Україна
Справа № 22-4865 Головуючий у 1 інстанції Антонова В.В.
2008 р. Доповідач Коротун В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2008 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого Коротун В. М.
Суддів Кабанчченко О.А., Пікуль А.А.,
при секретарі Савицької Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Страхова компанія
«Веско» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня
2008 року по справі за клопотанням ОСОБА_1 про
забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Страхова компанія «Веско» від імені якого
виступає Київська філія про примусове виконання обов'язку в натурі та
стягнення грошових коштів.
Заслухавши доповідь судді Коротун В.М. , пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Веско» про стягнення коштів. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2008 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 91565 гривні 41 коп., що належить ЗАТ «Страхова компанія «Веско» і знаходиться на рахунках ЗАТ «Страхова компанія «Веско» та Київської філії ЗАТ «Страхова компанія «Веско».
В апеляційній скарзі ЗАТ «Страхова компанія «Веско» просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали не врахував обставини справи та порушив норми процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну та необгрунтовану ухвалу.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
2
Постановлюючи ухвалу про забезпечення позову. суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти які належать ЗАТ «Страхова компанія «Веско».
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, згідно п. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову.
Пунктом 4 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд не мотивував в ухвалі яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, до суду було надано довідку ЗАТ «Страхова компанія «Веско» про те, що залишок компанії на 21 квітня 2008 року становить 368401 гривні 94 коп., що свідчить про фінансовий стан товариства.
Крім цього, забезпечуючи позов та накладаючи арешт на рахунки в сумі 91565 гривен 41 коп., суд першої інстанції фактично наклав арешт на всі рахунки компанії, внаслідок чого в сукупності сума грошових коштів, на які накладено заборону використання, перевищує ціну позову, що є порушенням вимог діючого законодавства.
Враховуючи вказане ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою внаслідок чого вона підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Веско» задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2008 року скасувати та постановити нову.
В задоволенрі заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать ЗАТ «Страхова компанія «Веско» - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.