони оділи йому кайданки, вивели на вулицю та посадили в автомобіль. ОСОБА_10 сидів біля нього, а ОСОБА_11 на передньому сидінні. Вони їздили в невідомому напрямку близько 30 хв, після чого його відпустили, але сказали, що будуть слідкувати за ним. Крім цього, потерпілий зазначив, що 20.12.2010 року вони приїхали знову. Вподальшому ОСОБА_10 та невідомий чоловік забрали його в АДРЕСА_7 в будинок ОСОБА_14, де будуть тримати поки не зроблять документи на квартиру, що неодноразово йому стверджував і ОСОБА_14

Відтак, в судових засіданнях потерпілим ОСОБА_16 надавались покази, які не в повній мірі співпадають з показами наданими ним на досудовому слідстві, а також і між собою в ході судового розгляду, а тому оцінюються судом критично і лише в сукупності з іншими доказами у справі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 вказав, що заходив в квартиру потерпілого ОСОБА_16 з невстановленою слідством особою на імя ОСОБА_12 та ОСОБА_11 оглядати квартиру, там був потерпілий, проте підсудний ОСОБА_10 вказує, що документів не вимагав на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, так як вважав ОСОБА_12 опікуном потерпілого. Потерпілий був психічно хворим та напіводягненим, квартира була в жахливому стані і пахло газом. Своє перебування у даній квартирі мотивує тим, що був в квартирі для того, щоб побачити ОСОБА_16 (підопічного ОСОБА_12), якому мав допомагати з оформленням документів на квартиру (права власності на власника ОСОБА_16) та погасити усю заборгованість по ній для оформлення на ОСОБА_16 права власності за що повинен був отримати винагороду.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_11 повністю заперечив вимагання прав на чуже майно у потерпілого ОСОБА_16, однак, зазначив, що дійсно перебував у квартирі ОСОБА_16 у зазначений період.

Суд оцінює покази підсудних як такі, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду підтверджено пред'явлення незаконної вимоги підсудними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження за попередньою змовою групою осіб до потерпілого ОСОБА_16, що поєднаної з вказаними погрозами із застосуванням насильства, а саме: незаконно надягнули на руки потерпілого наручники, завдали йому по тілу декілька ударів руками та ногами, і протиправно вивели останнього всупереч його особистій волі з квартири на вулицю, де посадили в автомобіль марки «Дайхатцу» темно-зеленого кольору, після чого протягом тривалого періоду часу, возили ОСОБА_16 у вказаному автомобілі по місту Львові, при цьому погрожуючи йому фізичною розправою та завдаючи ударів руками по обличчю, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань. Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження вчинили вимагання прав на чуже майно з погрозою та здійсненням насильства над потерпілим за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 189 КК України.

По епізоду незаконного заволодіння 10.12.2010 року підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження паспортом потерпілого ОСОБА_16 та карткою фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду останньому, органами досудового слідства встановлено, що діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_6, усвідомлюючи, що потерпілий знаходиться в безпорадному стані, перебуваючи в приміщенні вказаної квартири, 10.12.2010 року, пред'явили йому вимогу про те, щоб він віддав їм свій паспорт громадянина України та картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду, які були необхідні їм для виготовлення від імені потерпілого документів на вказану нерухомість, нотаріального оформлення спадщини, а також подальшого відчуження квартири. При цьому ОСОБА_10, ОСОБА_11 та невстановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження погрожували ОСОБА_16 фізичною розправою у разі невиконання їхньої вимоги щодо надання їм паспорту та ідентифікаційного коду. Будучи у безвихідному положенні, ОСОБА_16 вимушений був погодитися на незаконні вимоги вказаних осіб та передав ОСОБА_11 свій паспорт громадянина України серія НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області і картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду.

Однак, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що паспорта у нього не було, що йому дали інший паспорт, але хто дав не знає, вказав, що у квартирі проживав з 1965 року, однак у нього не було і документів на квартиру. Зазначив, що його мама давно померла. Він отримував пенсію по інвалідності давно без паспорта, касирка видавала йому пенсію без паспорта, бо пам'ятала його в лице.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 пояснив, що він був впевнений, що допомагає опікуну ОСОБА_16 ОСОБА_12 за винагороду в оформленні документів на його квартиру. Зазначає, що паспорт ОСОБА_16 з вклеєною своєю фотографією, яку давав особі на ім'я ОСОБА_21, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, отримав від особи на ім'я ОСОБА_12.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повністю заперечили свою вину в інкримінованому їм даному злочині.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Шабельник проти України», судом зроблено висновок про те, що «згідно зі статтею 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), як правило, вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Права захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника чи з порушенням таких».

Під час допиту в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили що зізнавальні покази на досудовому слідстві по даному епізоду вони надавали внаслідок застосування до них психологічного насильство, допит проводився з використанням лише навідних запитань. В судовому засіданні свою причетність до злочинів по даному епізоду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заперечили. Таким чином, оскільки вказані вище слідчі дії з обвинуваченими були проведені з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, носять зізнавальний характер, в ході судового розгляду підсудними заперечувались обставини вчинення злочинів, які відображені у вищезазначених документах, то такі судом як доказ не приймаються.

Крім цього, кримінальне законодавство України не передбачає відповідальності обвинуваченого за дачу ним завідомо неправдивих показань. З огляду на те, судом не може бути встановлена вина у вищевказаному епізоді підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 лише на показах підсудних даними ними на досудовому слідстві, які ж категорично заперечені ними під час слухання справи в суді, а інших доказів участі підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у незаконному заволодінні ними будь-яким способом паспортом потерпілого ОСОБА_16 та карткою фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду останньому слідством не здобуто.

У відповідності до ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 327 КПК України передбачено, що обвинувальний висновок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного не має складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не зібрано достатньо достовірних, об'єктивних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 злочину передбаченого ч.3 ст.357 КК України, тобто незаконно заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом по даному епізоду, оскільки, судом встановлено, що таких документів у потерпілого ОСОБА_16 не було, а відтак такі підлягають виправданню у звязку з відсутністю події злочину.

По епізоду незаконного викрадення та позбавлення волі потерпілого ОСОБА_16 підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в АДРЕСА_7 судом встановлено наступне: незважаючи на покази в судовому засіданні надані підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 в яких вони не визнають вини по даному епізоду, однак погодились на дослідження показів осіб, що не з'явились в судове засідання, які ті давали на досудовому слідстві, їх вина підтверджується наступним:

Показами потерпілого ОСОБА_16 наданими в судовому засіданні про те, що ОСОБА_11, ОСОБА_10 та інші невстановлені слідством особи 20.12.2010 року знову приїхали у його квартиру і забрали його в АДРЕСА_7 до хати ОСОБА_14, де будуть тримати поки не зроблять документи на квартиру, що неодноразово йому стверджував і ОСОБА_14 В АДРЕСА_7 їхали із ОСОБА_10 та ще з одним чоловіком, якого потерпілий не знає на сірому авто. В автомобілі вони розмовляли між собою, але про що не пам'ятає. В АДРЕСА_7 будинок був одноповерховим. ОСОБА_10 та чоловік, якого потерпілий не знає домовились із ОСОБА_14 про те, щоб його тримали у АДРЕСА_7. Умови проживання у ОСОБА_14 були такими: одна кімната, кухня. Він жив на кухні. Сам не міг виходити із будинку, ОСОБА_14 йому не дозволяв. Коли ОСОБА_14 кудись йшов, то закривав двері на колодку. ОСОБА_14 його не бив, морального і фізичного тиску не чинив, давав йому їсти і пити. Туалет був на вулиці, коли він туди йшов ОСОБА_14 дивився за ним. В ночі ОСОБА_14 закривав двері на засув, не пригадав чи були грати на вікнах. В АДРЕСА_7 був 4 місяці, 9 травня приїхала міліція, його посадили в автомобіль і поїхали в районне відділення міліції.

Відтак, в цій частині надані в судовому засіданні покази потерпілого ОСОБА_16 в повній мірі співпадають з показами наданими ним на досудовому слідстві, а також логічно узгоджуються між собою в ході судового розгляду, а тому оцінюються судом як такі, що в повній мірі відображають обставини вчиненого злочину у сукупності з іншими доказами у справі:

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_16 впізнав підсудного ОСОБА_10, як такого, що вчиняв відносно нього протиправні дії (т.2 а.с.316-319).

Протоколом очної ставки від 01.11.2012 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_14, згідно якого підтверджено, що ОСОБА_10 завіз ОСОБА_16 і залишив проживати в ОСОБА_14 в АДРЕСА_7 (т.12 а.с.88-91).

Крім наведеного вище, слід зазначити, що в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 показав, що ОСОБА_13 запитав його чи зможе він взяти людину на квартиру за оплату, після того як ОСОБА_14 погодився, ОСОБА_10 привіз ОСОБА_16 та представив його як свого вуйка. Коли він домовлявся з ОСОБА_10, то ОСОБА_16 сидів в машині. В даний будинок щотижня приїжджав ОСОБА_10 та привозив їжу для свого вуйка ОСОБА_16, давав гроші. ОСОБА_16 вільно пересувався по хаті. Підсудний ОСОБА_14 закривав двері даного будинку на колодку чи палку, оскільки замка в дверях не було. Стільки часу жив в нього ОСОБА_16 точно не пам'ятає. З пояснень ОСОБА_10 зрозумів, що у ОСОБА_16 були проблеми з документами, тому дозволив, щоб ОСОБА_16 жив у будинку, оскільки не хотів в такій складній ситуації виганяти людину на вулицю. Обіцяну винагороду підсудний ОСОБА_14 отримав не повністю. Підсудний ОСОБА_14 пояснив, що коли він був дома, то двері не були закриті. Під час судового розгляду ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_16 під примусом не тримав, останній міг вільно пересуватись по будинку. Що стосується наданих на досудовому слідстві показів, то такі надавав, під тиском слідчого. Чи заходив до нього у гості ОСОБА_13 не пригадує. Підсудний ОСОБА_14 у судовому засіданні 29.09.2014 року сказав, що інколи двері будинку зачиняв на колодку, інакше б вони не зачинялися.

В судовому засіданні ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_13, який є братом його знайомого ОСОБА_12, познайомив його з ОСОБА_14, дав номер мобільного телефону ОСОБА_14, у якого був будинок в АДРЕСА_7, де він і проживав. За згодою ОСОБА_16, ОСОБА_10 завіз останнього туди, заплативши за це ОСОБА_14 винагороду. Вини не визнає. ОСОБА_16 він ніколи не викрадав і не бив. Жодних відносин із ОСОБА_13 не підтримує. Наскільки йому відомо, ОСОБА_13, жив на АДРЕСА_14, коли був одружений. Жодних дій щодо потерпілого ОСОБА_16 ОСОБА_13 не вчиняв, тільки на його прохання познайомив з ОСОБА_14, в якого мав проживати ОСОБА_16 допоки ОСОБА_10, на прохання опікуна ОСОБА_16 ОСОБА_12 та за винагороду, оформить право власності на квартиру на ОСОБА_16, оскільки та перебувала в жахливому стані.

На підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази:

Показами свідків ОСОБА_42 (т. 2 а.с. 100-102), ОСОБА_43 ( т. 7 а.с.5-10), ОСОБА_44 (т.7 а.с.12-15), ОСОБА_45 (т. 7 а.с.22-24), ОСОБА_46 (т.7 а.с. 16-21), ОСОБА_47 (т. 8 а.с. 76-79) , ОСОБА_48 (т. 8 а.с. 61-65), даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що потерпілий ОСОБА_16 в квітня 2011 року утримувався у будинку ОСОБА_14 у АДРЕСА_7 та доставлений працівниками Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області до опорного пункту міліції смт. Щирець, згодом в м.Пустомити для встановлення його особи та обставни події, був дуже вимучений на вигляд, дуже худий.

Суд, здійснюючи оцінку всіх дії вчинених щодо потерпілого ОСОБА_16 з моменту викрадення ОСОБА_10 та ОСОБА_11, незаконного утримування у будинку в АДРЕСА_7 ОСОБА_14 до фактичного його звільнення, приходить до переконання, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 не невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України вчинили злочин за попередньою змовою групою осіб, як наслідок своїми умисними діями фактично позбавили потерпілого ОСОБА_16 права на вільне пересування та обрання місця свого перебування.

Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Таким чином, своїми умисними діями, підсудний ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 вчинили викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а також незаконне позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 146 КК України.

Підсудний ОСОБА_13 свою вину в інкримінованому органами досудового слідства не визнав та в судовому засіданні показав, що: не мав умислу в ОСОБА_16 забрати квартиру надаючи ОСОБА_14 телефон ОСОБА_10, який є знайомим брата, ОСОБА_16 вперше побачив в Пустомитівському РВ. Вказав, що за період грудня 2010 по 29.04.2011 в гості до ОСОБА_14 жодного разу не заходив. Він лише питався у ОСОБА_14 чи може в нього деякий час пожити людина. Вказує, що у ОСОБА_14 двері на колодку взагалі не зачинялися. Слідчим на нього чинився тиск. До ОСОБА_10 не телефонував жодного разу. На досудовому слідстві від дачі показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Проаналізувавши покази потерпілого ОСОБА_16, підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, судом встановлено обставини та, хто саме вчинив викрадення потерпілого ОСОБА_16, а також незаконо позбавляв волі протягом тривалого часу. Інших доказів причетності ОСОБА_13 по даному епізоду слідством не здобуто.

Згідно ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають та ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

У відповідності до ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 327 КПК України передбачено, що обвинувальний висновок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного не має складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

У відповідності до п. 23 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні; тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

В ч.4 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 11.02.2005 року, № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" прямо вказано: «Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК виправдувальний вирок.»

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідності до ст. 3 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не зібрано достатньо достовірних, об'єктивних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_13 злочину передбаченого ч.2 ст.146 КК України, тобто вчинення викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а також незаконне позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу по даному епізоду, а тому підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу злочину.

При вирішенні питання про відповідальність винних осіб у вчинені встановлених судом злочинів за попередньою змовою групою осіб суд враховує та приходить до переконання, що незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_16 вчинялося неодноразово, зокрема: способами незаконного позбавлення волі ОСОБА_16 суд розглядає діяння підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11, невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_12 та не встановленими слідством осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, які полягали та були спрямовані на утримання потерпілого в місціх, де він не бажав знаходитися та з яких не міг вільно вибратися.

Судом встановлено, що родь підсудного ОСОБА_11 полягала в тому, що ОСОБА_11, будучи працівником правоохоронного органу, дільничим інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, старшим лейтенантом міліції, полегшував викрадення та позбавлення волі потерпілого ОСОБА_16 ОСОБА_10 та невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, після того, як потерпілого ОСОБА_16 утримували в АДРЕСА_7, шляхом отримання безперешкодного доступу до квартири, а також надання легітимного вигляду їх злочинним діям, перебуваючи одягненим у форменому одязі працівника міліції.

Таким чином 24.05.2011 року ОСОБА_11, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_12, та невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, під приводом арешту, незаконно вивів потерпілого ОСОБА_16 проти його волі на вулицю з його квартири АДРЕСА_6, де їх згідно попередньої домовленості очікував ОСОБА_10 та завів потерпілого в приміщення дільничного пункту міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, яке розташоване на проспекті Свободи, 39 у м. Львові, в подальшому передавши ОСОБА_16 ОСОБА_10 та невстановленій слідством особі на імя ОСОБА_12, які користуючись безпорадним станом потерпілого, вивели його на вулицю, після чого посадили в автомобіль марки «Лексус» та фактично викравши останнього, вивезли потерпілого ОСОБА_16 на невстановлену слідством загороджену автостоянку, яка розташована за межами міста Львова в напрямку міста Стрий, утримуючи його на вказаній вище автостоянці до 03.06.2011 року, щоб останній не зміг перешкодити їм відчужити квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Згідно протоколу очної ставки від 02.12.2012 року, проведеної між свідком ОСОБА_33 та обвинуваченим ОСОБА_10 в ході якої ОСОБА_33 підтвердив покази дані ним під час досудового слідства та вказав, що знає ОСОБА_10 з моменту знайомства їх ОСОБА_11 у період березнь-травнь 2011 року, ОСОБА_11 представив йому ОСОБА_10, як свого родича, і попросив допомогти ОСОБА_10 Тоді ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_33, що в першого є проблеми із нерухомістю, що за адресою: АДРЕСА_6, яку ОСОБА_10 нібито купив, і запропонував йому за матеріальну допомогу, вивести з вказаної квартири громадянина ОСОБА_16, як йому стало пізніше відомо власника квартири. На дану пропозицію ОСОБА_33 відмовився. В свою чергу на очній ставці ОСОБА_10 вказав, що не знає ОСОБА_33, чи бачив його будь-коли не пригадує (т.12 а.с. 136-139).

Не зважаючи на покази підсудних про те, що останні при вчиненні даного злочину участі не приймали, судом до уваги такі не приймаються, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, оскільки такі спростовуються дослідженими в судовому доказами, зокрема показами потерпілого ОСОБА_16, які відображають обставини та умови його незаконного утримання: автостоянка була огороджена і там був сторож, залишив автостоянку бо не міг там жити, перескочивши вночі через паркан, до Львова дійшов пішки по автодорозі, орієнтуючись по знаках. Другий раз його завезли на ту саму автостоянку, закрили в гаражі, а згодом у сараї, двері зав'язали дротом, там пробув 30 хв., засунувши руку в отвір дверей - зняв дріт, так само перескочивши паркан як і перший раз. Зайшовши залізничну станцію Ходорів, сів на поїзд, добираючись до залізниці протягом доби.

Крім того, оцінивши покази потерпілого ОСОБА_16, які перебувають в об'єктивному зв'язку із дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, критично оцінюючи покази підсудного ОСОБА_10, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності, приходить до переконання, про доведеність вини підсудного ОСОБА_10 в участі спільно із невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб у викраденні та подальшому позбавленні волі 11.06.2011 року потерпілого ОСОБА_16 шляхом вивезення з квартири останнього автомобілем марки «Лексус» на автостоянку, яка розташована за межами міста Львова в напрямку міста Стрий, помістивши його у сарай на вказаній вище автостоянці.

Участь підсудного ОСОБА_11 спільно із невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_12, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження та невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження у незаконне викрадення та позбавлення волі потерпілого ОСОБА_16 03.07.2011 року підтверджується наданими в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_16, дослідженими в сукупності із наявними в матеріалах справи доказами, а саме наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_49 (т.8 а.с. 4-7), свідка ОСОБА_50 (т.2 а.с. 27-30) про те, що 03.07.2011 року ОСОБА_11 разом з іншими громадянами чоловічої статі вели ОСОБА_16 по площі Ринок в м.Львові, підтверджується матеріалами перевірки від 10.10.2011 року, що витребувані прокуратурою Галицького району м.Львова.

Жодного підтвердження вчинення підсудним ОСОБА_10 04.07.2011 року злочину, передбаченого ч.2 ст.122 КК України, а саме, завдання тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілому ОСОБА_16 органами досудового слідства не здобуту, вчинення даного злочину не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, а відтак, підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підлягають виправданню за недоведеністю.

Судом встановлено, що 04.07.2011 року ОСОБА_11, перебуваючи у форменому одязі працівника міліції перевищував свої службові повноваження та невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, вивели ОСОБА_16, всупереч його волі з квартири і посадили в автомобіль невстановленої слідством марки та фактично викравши потерпілого, вивезли останнього в Івано-Франківську область, де залишили на невстановленій слідством відкритій місцевості без засобів існування. Крім визнання даного епізоду в судовому засіданні підсудним ОСОБА_11, дані обставини вчинення злочинів підтверджуються наступними перевіреними судом доказами, що знаходяться в об'єктивному зв'язку із матеріалами справи, а саме:

Даними в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_16, про те, що 04 липня 2011 року приходив ОСОБА_11 та інші невідомі особи, вони забрали ключі від квартири, невідомі особи пробували задушити його, натягли картонний мішок на голову, били кулаком в обличчя та завезли його в Івано-Франківську область, де залишили в лісі. На наступний день він зустрів людей, які виявились митниками, дали йому гроші та посадили його в автобус, так він дістався в лікарню в м.Івано-Франківськ, де пробув 4 місяці, після чого його доправили у Львівську психіатричну лікарню, де перебуває по сьогоднішній день.

Протокол очної ставки від 14.08.2012 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (т.8а.с.30-39), ОСОБА_10 вказав, що покази ОСОБА_11 про те, що він був організатором та те, що він мав намір вбити ОСОБА_16 неправдиві, що підтверджено ним і в судовому засіданні.

Наданими на досудовому слідстві показами свідка ОСОБА_50 та перевіреними в судовому засіданні про те, що в ході опитування потерпілого ОСОБА_16 останній повідомив, що з 10.12.2010 року по 04.07.2011 року до потерпілого неодноразово приїжджала група осіб, які застосовували до нього насильство з метою віддати їм право власності на квартиру заадресою АДРЕСА_6 до складу якої входив ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (т.2 а.с. 27-30).

Показам підсудного ОСОБА_11 наданими в судовому засіданні, про те, що, коли везли потерпілого в Івано-Франківськ ОСОБА_10 не було з ними. Тілесних ушкоджень в його присутності ОСОБА_16 ніхто не наносив і він у тому числі. Коли їздили у Івано-Франківськ, потерпілого ОСОБА_16 ніхто не бив, його висадили з машини, ОСОБА_12 передав кульок з їжею і вони поїхали.

Органами досудового слідства не наведено жодного доказу завдання саме підсудними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 та вчинення ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, а саме залишення ним в небезпеці потерпілого ОСОБА_16, що не знайшло свого підтвердження і в процесі судового розгляду.

Оскільки, вчиняючи умисний злочин із матеріальним складом, особа вчиняючи певні дії або навпаки бездіяльність, які поза межами її волі тягнуть настання додаткових більш тяжких, небажаних наслідків, що перетворюють простий склад у кваліфікований, інкримінуються їй лише за умови встановлення щодо них наслідків вини.

Таким чином, підсудний ОСОБА_11, працюючи на посаді оперуповноваженого сектору оперативно-розшукової роботи відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці відповідно до наказу № 48 о/с від 15.09.2009 року, а в подальшому дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області відповідно до наказу № 3 о/с від 05.01.2011 року, маючи звання старшого лейтенанта міліції, являючись у відповідності до ст. 2 Закону України «Про захист суддів та інших правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993 (з наступники змінами) - працівником правоохоронного органу, будучи представником влади, службовою особою, перевищуючи свої службові повноваження, передбачені ст.ст. 10, 11 Закону України «Про міліцію» № 583-XII від 25.12.1990 року (із внесеними змінами та доповненнями) чітко усвідомлював причиново-наслідковий зв'язок вчиненних щодо потерпілого ОСОБА_16 дій, що призвело до тяжких наслідків, а саме довготривалого перебування потерпілого ОСОБА_16 в Івано-Франківській третій психоневрологічній лікарні (т. 2 а.с.29). Крім того, підсудний ОСОБА_11 достеменно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи, що внаслідок такої його поведінки буде спричинено шкоду потерпілому, діючи з прямим умислом, знаючи, що ОСОБА_16 перебуває у небезпечному для життя стані, і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан внаслідок психічного захворювання на резидуальну шизофренію з помірним дефектом в емоційно-вольовій сфері, що стверджується актом амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи від 30.01.2012 року (т. 2 а.с. 295-303) та за інформацією Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи №650 від 22.10.2012 року ОСОБА_16 встановлено інвалідність ІІ групи внаслідок загального захворювання (т. 11 а.с. 45), якому було завдано невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження попередньо тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в ділянках кута зліва та тіла справа, закритої травми грудної клітки з переломом 6-го ребра зліва, що викликали тривалий розлад здоров'я, умисно поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, залишивши останнього у невідомій для нього місцевості, без засобів існування та медичної допомоги, в той час як сам із невстановленими слідством особами повернувся у м.Львів на автомобілі, тобто злочин передбачений ч.1 ст.135 КК України.

Враховуючи вещенаведене, суд приходить до переконання, що органами досудового слідства вірно кваліфікавано дії підсудного ОСОБА_11 за ч. 2 ст. ст.365 КК України.

По епізоду підроблення паспорта громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, паспорта громадянина України ОСОБА_17, серії НОМЕР_2, виданий 12.04.2006 Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області, вина підсудного ОСОБА_10 доведена наступними доказами:

Протоколом виїмки від 27.10.2011 року, згідно якого у приміщенні СГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, що знаходиться на вул.Мартовича, 3 у м. Львові вилучено заяву на отримання паспорта (форму №1) ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 249-250).

Протоколом огляду документів від 12.03.2012 року, згідно якого оглянуто: заяву на отримання паспорта (форму №1) ОСОБА_16, яку вилучено 27.10.2011 року в ході проведення виїмки у приміщенні СГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, що знаходиться на вул.Мартовича, 3 у м. Львові (т. 1 а.с. 252).

Протоколом обшуку від 22.06.2012 року, згідно якого у квартирі за місцем проживання ОСОБА_10, що на АДРЕСА_8 виявлено та вилучено: пенал «Tiger Max» в якому містились канцелярські ножиці, клаптики наждачного паперу (2 шт.), клаптики шкіряного ременя коричневого кольору (2 шт.), стиральна гумка, олівець світлого кольору, маркер зеленого кольору, коректор «Fresh», кулькові ручки синього кольору (2 шт.); коробка скобок до зшивачів, коробка лез до бритви «Gillette», лезо до бритви «Gillette», канцелярський ніж зеленого кольору, клей-олівець (3 шт.), фотографія ОСОБА_10 3,5х4,5 см., кліше «Україна паспорт 15-10» виготовлене з металу жовтого кольору; паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1 виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 15.06.2001 року; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_16; паспорт громадянина України ОСОБА_17 серії НОМЕР_2 виданий Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області 12.04.2006; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_17; паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 серії НОМЕР_8; пластикову кредитну картку НОМЕР_9; пластикову кредитну картку НОМЕР_10; свідоцтво про народження ОСОБА_16 серії НОМЕР_11; свідоцтво про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12; квитанцію ЛКП «Муніципальна дружина бюро знахідок» №022621; три фотокартки на яких зображений ОСОБА_10; дві фотокартки на яких зображений ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (т. 5 а.с. 16-18).

Протоколом огляду документів від 18.07.2012 року, згідно якого оглянуто: пенал «Tiger Max» в якому містились канцелярські ножиці, клаптики наждачного паперу (2 шт.), клаптики шкіряного ременя коричневого кольору (2 шт.), стиральна гумка, олівець світлого кольору; маркер зеленого кольору, коректор «Fresh», кулькові ручки синього кольору (2 шт.); коробка скобок до зшивачів; коробка лез до бритви «Gillette»; лезо до бритви «Gillette», канцелярський ніж зеленого кольору, клей-олівець (3 шт.); фотографія ОСОБА_10 3,5х4,5 см., кліше «Україна паспорт 15-10» виготовлене з металу жовтого кольору, що вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 у квартирі, що на АДРЕСА_8 (т. 5 а.с. 48-49).

Протоколом огляду документів від 18.07.2012 року, згідно якого оглянуто: паспорт громадянина України ОСОБА_16, серії НОМЕР_1 виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 15.06.2001; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_16; паспорт громадянина України ОСОБА_17 серії НОМЕР_2 виданий Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області 12.04.2006 року; картка фізичної особи-платника податків ОСОБА_17, що вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 у квартирі, що на АДРЕСА_8 (т. 5 а.с. 52-53).

Заявою на отримання паспорта (форму №1) ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 251, 253).

Заявою від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2012 року; квитанцією №6319/000від 22.12.2010 року; заявою від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про народження від 05.02.2011 року; квитанцією №6319 від 02.02.201 року. (т. 2 а.с. 205, 206, 207, 208).

Бланком замовлення з текстом «ОСОБА_16 загублені документи на квартиру по адресі АДРЕСА_6, вважати недійсним» (т. 3 а.с. 305, 307).

Справою № Ф-34-4 про втрату паспорта ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 16-24, 24).

Протоколом огляду документів від 31.05.2012 року, згідно якого оглянуто справу №Ф-34-4 про втрату паспорта гр. ОСОБА_10, що вилучена 30.05.2012 в ході проведення виїмки в приміщенні СГІРФО Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області (т. 4 а.с. 25-26).

Паспортом громадянина України ОСОБА_10 серії НОМЕР_13; копією картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_10; записною книжкою в обкладинці темного кольору ОСОБА_10; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Дайхатсу» р.н. НОМЕР_14, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи (т. 5 а.с. 65).

Паспортом громадянина України ОСОБА_16, серії НОМЕР_1 виданим Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 15.06.2001 року; карткою фізичної особи-платника податків ОСОБА_16; паспортом громадянина України ОСОБА_17 серії НОМЕР_2 виданим Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області 12.04.2006 року; карткою фізичної особи-платника податків ОСОБА_17, що зберігаються при матеріалах справи (т. 5 а.с. 54).

Паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 серії НОМЕР_8; пластиковою кредитною карткою НОМЕР_9; пластиковою кредитною карткою НОМЕР_10, що зберігаються при матеріалах справи (т. 5 а.с. 58).

Кліше, виготовленим з металу жовтого кольору з наявним на ньому написом «Україна паспорт 15-10», що зберігається при матеріалах кримінальної справи (т. 5 а.с. 51).

Протоколом огляду транспортного засобу від 22.06.2012 року, згідно якого оглянуто автомобіль марки «Дайхатсу» р.н. НОМЕР_14, в ході чого виявлено та вилучено: паспорт гр. України ОСОБА_10 серії НОМЕР_13; копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_10; записну книжку в обкладинці темного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Дайхатсу» р.н. НОМЕР_14 (т. 5 а.с. 12-14).

Наданими на досудовому слідстві показами свідків ОСОБА_51(т.3 а.с. 266-269), ОСОБА_26 (т.9 а.с. 69-72) та перевіреними в судовому засіданні, що перебувають в обєктивному звязку із дослідженими в судовому засіданні доказами.

Висновком експерта № 6/462 від 20.09.2012 року, згідно якого бланк паспорта гр. України серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Перемишлянським РВ УМВСУ у Львівській області на ім'я ОСОБА_16 виготовлений поліграфічним підприємством, яке здійснює виготовлення бланків типових документів. У вказаному паспорті має місце заміна фотокарток пред'явника документа на першій та п'ятій сторінках. На третьому аркуші в нижній частині наявні вдавлені безбарвні штрихи друкованого тексту літерно - цифрової транскрипції, а саме: «ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7 року м. Львів». Два фрагменти відтиску конгревної печатки на фотокартках особи вклеєної у даному паспорті нанесені наданим на експертне дослідження металевим кліше «УКРАЇНА ПАСПОРТ 15-10». Два досліджувані відтиски печатки на другій та шостій сторінках в наданому паспорті нанесені печаткою «МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ 15-03» паспортного столу СГІРФО Галицького РВ ГУМВСУ у Львівській області. (т. 8 а.с. 192-196).

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_10 надані в судовому засіданні в сукупності з дослідженими в судовому засіданні доказами, згідно яких ОСОБА_10 пояснив, що йому відомо, що підробкою паспортів займалась особа на ім'я ОСОБА_21, матеріали кримінальної справи щодо якого виділені в окреме провадження, телефон якого отримав від особи на ім'я ОСОБА_12.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_10, використовуючи канцелярський інвентар та підроблене металеве кліше паспортного столу «УКРАЇНА ПАСПОРТ 15-10»за попередньою змовою групою осіб, вчинив підроблення офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, тобто злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України.

Незважаючи на покази в судовому засіданні підсудного ОСОБА_10 в яких він визнає свою вини по епізоду використання ним картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду та підробленого паспорта громадянина України - ОСОБА_16, в державних органах, нотаріальних конторах, установах, підприємствах та організаціях з питань що стосуються приймання спадщини, набуття права власності та відчуження нерухомості, яка за законом належить ОСОБА_16 лише в частині використання вища вказаних документів для вирішення багатьох питань що стосуються оформлення права власності потерпілого ОСОБА_16 на його квартиру, його вина крім вищенаведених доказів підтверджується наступним:

Заявкою на розміщення оголошення у рубриці «Загублено, знайдено» про те, що документи на квартиру ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_6 - вважати недійсними, вказане оголошення 23.12.2010 та 27.12.2010 вийшло друком у газеті «Ваш магазин» в рубриці «Загублено, знайдено».

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_18, матері ОСОБА_16, яке ОСОБА_10 використав для отримання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 та для отримання свідоцтва про прийняття спадщини.

Довідкою № 3573 Бюро знахідок ЛКП «Муніципальна дружина» Львівської міської ради про те, що втрачене свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_6

Довідкою-інформацією від 31.12.2010 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» по квартирі за адресою: АДРЕСА_6, яку ОСОБА_10, використав для отримання дублікату свідоцтва про право власності на цю нерухомість.

Дублікатом свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, яке ОСОБА_10 31.12.2010 року отримав у відділі приватизації державного житлового фонду Галицького району міста Львова управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за адресою: м.Львів вул.Грушевського, 16, яке в подальшому використав для оформлення спадщини.

Актом біжучих змін та довідкою про результати обстеження ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», які в подальшому використав для виготовлення витягу про реєстрацію права власності на квартиру.

Заявою про державну реєстрацію прав в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», в якій ОСОБА_10 власноручно проставив підпис потерпілого та додав до неї копію дублікату свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, після чого уклав відповідний договір про проведення таких робіт в термін 3 доби.

Витягом про державну реєстрацію прав № 28722982 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

Постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 19.03.2009 року про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_6

Заявою про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_6 на імя начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ за адресою: м. Львів вул. Чорновола, 39

Квитанцією про сплату заборгованості за газопостачання в сумі 4037,50 грн. ОСОБА_16 по квартирі АДРЕСА_6.

Постановою державного виконавця Галицький ВДВС ЛМУЮ 11.01.2011 про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_6.

Квитанцією про сплату існуючогої заборгованісті в сумі 64,26 грн.з квартири за адресою: АДРЕСА_6 по сплаті держмита.

Заявою про видачу повторного свідоцтва про народження ОСОБА_16 на імя начальника міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції за адресою: м.Львів вул. І. Франка, 157.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_16, виданим повторно міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції за адресою: м.Львів вул. І. Франка, 157.

Заявою про державну реєстрацію прав в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 08.02.2011 року.

Витягом про державну реєстрацію прав № 28722982.

Дублікатом свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Договором укладеним між ОСОБА_16 та ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 08.02.2011 року про проведення робіт в термін 3 доби.

Витягом ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про державну реєстрацію прав № 28930105, яке в подальшому використав для оформлення спадщини.

Замовленням ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 2/3246 на проведення технічної інвентаризації квартири,

Договором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 2/3246.

Оцінювальним актом квартири за адресою: АДРЕСА_6.

Актом біжучих змін ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

Довідкою про вартість квартири за адресою: АДРЕСА_6. № 2/3246 від 14.02.2011року.

Заявою про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 15.02.2011 року.

Договором про виконання робіт в термін 3 доби ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 15.02.2011 року.

Витягом ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» з реєстру права власності на нерухоме майно № 29040499.

Заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на імя завідуючого Першої Львівської державної нотаріальної контори за адресою: м.Львів вул.Саксаганського, 6 від 14.02.2011 року.

Довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки №373 від 10.01.2011року.

Квитанціями про сплату платежів в сумі 34,00 грн. та 51,00 грн. від 14.02.2011 року.

Свідоцтвом про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 виданого Першою Львівської державної нотаріальної контори за адресою: м.Львів вул.Саксаганського, 6 від 21.02.2011 року.

Заявою про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 21.02.2011 року.

Договором про виконання робіт в термін 3 доби ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 21.02.2011 року.

Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 29080369, який в подальшому використав для реєстрації прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Заявою про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 21.02.2011року.

Договором про виконання робіт в термін 3 доби ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 21.02.2011року.

Витягом про державну реєстрацію прав ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 29080321 від 22.02.2011 року який в подальшому використав для відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_6.

Даними на досудовому слідстві та перевіреними судом показами свідків: ОСОБА_50, ОСОБА_42, ОСОБА_52, ОСОБА_53 (т.3 а.с. 126-129), ОСОБА_54, ОСОБА_55 (т.3 а.с. 142-148), ОСОБА_56 (т.3 а.с. 152-155), ОСОБА_57 (т.3 а.с.172-176), ОСОБА_58 (т.3 а.с. 178-181), ОСОБА_59 (т.3 а.с.187-191), ОСОБА_60 (т.3 а.с. 192-196), ОСОБА_61 (т. 3 а.с. 201-203), ОСОБА_62, ОСОБА_63 (т.3 а.с. 249-252), ОСОБА_64 (т.3 а.с. 197-200), ОСОБА_65, ОСОБА_66 (т.3 а.с. 261-265), ОСОБА_51 (т.3 а.с. 266-269), ОСОБА_67 (т.3 а.с.270-273), ОСОБА_68 (т.3 а.с282-285), ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_46, ОСОБА_45, ОСОБА_69, ОСОБА_49 (т.8 а.с. 4-7), ОСОБА_48, ОСОБА_47, ОСОБА_70 (т.8 а.с. 139-142), ОСОБА_71 (т.8 а.с.170-174), ОСОБА_72 (т.9 а.с.32-35), ОСОБА_26 (т.9 а.с. 69-72), ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 (т.3 а.с.134137), згідно яких судом встановлено, що дійсно ОСОБА_10, перебуваючи в приміщеннях вище вказаних підприємств, установ та організацій з метою оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 на ОСОБА_16 пред'являв працівникам даних підприємств, установ, організацій для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за нього, в результаті таких злочинних дій, використовуючи злочинним шляхом отримані документи, оформив на ОСОБА_16 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 з метою подальшого відчуження вказаної квартири, вклеївши своє фото.

Що також підтверджується: протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 31.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_53, упізнала ОСОБА_10 (т.3 а.с. 130-133), протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 31.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_54 упізнала ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 138-141), протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 01.02.2012 року, згідно якого ОСОБА_55, упізнала ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 149-151), протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 28.02.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_62 впізнала ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 245-248), протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 05.10.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_23 впізнав особу, чоловіка на ім'я «ОСОБА_10» - ОСОБА_10

Проаналізувавши зазначені докази у їх сукупності, що дає підстави вважати, що такі здобуті органами досудового слідства з дотриманням кримінально-процесуального закону з дотриманням вимог Міжнародної конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», та такими, що всебічно, повно та обєктивно відображають обставини вчинення ОСОБА_10 злочину передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

Крім того, вина підсудного у вчиненні даного злочину підтверджується наступними допустимими доказами:

Висновком судової-почеркознавчої експертизи № 2747 від 02.10.2012 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_16, розташовані: в графі «Заявник» Заяви про надання витягу з Реєстру права власності на нерухоме майно від 30.12.2010 р.; в графі «Замовник» Договору №1/45554 від. 04.01.2011 р.; в графі «Заявник» Замовлення №1/45554 від на проведення технічної інвентаризації від 04.01.2011 р.; в графі «Замовник» Договору від 04.01.2011 р.; в графі «Замовник» Договору від 08.02.2011 р.; в графі «Заявник» в Заяві про державну реєстрацію прав від 08.02.2011 р.; в графі «Замовник» в Договорі №2/3246 від 14.02.2011 р.; в графі «Заявник» в Замовленні №2/3246 від на проведення технічної інвентаризації від 14.02.2011 р.; в графі «Замовник» в Договорі від 15.02.2011 р.; в графі «Заявник» в Заяві про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.02.2011 р.; в графі «Замовник» Договір від 21.02.2011 р.; в графі «Заявник» в Заяві про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.02.2011 р.; в графі «Замовник» в Договорі від 21.02.2011 р.; в графі «Заявник» в Заяві про державну реєстрацію прав від 21.02.2011 р., виконані не ОСОБА_16, а іншою особою. (т. 7 а.с. 206-209).

Довідкою без номера, виданою ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»; заявою від імені ОСОБА_16 від 31.12.2010 про оформлення дублікату свідоцтва на право власності на квартиру; довідкою ЛКП «Муніципальна дружина» бюро знахідок №3573 від 30.20.2010; копією паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12; вирізкою з газети «Ваш магазин» за 27.12.2010; свідоцтвом про право власності на квартиру НОМЕР_4 від 31.12.2010 (дублікат). (т.1 а.с. 205-212, 216).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи експерта № 1969 від 05.09.2012 року, згідно якого основні рукописні тексти трьох заяв від імені ОСОБА_16 від 05.10.2011 р. та від 13.01.2011 р. (2 заяви), виконані не ОСОБА_16, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_16, розташовані під рукописним текстами Заяв від імені ОСОБА_16 від 05.01.2011 р. та 13.01.2011 р. (два документи), виконані не ОСОБА_16, а іншою особи. Вказані підписи виконані ОСОБА_10. (т. 4 а.с. 81-85).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи експерта № 1967 від 06.09.2012 року, згідно якого основний рукописний текст заяви від імені ОСОБА_16, від 28.12.2010 р., зроблений фіолетовим барвником, виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказаний рукописний текст заяви від імені ОСОБА_16, від 05.02.2011 р., зроблений фіолетовим барвником, виконаний не ОСОБА_16, не ОСОБА_10, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_16, розташований після слова «Підпис» на Заяві від імені ОСОБА_16 від 28.12.2010 р., виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказаний підпис виконаний ОСОБА_10. Підпис від імені ОСОБА_16, розташований після слова «Підпис» на Заяві від імені ОСОБА_16 від 05.02.2011 р., виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою з наслідування справжніх підписів ОСОБА_16 (т. 4 а.с. 116-120).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи експерта № 1966 від 04.09.2012 року, згідно якого рукописний текст заяви від імені ОСОБА_16 від 31.12.2010 виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказаний рукописний текст виконаний ОСОБА_10. Підпис від імені ОСОБА_16, розташований під рукописним текстом заяви від імені ОСОБА_16 від 31.12.2010 перед прізвищем ОСОБА_16, виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказаний підпис виконаний ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 134-137).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи експерта № 1964 від 15.08.2012 року, згідно якого рукописний текст: з «ОСОБА_16 загублені документи на квартиру по адресі АДРЕСА_6», розташований на представленому на експертизу аркуші паперу, виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказаний рукописний текст виконаний ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 168-169).

Висновком судової-почеркознавчої експертизи № 2746 від 05.10.2012 року «ОСОБА_16», розташований в графі «Підпис» на Заяві від імені ОСОБА_16 від 24.02.2011 року про не перебування у шлюбі «ОСОБА_16», розташований в графі «Підпис» на Заяві від імені ОСОБА_16 від 14.02.2011 року про видачу свідоцтва про право на спадщину виконані не ОСОБА_16 , а іншою особою. Вказані рукописні записи виконані ОСОБА_10 (т. 7 а.с. 186-190).

Висновком судової-почеркознавчої експертизи № 2747 від 02.10.2012 року, згідно якого Підпис від імені ОСОБА_16, розташований в графі «Заявник» на Заяві про державну реєстрацію прав від 04.01.2011 р.; виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказаний підпис виконаний ОСОБА_10 (т. 7 а.с. 206-209)

Протоколом виїмки від 25.10.2011 року, згідно якого у приміщенні відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, що знаходиться на вул. Грушевського, 16 у м. Львові вилучено: довідку, без номера, видану ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»; заяву від імені ОСОБА_16 від 31.12.2010 про оформлення дублікату свідоцтва на право власності на квартиру; довідку ЛКП «Муніципальна дружина» бюро знахідок №3573 від 30.20.2010; копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12; вирізку з газети «Ваш магазин» за 27.12.2010; свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_4 від 31.12.2010 (дублікат); (т. № 1 а.с. 203-204).

Протоколом виїмки від 18.01.2012 року, згідно якого у приміщенні міського відділу реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що на вул. І.Франка 157 у м. Львові вилучено: заяву від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2012; квитанцію №6319/000від 22.12.2010; заява від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про народження від 05.02.2011; квитанція №6319 від 02.02.2011. (т. № 2 а.с. 203-204)

Протоколом огляду документів від 12.03.2012, згідно якого оглянуто: заяву від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2012; квитанцію №6319/000від 22.12.2010; заява від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про народження від 05.02.2011; квитанція №6319 від 02.02.2011, які вилучені 18.01.2012 в ході проведення виїмки у приміщенні міського відділу реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що на вул. І.Франка 157 у м. Львові. (т. 2 а.с. 209-210)

Протоколом огляду документів від 09.02.2012, згідно якого оглянуто аркуш паперу (бланк замовлення) з текстом «ОСОБА_16 загублені документи на квартиру по адресі АДРЕСА_6, вважати недійсним», який вилучено 16.02.2012 в ході проведення виїмки у приміщенні редакції газети «Ваш Магазин», що на вул. Героїв УПА, 33 у м. Львові. (т. 3 а.с. 306).

Протоколом виїмки від 30.05.2012, згідно якого у приміщенні СГІРФО Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області вилучено справу №Ф-34-4 про втрату паспорта гр. ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 14-15).

Що стосується епізоду використання підроблення паспорта ОСОБА_10, яке полягало у видачі від імені ОСОБА_16 на ім'я ОСОБА_17 довіреності та укладення ОСОБА_10 договору купівлі-продажу між потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вина підсудного ОСОБА_10 доводиться наступним:

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_10, він розумів, що його фотокартку мають усі установи, куди він звертався для вироблення вище вказаних документів на квартиру ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_6. Стверджує, що завіз решту документів в першу нотаріальну контору м. Львова, їх перевірили, на що йому було сказано, що потрібно зробити ще витяг на відчуження майна і дали йому квитанції, які потрібно було оплатити. Він подав тоді необхідний пакет документів в першу нотаріальну контору для виготовлення витягу про відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_6, заяву і сплатив квитанції. Він подзвонив до ОСОБА_12, який повідомив, що його нема в місті і не може сказати коли буде, а дав номер телефону молодої дівчини ОСОБА_17, сказав, щоб він забрав у ОСОБА_21 паспорт ОСОБА_16 і заніс його до нотаріуса, переписати квартиру, тому що всі в курсі. Він зрозумів, що після переписки квартири на іншу особу він буду вже не потрібен, а якщо буде вимагати ще й свої кошти то його просто посадять (що і сталося на жаль). Приблизно наприкінці лютого місяця 2011 року він переписав на дівчину ОСОБА_17 квартиру АДРЕСА_6. Всі документи після чого вона забрала з собою. На вказівку ОСОБА_12 надав доручення на ОСОБА_17, ОСОБА_12 просив, щоб його підопічний був в селі якомога довше. ОСОБА_10 підкреслив, що знав, що молода дівчина, якій він видав доручення та переписав квартиру потерпілого ОСОБА_16 була насправді не ОСОБА_17 Як її звали насправді він дізнався тільки на досудовому слідстві. Шахрайських дій по відношенню заволодіння квартирою та її подальшого відчуження не вчиняв. Отже, як ствердив в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 24.02.2011 року, він за допомогою підробленого паспорта ОСОБА_16, видав довіреність на підставну особу ОСОБА_17 та в подальшому, без згоди ОСОБА_16, використовуючи його паспорт, відчужив належну ОСОБА_16 квартиру за адресою: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_17, шляхом укладення договору-купівлі продажу від 24.02.2011 року.

Як зазначив обвинувачений ОСОБА_10, фактично квартира не куплялась, а лише оформлялась на іншу особу. Таким чином, підсудний ОСОБА_10 діючи повторно, по заздалегідь складеному злочинному плану, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння квартирою ОСОБА_16 та подальше її відчуження, користуючись тим, що потерпілий незаконно позбавлений волі в будинку за адресою: АДРЕСА_7, і не може йому перешкодити, 24.02.2011 року, перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерика А.М. за адресою: АДРЕСА_10, пред'явив приватному нотаріусу для підтвердження особи картку фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_16 та підроблений паспорт громадянина України ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, виданий 15.06.2001 року Галицьким РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, і видаючи себе за ОСОБА_16 підробив офіційний документ, а саме власноручно підписав та вказав прізвище, ім'я, по-батькові останнього в довіреності, якою уповноважив ОСОБА_17, бути представником ОСОБА_16 в різноманітних державних органах, нотаріальних конторах, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, з питань, щодо розпорядження належним йому рухомим і нерухомим майном, а також зняття потерпілого з реєстраційного обліку за місцем проживання.

Крім того, вчинення злочинних діянь ОСОБА_10 по відчуженню квартири за адресою: АДРЕСА_6 чітко, логічно, послідовно відображено в показаннях свідка ОСОБА_52 даних на досудовому слідстві та перевірених судом, що знаходяться в об'єктивному зв'язку із дослідженими судом доказами та матеріалами справи, згідно яких ОСОБА_52 ствердив, що оформленням документів щодо договору купівлі-продажу від 24.02.2011 року, укладеного між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 займався особисто як завідуючий Першої львівської державної нотаріальної контори і підписи від його імені у відповідних документах належать йому та виконані ним. Сторони даного договору при його укладенні були присутні особисто, які надали йому свої паспорти згідно яких він пересвідчився у їхніх особах, в подальшому зробивши копії таких. При укладенні даного договору були присутні саме ОСОБА_16 та ОСОБА_17 і копії їх паспортів та фотографій в них відповідали пред'явленим йому на той час паспортам (т.2 а.с.114-117).

Що також підтверджується наступними доказами:

Заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_16 від 16.06.2011 року, довіреністю від 24.02.2011 року серії НОМЕР_15 (т. 1 а.с. 197-198, 201).

Протоколом виїмки від 20.10.2011 року, згідно якого у приміщенні СГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, що знаходиться на вул.Мартовича, 3 у м.Львові вилучено: заяву від 16.06.2011 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_16; довіреність серії НОМЕР_15 від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 195-196).

Протоколом огляду документів від 02.02.2012 року, згідно якого оглянуто: заяву від 16.06.2011 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_16; довіреність серії НОМЕР_15 від 24.02.2011 року, які були вилучені 20.10.2011 року у приміщенні СГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, що знаходиться на вул. Мартовича, 3 у м. Львові (т. 1 а.с. 199-200).

Протоколом виїмки від 25.10.2011 року, згідно якого у приміщенні ЛКП «Старий Львів», що на вул. Сербській, 15 у м. Львові вилучено: поквартальну картку форму Б (форма 17); карточку прописки ОСОБА_16; довідку адресно-довідкового бюро про реєстрацію ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 228-229).

Протоколом огляду документів від 09.02.2012 року, згідно якого оглянуто: поквартальну картку форму Б (форма 17); карточку прописки ОСОБА_16; довідку адресно-довідкового бюро про реєстрацію ОСОБА_16, що вилучені 25.10.2011 року в ході проведення виїмки у приміщенні ЛКП «Старий Львів», що на вул. Сербській, 15 у м. Львові (т. 1 а.с. 243-245).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи експерта №1968 від 05.09.2012 року, згідно якого рукописний запис «ОСОБА_16», розташований на зворотній стороні довіреності від імені ОСОБА_16, від 24.02.2011 року після запису «Підпис», виконаний не ОСОБА_16, а іншою особою (т. 4 а.с. 99-101).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи експерта №1965 від 05.09.2012 року, згідно якого рукописні записи «ОСОБА_16», розташовані на зворотній стороні двох договорів купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року (нотаріальні бланки ВРД №787807 та ВРД №878808) після слова «Підпис», виконані не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказані рукописні записи виконані ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 152-154).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №2746 від 05.10.2012 року, згідно якого рукописні записи: «ОСОБА_16», розташований в графі «Підпис» на зворотній стороні примірника договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року, що був укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_17, виконані не ОСОБА_16, а іншою особою. Вказані підписи виконані ОСОБА_10. Підписи, розташовані в графі «Підпис платника» на квитанціях: №25287988 від 23.02.2011 року на ім'я ОСОБА_17 за витяг з Реєстру правочинів на суму 17.00 грн.; №25287988 від 23.02.2011 року на ім'я ОСОБА_17 за витяг з Реєстру обтяжень майна на суму 34.00 грн.; Квитанції на ім'я ОСОБА_17 (пенсійний збір) на суму 812.09 грн.; Квитанції на ім'я ОСОБА_17 про сплату держмита на суму 813.79 грн., виконані не ОСОБА_16, а іншою особою, ОСОБА_10 (т. 7 а.с. 186-190).

Протоколом виїмки від 25.10.2011 року, згідно якого у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерика А.М., що на АДРЕСА_10, вилучено: довіреність від 24.02.2011 року зареєстровану в реєстрі за №124; копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №17769916 від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 218-219).

Протоколом огляду документів від 09.02.2012 року, згідно якого оглянуто: довіреність від 24.02.2011 року зареєстровану в реєстрі за №124; копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №17769916 від 24.02.2011 року, що вилучені 25.10.2011 року в ході проведення виїмки у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерика А.М., що на АДРЕСА_10 (т. 1 а.с. 224-225).

Довіреністю від 24.02.2011 року зареєстрованою в реєстрі за №124; копією паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1; витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №17769916 від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 220-223, 226).

Поквартальною карткою форму Б (форма 17); карточкою прописки ОСОБА_16; довідкою адресно-довідкового бюро про реєстрацію ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 230-232, 246).

Копією реєстру нотаріальних дій (справа №02-33 том 2-2); спадковою справою №82/2011; документами щодо укладення договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи (т. 1 а.с. 297).

Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_10 незаконно, без відома та згоди власника, безоплатно, шляхом обману державного нотаріуса, відчужив квартиру ОСОБА_16 на користь підставної особи ОСОБА_17, роль якої безпосередньо виконувала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.

Відповідно до п.17 Постанови Верховного Суду України «Про злочини проти власності» від 06.11.2009 року в контексті ст.190 КК України шахрайство полягає у заволодінні чужим майно або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховання певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього.

Враховуючи, що ОСОБА_10 вчинено підроблення документів з метою подальшого їх використання при шахрайстві, яке полягало у повідомленні та наданні державному нотаріусу неправдивих відомостей, а також використанні підроблених документів, що фактично призвело до незаконного відчуження квартири ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_6, на користь підставної особи ОСОБА_17, як наслідок ОСОБА_10, шляхом обману заволодів майном потерпілого на суму 432423,2 грн., яка в шістсот і більше разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та являться особливо великим розміром. Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_10 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України, оскільки суб'єктивна сторона інкримінованого досудовим слідством злочину, характеризується прямим умислом, ОСОБА_10 вчиняючи певні дії (в даному випадку укладаючи договорів) таким чином позбавивши потерпілого ОСОБА_16 гарантованого Конституцією України та чинним законодавством права власності.

Крім того, органами досудового слідства підсудному ОСОБА_10 інкриміновано злочин, передбачений ч.2 ст. 209 КК України, який полягав у вчиненні ОСОБА_10 дій, які виразились в укладенні угоди з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження такого майна, за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_12 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, внаслідок таких злочинних дій, які виразились в укладенні двох договорів купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_6, одержаної злочинним шляхом, а також вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження такого нерухомого майна, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10, особа. Матеріали щодо якої видділені в окреме провадження та невстановлені слідством особи вчинили легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, та інші невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, зловживаючи довірою ОСОБА_19 та ОСОБА_20, заволоділи коштами останніх, чим заподіяли потерпілим шкоду на суму 45 тис. доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 358765,5 грн., і є особливо великим розміром, оскільки в шістсот і більше разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що не знайшло свого підтвердження, дослідженими судом матеріалами справи:

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 18.06.2012 року, згідно якого ОСОБА_20., упізнав ОСОБА_10, як особу яка була присутня з ОСОБА_12, при показі квартири за адресою: АДРЕСА_6 (т.4 а.с. 216-219).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 18.06.2012 року, згідно якого ОСОБА_19, упізнав ОСОБА_10, як особу яка була присутня з ОСОБА_12, при показі квартири за адресою: АДРЕСА_6 (т. 4 а.с. 206-209).

Протоколом очної ставки від 03.10.2012 року, проведеної між свідком ОСОБА_19 та обвинуваченим ОСОБА_10 в ході якої свідок ОСОБА_19 підтвердив раніше дані ним покази та вказав, що ОСОБА_10 бачив останнього під час демонстрації квартири, що на АДРЕСА_6, яку він купляв для свого сина - ОСОБА_20 Крім цього, ОСОБА_19 вказав, що ОСОБА_10 був разом з особою на ім'я «ОСОБА_12», при цьому саме останній показував їм вказану квартиру, а ОСОБА_10 демонстрував документи на неї (т. 9 а.с. 308-312).

Оцінюючи протокол очної ставки від 31.10.2012 року (т.11 а.с.200-204) та надані в судовому засіданні покази ОСОБА_10, згідно яких підсудний вказав, що коштів за переоформлення квартири на ОСОБА_17 ні в нотаріальній конторі ні будь де не отримав , суд надає таким віри, оскільки такі не знайшли свого спростування матеріалами, а відтак, враховуючи правову позицію Верховного Суду України у справі №6-116 цс14 та положення ст. 234 ЦК України, між підсудним ОСОБА_10 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження був здійснений фіктивний правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином.

Вина підсудного ОСОБА_10 в інкримінованому злочині за ч.2 ст. 209 КК України спростовується наступними доказами:

Попереднім договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_6. укладеним ОСОБА_17 з ОСОБА_20, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_67 та зареєстрованим у реєстрі за № 622.

Договором купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_6 укладеним ОСОБА_17 з ОСОБА_20, нотаріально посвідченийм приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_66 за адресою: АДРЕСА_12.

Відповідно до п. п.16, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (зі змінами внесеними постановами від 04.06.1993р. №3, 3.12.1997р. №12, 30.05.2008р. № 6), суд, здійснюючи аналіз усіх зібраних у справі доказів, всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, зокрема підсудного ОСОБА_10, який вину по даному епізоду не визнає, а також інші джерелах доказів, наданих на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_66 (т.3 а.с.261-265), ОСОБА_67 (т. 3 а.с.270-273), ОСОБА_56 (т.3 а.с.152-155) ОСОБА_55 (т.3 а.с. 142-148), ОСОБА_61 (т.3 а.с. 201-203), що спростовують вину такого, співставляючи ознаки встановленого судом злочинного діяння та ознак злочину в діях ОСОБА_10, передбаченого статтею 209 КК України останній не укладав попереднього договору купівлі-продажу та договору купівлі продажу квартири за адресою АДРЕСА_6., оскільки такі укладені ОСОБА_17 з ОСОБА_20, а відтак в його діях відсутня мета легалізації (відмивання) коштів, а отже і складу злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, присутність ОСОБА_10 при демонстрації квартири, що на АДРЕСА_6 потерпілому саме по собі не утворює складу злочину, передбаченого ст.209 КК України., відтак підлягає виправданню за відсутністю в діяннях підсудного складу вищевказаного злочину.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, які на обліках у нарколога та психіатра не перебувають, раніше до кримінальної відповідальності не притягалися, те, що ОСОБА_10, ОСОБА_11 мають неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно. Крім цього, ОСОБА_14 по місцю праці характеризується позитивно. Стан здоров'я ОСОБА_11, який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ з діагнозом: вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом, хронічний ерозивний гастрит в стадії нестійкої ремісії.

Обставиною що пом'якшує покарання ОСОБА_11 є щире каяття, те, що у нього перебуває на утриманні двоє дітей та матір пенсіонерка, що потребує догляду, ОСОБА_10 - має на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_14 судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_10 є те, що злочини вчинено повторно, щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані за попередньою змовою групою осіб, а також такі, що завдали тяжкі наслідки. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_11, ОСОБА_14 є те, що злочини вчинено щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані та за попередньою змовою групою осіб.

На підставі викладеного суд вважає, що покарання підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 слід призначити в межах санкцій статтей за якими кваліфіковано злочини, у виді позбавлення волі. Необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_14 буде покарання без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст.75 КК України слід звільнити його від призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_20., заявив цивільний позов. У матеріалах справи відсутні будь-які докази і в судовому засіданні не знайшло підтвердження щодо факту вчинення зазначених в цивільному позові злочинів ОСОБА_12 та ОСОБА_13, також не знайшло свого підтвердження і факт особистої зустрічі, ведення переговорів чи підтримання будь-яких стосунків підсудних із потерпілими ОСОБА_19 та ОСОБА_20., неправомірного відчуження потерпілим ОСОБА_19 та ОСОБА_20. майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_6 набутої злочинним шляхом, що призвело до завдання останнім матеріальної шкоди від злочину. Відтак на підставі ч.2 ст.328 КПК України (1960р.) при виправданні підсуднього у зв'язку з відсутністю події злочину суд відмовляє в цивільному позові, а тому в заявленому ОСОБА_20 цивільному позові в частині вимог що стосуються підсудного ОСОБА_12 слід відмовити. На підставі ч.3 ст.328 КПК України (1960р.), враховуючи, що при виправдані підсудного за відсутністю в його складу злочину суд залишає цивільний позов без розгляду, а тому в заявленому цивільному позові в частині вимог що стосуються підсудного ОСОБА_13 слід залишити без розгляду. Що стосується заявлених вимог до підсудного ОСОБА_11, то такі не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а відтак до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності його вини.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Суд, враховуючи, положення ст.328 КПК України та вимоги постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» приходить до переконання, що заявлені вимоги в цивільному позові до ОСОБА_10 підлягають до задоволення, а відтак - стягнути з ОСОБА_10 в користь ОСОБА_20 704 816, 00 грн. заподіяної шкоди.

Вирішуючи питання про речові докази у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 330 КПК України, при постановленні вироку суд вирішує питання про речові докази, керуючись правилами, викладеними в ст. 81 цього кодексу.

Єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, встановлюються Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції)"), затвердженою спільним наказом Державної податкової адміністрація, Верховного Суду, Генеральної прокуратури, МВС, Державної судової адміністрації, СБУ від 27.08.2010, № 51/401/649/471/23/125 "Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду.

Згідно п. 47 Інструкції приєднані до кримінальної справи речові докази після завершення дізнання або досудового слідства і передачі справи до суду, а також у разі передачі справи до іншого органу для подальшого проведення дізнання або досудового слідства передаються разом з кримінальною справою. Про це щодо кожного об'єкта, який передається, в книзі обліку речових доказів робиться відповідний запис.

Згідно п. 49 Інструкції речові докази, розміщені в спеціальних сховищах, а також ті, які не знаходяться разом із справою, зараховуються за тим органом, куди передається кримінальна справа, про що надсилається повідомлення за місцем зберігання речових доказів і робиться відмітка в книзі про те, в кого вони перебувають на зберіганні. Відповідальність за збереження речових доказів несе особа, відповідальна за зберігання речових доказів органу, де вони зберігаються.

Положеннями статті 81 КПК України визначено, що гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям:

- автомобіль марки «Тойота Королла» р.н. НОМЕР_16, кузов НОМЕР_17, 2006 року випуску - переданий на відповідальне зберігання в Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (т. 9 а.с. 99-100) слід повернути його власнику ОСОБА_12;

- паспорт громадянина України ОСОБА_12 серії НОМЕР_18; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_12; паспорт ОСОБА_12 для виїзду за кордон серії НОМЕР_19; посвідчення водія ОСОБА_12 серії НОМЕР_20; талоно серії НОМЕР_21 до посвідчення водія ОСОБА_12; посвідчення НОМЕР_22 (т. 9 а.с. 127), що зберігаються при матеріалах кримінальної справи повернути ОСОБА_12;

- заяву про зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_16 від 16.06.2011 року, довіреність від 24.02.2011року серії НОМЕР_15 (т. 1 а.с. 197-198, 201); довідку без номера, видана ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», заяву від імені ОСОБА_16 від 31.12.2010 року про оформлення дублікату свідоцтва на право власності на квартиру, довідку ЛКП «Муніципальна дружина» бюро знахідок №3573 від 30.20.2010 року, копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12, вирізку з газети «Ваш магазин» за 27.12.2010 року, свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_4 від 31.12.2010 року (дублікат) (т. 1 а.с. 205-212, 216); довіренісь від 24.02.2011 року зареєстровану в реєстрі за №124; копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №17769916 від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 220-223, 226); поквартальну картку форми Б (форма 17), карточку прописки ОСОБА_16, довідку адресно-довідкового бюро про реєстрацію ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 230-232, 246); заяву на отримання паспорта (форму №1) ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 251, 253); попередній договір про купівлю - продаж квартири від 18.06.2011 року, зареєстрований в реєстрі за №622, заяву ОСОБА_17; заяву ОСОБА_20, копію договору купівлі - продажу квартири від 24.02.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №2-164, копію витягу з державного реєстру правочинів №9617385 від 24.02.2011 року; копію витягу про державну реєстрацію прав №29151906 від 28.02.2011, копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №30250441 від 09.06.2011 року, копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_17 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_20, копію паспорта ОСОБА_17 серії НОМЕР_2, копію паспорта ОСОБА_20 серії НОМЕР_23, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №31846140 від 18.06.2011 року (т. 1 а.с. 256-266, 270-271); інвентаризаційну справу на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_6 (т. 1 а.с. 286); копія реєстру нотаріальних дій (справа №02-33 том 2-2); спадкова справа №82/2011; документи щодо укладення договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 297); заяву від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2012 року, квитанцію №6319/000від 22.12.2010 року, заяву від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про народження від 05.02.2011 року, квитанцію №6319 від 02.02.2011 року (т. 2 а.с. 205-208); договір купівлі-продажу квартири від 06.07.2011 року реєстровий № 2237, заяву ОСОБА_17 про не перебування у шлюбі, заява ОСОБА_20 про не перебування у шлюбі, завірену копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_17, завірену копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_20, договір купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року реєстровий № 2/164, договір купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року реєстровий № 2/164, витяг з Державного реєстру правочинів № 9617385 від 24.02.2011 року, витяг про державну реєстрацію прав № 29151906 від 28.02.2011 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30250441 від 09.06.2011 року, довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописки форми номер 2 № 1346 від 06.07.2011 року, інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів про перевірку бланку договору купівлі-продажу квартири серії ВРД 787807, Інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів про перевірку бланку договору купівлі-продажу квартири серії ВРД 787808, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32057898 від 06.07.2011 року, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 32057904 від 06.07.2011 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 10096866 від 06.07.2011 року, копію квитанцій про сплату пенсійного внеску і податку з доходу фізичних осіб з продажу нерухомого майна (т. 3 а.с. 17-33, 38-39); виконавче провадження №921/351, індекс 13, справа №2-944/08 від 26.05.2008 року; виконавче провадження №890/331, індекс 6, справа №2-1814/08 від 08.07.2008 року; виконавче провадження №451, індекс 13, справа №2-1814/08 від 08.07.2008 року (т.3 а.с. 49-113, 121); заяву №6326 від 12.05.2011 року; копію довіреності від 29.04.2011 року зареєстрована в реєстрі за №2060; довідку №27-5565/11 від 06.05.2011 року; копію кредитного договору №А240247 від 29.11.2007 року; журнал карток; результат перевірки по базі «УГОН» згідно заяви №6326; висновок спеціаліста НДЕКЦ № 9558 від 14.05.2011; квитанцію про оплату податку з ТЗ і за послуги від 17.05.2011; заява №1180 від 29.11.2007; акт приймання передачі ТЗ № 018709 від 28.11.2007; акт приймання передачі від 23.11.2009; договір від 01.08.2007; копія сертифікату відповідності №759458; висновок спеціаліста НДКУ №14/001/40690/ від 29.11.2007; квитанція про оплату; заяву №6326 від 12.05.2011 р. про зняття з обліку; квитанцію про сплату №1017-1020; квитанцію про сплату №997 (т. 3 а.с. 215-231, 233); аркуш паперу (бланк замовлення) з текстом «ОСОБА_16 загублені документи на квартиру по адресі АДРЕСА_6, вважати недійсним» (т.3 а.с. 305, 307); справу № Ф-34-4 про втрату паспорта гр. ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 16-24, 24), заяву про видачу паспорта (Формою №1) ОСОБА_17; талон реєстрації місця проживання ОСОБА_17; справа №К-7/33 про втрату паспорта гр. ОСОБА_17 (т. 4 а.с. 32-47, 50); будинкову книгу на квартиру, що у АДРЕСА_6; квитанцію №к-2 від 16.06.2011 року (т. 4 а.с. 228-235, 238), свідоцтво про народження ОСОБА_16 серії НОМЕР_11; свідоцтво про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12; квитанція ЛКП «Муніципальна дружина бюро знахідок» №022621; три фотокартки на яких зображений ОСОБА_10; дві фотокартки на яких зображений ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (т. 5 а.с. 19-24, 42); заяву на видачу паспорта (Форма №1) ОСОБА_77 (т. 7 а.с. 272); фотокартки на яких зображені ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 у кількості 5 шт. (т. 9 а.с. 138-140); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (автомобіля марки «Тойота Королла» р.н. НОМЕР_16) серії НОМЕР_24, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи (т. 9 а.с. 151); паспорт громадянина України ОСОБА_10 серії НОМЕР_13; копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_10; записну книжку в обкладинці темного кольору ОСОБА_10; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Дайхатсу» р.н. НОМЕР_14 (т. 5 а.с. 65); паспорт громадянина України ОСОБА_16, серії НОМЕР_1 виданим Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 15.06.2001; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_16; паспорт громадянина України ОСОБА_17 серії НОМЕР_2 виданий Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області 12.04.2006; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_17 (т. 5 а.с. 54); паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 серії НОМЕР_8; пластикова кредитна картка НОМЕР_9; пластикова кредитна картка НОМЕР_10 (т.5 а.с. 58); блокнот ОСОБА_16, CD-диск № 63 А4 з записом опитування ОСОБА_16, CD-диск № 4061818 В2 з записом опитування ОСОБА_11; пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1080 W» IMEI НОМЕР_25, що вилучений в ході огляду автомобіля марки «Дайхатсу» р. н. НОМЕР_14, пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Samsung Duos» модель Е1182, IMEI НОМЕР_26, НОМЕР_27, мобільний телефон марки «Samsung Е570», IMEI НОМЕР_28, перстень з металу жовтого кольору, в'язка ключів у кількості 3 шт. з брелком від сигналізації автомобіля, пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Samsung SGH-E 370» IMEI НОМЕР_29, мобільний телефон марки «Sony - Ericsson» K 750 i IMEI НОМЕР_30, мобільний телефон марки «Sony - Ericsson» K 750 i IMEI НОМЕР_31, мобільний телефон марки «Samsung» GT - S 3650 IMEI НОМЕР_32, диктофон марки "Olympus", пакет в якому міститься відеокасета з відеозаписами слідчих дій у к/с № 181-0056, Пакет в якому міститься Заява про видачу паспорта (Форма №1) ОСОБА_10., пакет в якому міститься CD-диски (3 штуки), на яких міститься інформація зняття з каналів зв'язку, пакет в якому міститься ключі від квартири, що на АДРЕСА_8 за місцем проживання ОСОБА_10., пакет в якому міститься Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_33 видане 26.06.1998 р. та посвідчення серії НОМЕР_34, що випущений в ході особистого обшуку ОСОБА_10., пакет в якому міститься Мобільний телефон ОСОБА_11 марки «Nokia 6300» IMEI НОМЕР_35, пакет в якому міститься Два ключі від вхідних дверей квартири, належній ОСОБА_12 що на АДРЕСА_3, пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Nokia 6230і» IMEI НОМЕР_36, мобільний телефон марки «Самсунг Е820» IMEI НОМЕР_37, зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг» модель ТАР 137 ESE, що належить ОСОБА_10 - зберігати при матеріалах справи.

- кліше, виготовлене з металу жовтого кольору з наявним на ньому написом «Україна паспорт 15-10» (т. 5 а.с. 51), пенал «Tiger Max» з наявними у ньому канцелярськими ножицями, клаптиками наждачного паперу (2 шт.), клаптиками шкіряного ременя коричневого кольору (2 шт.), стиральною гумкою, олівцем світлого кольору, маркером зеленого кольору, коректором «Fresh», кульковою ручкою синього кольору (2 шт.); коробкою скобок до зшивачів, коробкою лез до бритви «Gillette», лезом до бритви «Gillette», канцелярським ножем зеленого кольору, клей-олівцями (3 шт.), фотографією ОСОБА_10 розміром 3,5х4,5 см., що зберігається при матеріалах кримінальної справи (т. 5 а.с. 50) - знищити.

- Медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_16 - повернути Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.

Стягнути з ОСОБА_10 витрати на залучення експертів НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у зв'язку з проведенням, експертиз: 1961, 60 гри. за проведення судово почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 80); 1593, 80 грн. за проведення судово -почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 98); 2758,50 гри. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 116); 1593,80 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 121); 2145,50 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 151); 1287,30 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 167); 1173,90 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 169); 392,80 грн. за проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи (т.5 а.с. 208); 980,80 грн. за проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи (т.5 а.с. 224); 1103,40 грн. за проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи (т.5 а.с. 248); 2788,50 грн. за проведення судової будівельно - технічної експертизи (т.7 а.с. 56); 3685,00 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.7 а.с. 185); 4053,50 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.7 а.с. 205); 1226,00 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.7 а.с. 222); 882,00 грн. за проведення технічної експертизи документів (т.8 а.с. 191); 882,40 грн. за проведення технічної експертизи документів (т.8 а.с. 219); 2635,90 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.9 а.с. 56); 470,40 грн. за проведення балістичної експертизи (т.9 а.с. 298); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 9); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 44); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 62); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 90); що в сумі становлять 35 537 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень) грн. 90 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_12 витрати на залучення експертів НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у зв'язку з проведенням, експертиз: 588,00 грн. - за проведення почеркознавчої експертизи № 6/187 від 25.04.2012 року (т.1 а.с. 153), 588,00 грн. - за проведення техніко-криміналістичної експертизи № 6/188 від 26.04.2012 року (т. 1 а.с. 163), що в сумі становить 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість гривень) грн, 00 коп. на користь держави.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з майна, що належить на праві особистої власності ОСОБА_12 (т. 11 а.с. 226-227) та ОСОБА_13 (т. 11 а.с. 237-238) накладений на майно в межах даної кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України (1960р.), суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_10 визнати винним та призначити покарання :

за ч. 2 ст.146 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 357 КК України - виправдати;

за ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України - 6 місяців арешту ;

за ч.2 ст. 189 КК України - 4 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 122 КК України - виправдати;

за ч.1 ст. 135 КК України - виправдати;

за ч.4 ст. 190 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 209 КК України - виправдати.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_10 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_10 рахувати з 22 червня 2012 року, тобто з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_11 визнати винним та призначити покарання :

за ч. 2 ст.146 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 189 КК України - 4 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 357 КК України - виправдати;

за ч.1 ст. 135КК України - 2 роки позбавлення волі ;

за ч.2 ст.365 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах держави строком на 2 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот гривень) грн., 00коп.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_11 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах держави строком на 2 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот гривень) грн., 00коп.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_11 рахувати з 22 червня 2012 року, тобто з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_14 визнати винним та призначити покарання :

за ч. 2 ст.146 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_14 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.

На підставі ст.76 КК України ОСОБА_14 зобов'язати протягом іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід - до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

ОСОБА_12 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.146, ч.2 ст.122, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209 КК України визнати невинним та виправдати у зв'язку з недоведеністю участі підсудного в інкримінованих злочинах.

ОСОБА_12 визнати винним та призначити покарання :

за ч. 4 ст. 358 КК України - 6 місяців арешту;

за ч. 3 ст. 358 КК України - виправдати.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України закрити у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд відносно ОСОБА_12 - скасувати.

ОСОБА_13 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.146 КК України визнати невинним та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діяннях сладу злочину.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд відносно ОСОБА_13 - скасувати.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_20 задоволити частково, стягнути з ОСОБА_10 в користь ОСОБА_20 704 816, 00 грн. заподіяної шкоди.

Речові докази - автомобіль марки «Тойота Королла» р.н. НОМЕР_16, кузов НОМЕР_17, 2006 року випуску - переданий на відповідальне зберігання в Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (т. 9 а.с. 99-100) слід повернути його власнику ОСОБА_12;

- паспорт громадянина України ОСОБА_12 серії НОМЕР_18; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_12; паспорт ОСОБА_12 для виїзду за кордон серії НОМЕР_19; посвідчення водія ОСОБА_12 серії НОМЕР_20; талоно серії НОМЕР_21 до посвідчення водія ОСОБА_12; посвідчення НОМЕР_22 (т. 9 а.с. 127), що зберігаються при матеріалах кримінальної справи повернути ОСОБА_12;

-заяву про зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_16 від 16.06.2011 року, довіреність від 24.02.2011року серії НОМЕР_15 (т. 1 а.с. 197-198, 201); довідку без номера, видана ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», заяву від імені ОСОБА_16 від 31.12.2010 року про оформлення дублікату свідоцтва на право власності на квартиру, довідку ЛКП «Муніципальна дружина» бюро знахідок №3573 від 30.20.2010 року, копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12, вирізку з газети «Ваш магазин» за 27.12.2010 року, свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_4 від 31.12.2010 (дублікат) (т. 1 а.с. 205-212, 216); довіренісь від 24.02.2011 року зареєстровану в реєстрі за №124; копію паспорта ОСОБА_16 серії НОМЕР_1, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №17769916 від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 220-223, 226); поквартальну картку форми Б (форма 17), карточку прописки ОСОБА_16, довідку адресно-довідкового бюро про реєстрацію ОСОБА_16 (т. а.с. 230-232, 246); заяву на отримання паспорта (форму №1) ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 251, 253); попередній договір про купівлю - продаж квартири від 18.06.2011 року, зареєстрований в реєстрі за №622, заяву ОСОБА_17; заяву ОСОБА_20, копію договору купівлі - продажу квартири від 24.02.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №2-164, копію витягу з державного реєстру правочинів №9617385 від 24.02.2011 року; копію витягу про державну реєстрацію прав №29151906 від 28.02.2011, копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №30250441 від 09.06.2011 року, копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_17 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_20, копію паспорта ОСОБА_17 серії НОМЕР_2, копію паспорта ОСОБА_20 серії НОМЕР_23, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №31846140 від 18.06.2011 року (т. 1 а.с. 256-266, 270-271); інвентаризаційну справу на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_6 (т. 1 а.с. 286); копія реєстру нотаріальних дій (справа №02-33 том 2-2); спадкова справа №82/2011; документи щодо укладення договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року (т. 1 а.с. 297); заяву від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_18 від 28.12.2012 року, квитанцію №6319/000від 22.12.2010 року, заяву від імені ОСОБА_16 про видачу повторного свідоцтва про народження від 05.02.2011 року, квитанцію №6319 від 02.02.2011 року (т. 2 а.с. 205-208); договір купівлі-продажу квартири від 06.07.2011 року реєстровий № 2237, заяву ОСОБА_17 про не перебування у шлюбі, заява ОСОБА_20 про не перебування у шлюбі, завірену копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_17, завірену копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_20, договір купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року реєстровий № 2/164, договір купівлі-продажу квартири від 24.02.2011 року реєстровий № 2/164, витяг з Державного реєстру правочинів № 9617385 від 24.02.2011 року, витяг про державну реєстрацію прав № 29151906 від 28.02.2011 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30250441 від 09.06.2011 року, довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописки форми номер 2 № 1346 від 06.07.2011 року, інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів про перевірку бланку договору купівлі-продажу квартири серії ВРД 787807, Інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів про перевірку бланку договору купівлі-продажу квартири серії ВРД 787808, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32057898 від 06.07.2011 року, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 32057904 від 06.07.2011 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 10096866 від 06.07.2011 року, копію квитанцій про сплату пенсійного внеску і податку з доходу фізичних осіб з продажу нерухомого майна (т. 3 а.с. 17-33, 38-39); виконавче провадження №921/351, індекс 13, справа №2-944/08 від 26.05.2008 року; виконавче провадження №890/331, індекс 6, справа №2-1814/08 від 08.07.2008 року; виконавче провадження №451, індекс 13, справа №2-1814/08 від 08.07.2008 року (т.3 а.с. 49-113, 121); заяву №6326 від 12.05.2011 року; копію довіреності від 29.04.2011 року зареєстрована в реєстрі за №2060; довідку №27-5565/11 від 06.05.2011 року; копію кредитного договору №А240247 від 29.11.2007 року; журнал карток; результат перевірки по базі «УГОН» згідно заяви №6326; висновок спеціаліста НДЕКЦ № 9558 від 14.05.2011; квитанцію про оплату податку з ТЗ і за послуги від 17.05.2011; заява №1180 від 29.11.2007; акт приймання передачі ТЗ № 018709 від 28.11.2007; акт приймання передачі від 23.11.2009; договір від 01.08.2007; копія сертифікату відповідності №759458; висновок спеціаліста НДКУ №14/001/40690/ від 29.11.2007; квитанція про оплату; заяву №6326 від 12.05.2011 р. про зняття з обліку; квитанцію про сплату №1017-1020; квитанцію про сплату №997 (т. 3 а.с. 215-231, 233); аркуш паперу (бланк замовлення) з текстом «ОСОБА_16 загублені документи на квартиру по адресі АДРЕСА_6, вважати недійсним» (т.3 а.с. 305, 307); справу № Ф-34-4 про втрату паспорта гр. ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 16-24, 24), заяву про видачу паспорта (Формою №1) ОСОБА_17; талон реєстрації місця проживання ОСОБА_17; справа №К-7/33 про втрату паспорта гр. ОСОБА_17 (т. 4 а.с. 32-47, 50); будинкову книгу на квартиру, що у АДРЕСА_6; квитанцію №к-2 від 16.06.2011 року (т. 4 а.с. 228-235, 238), свідоцтво про народження ОСОБА_16 серії НОМЕР_11; свідоцтво про смерть ОСОБА_18 серії НОМЕР_12; квитанція ЛКП «Муніципальна дружина бюро знахідок» №022621; три фотокартки на яких зображений ОСОБА_10; дві фотокартки на яких зображений ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (т. 5 а.с. 19-24, 42); заяву на видачу паспорта (Форма №1) ОСОБА_77 (т. 7 а.с. 272); фотокартки на яких зображені ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 у кількості 5 шт. (т. 9 а.с. 138-140); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (автомобіля марки «Тойота Королла» р.н. НОМЕР_16) серії НОМЕР_24 (т. 9 а.с. 151); паспорт громадянина України ОСОБА_10 серії НОМЕР_13; копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_10; записну книжку в обкладинці темного кольору ОСОБА_10; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Дайхатсу» р.н. НОМЕР_14 (т. 5 а.с. 65); паспорт громадянина України ОСОБА_16, серії НОМЕР_1 виданим Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 15.06.2001; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_16; паспорт громадянина України ОСОБА_17 серії НОМЕР_2 виданий Перемишлянським РВ УМВС України у Львівській області 12.04.2006; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_17 (т. 5 а.с. 54); паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 серії НОМЕР_8; пластикова кредитна картка НОМЕР_9; пластикова кредитна картка НОМЕР_10 (т.5 а.с. 58); блокнот ОСОБА_16, CD-диск № 63 А4 з записом опитування ОСОБА_16, CD-диск № 4061818 В2 з записом опитування ОСОБА_11; пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1080 W» IMEI НОМЕР_25, що вилучений в ході огляду автомобіля марки «Дайхатсу» р. н. НОМЕР_14, пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Samsung Duos» модель Е1182, IMEI НОМЕР_26, НОМЕР_27, мобільний телефон марки «Samsung Е570», IMEI НОМЕР_28, перстень з металу жовтого кольору, в'язка ключів у кількості 3 шт. з брелком від сигналізації автомобіля, пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Samsung SGH-E 370» IMEI НОМЕР_29, мобільний телефон марки «Sony - Ericsson» K 750 i IMEI НОМЕР_30, мобільний телефон марки «Sony - Ericsson» K 750 i IMEI НОМЕР_31, мобільний телефон марки «Samsung» GT - S 3650 IMEI НОМЕР_32, диктофон марки "Olympus", пакет в якому міститься відеокасета з відеозаписами слідчих дій у к/с № 181-0056, Пакет в якому міститься Заява про видачу паспорта (Форма №1) ОСОБА_10., пакет в якому міститься CD-диски (3 штуки), на яких міститься інформація зняття з каналів зв'язку, пакет в якому міститься ключі від квартири, що на АДРЕСА_8 за місцем проживання ОСОБА_10., пакет в якому міститься Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_33 видане 26.06.1998 р. та посвідчення серії НОМЕР_34, що випущений в ході особистого обшуку ОСОБА_10., пакет в якому міститься Мобільний телефон ОСОБА_11 марки «Nokia 6300» IMEI НОМЕР_35, пакет в якому міститься Два ключі від вхідних дверей квартири, належній ОСОБА_12 що на АДРЕСА_3, пакет в якому міститься Мобільний телефон марки «Nokia 6230і» IMEI НОМЕР_36, мобільний телефон марки «Самсунг Е820» IMEI НОМЕР_37, зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг» модель ТАР 137 ESE, що належить ОСОБА_10 - зберігати при матеріалах справи.

- кліше, виготовлене з металу жовтого кольору з наявним на ньому написом «Україна паспорт 15-10» (т. 5 а.с. 51), пенал «Tiger Max» з наявними у ньому канцелярськими ножицями, клаптиками наждачного паперу (2 шт.), клаптиками шкіряного ременя коричневого кольору (2 шт.), стиральною гумкою, олівцем світлого кольору, маркером зеленого кольору, коректором «Fresh», кульковою ручкою синього кольору (2 шт.); коробкою скобок до зшивачів, коробкою лез до бритви «Gillette», лезом до бритви «Gillette», канцелярським ножем зеленого кольору, клей-олівцями (3 шт.), фотографією ОСОБА_10 розміром 3,5х4,5 см., що зберігається при матеріалах кримінальної справи (т. 5 а.с. 50) - знищити.

- Медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_16 - повернути Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.

Стягнути з ОСОБА_10 витрати на залучення експертів НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у зв'язку з проведенням, експертиз: 1961, 60 гри. за проведення судово почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 80); 1593, 80 грн. за проведення судово -почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 98); 2758,50 гри. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 116); 1593,80 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 121); 2145,50 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 151); 1287,30 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 167); 1173,90 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.4 а.с. 169); 392,80 грн. за проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи (т.5 а.с. 208); 980,80 грн. за проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи (т.5 а.с. 224); 1103,40 грн. за проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи (т.5 а.с. 248); 2788,50 грн. за проведення судової будівельно - технічної експертизи (т.7 а.с. 56); 3685,00 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.7 а.с. 185); 4053,50 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.7 а.с. 205); 1226,00 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.7 а.с. 222); 882,00 грн. за проведення технічної експертизи документів (т.8 а.с. 191); 882,40 грн. за проведення технічної експертизи документів (т.8 а.с. 219); 2635,90 грн. за проведення судово - почеркознавчої експертизи (т.9 а.с. 56); 470,40 грн. за проведення балістичної експертизи (т.9 а.с. 298); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 9); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 44); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 62); 980,80 грн. за проведення судово - технічної експертизи (т.10 а.с. 90); що в сумі становлять 35 537 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень) грн. 90 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_12 витрати на залучення експертів НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у зв'язку з проведенням, експертиз: 588,00 грн. - за проведення почеркознавчої експертизи № 6/187 від 25.04.2012 року (т.1 а.с. 153), 588,00 грн. - за проведення техніко-криміналістичної експертизи № 6/188 від 26.04.2012 року (т. 1 а.с. 163), що в сумі становить 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість гривень) грн, 00 коп. на користь держави.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_12 (т.11 а.с. 226-227) та ОСОБА_13 (т.11 а.с. 237-238) накладений на майно в межах даної кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою з часу вручення копії вироку.

Суддя Мартьянова С.М.