Україна
Справа № 22-4108 Головуючий у 1 інстанції Скрипка І.М.
2008 р. Доповідач Коротун В. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2008 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого Коротун В. М.
Суддів Кабанченко О.А., Пікуль А.А.
при секретарі Савицької Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою ТОВ «Астеліт» на рішення Солом'янського районного
суду м. Києва від 04 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Астеліт», 3-тя особа: ТОВ «Люза» про
розірвання договору та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним
позовом ТОВ «Астеліт» до ОСОБА_1 про
стягнення збитків.
Заслухавши доповідь судді Коротун В.М. , пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Астеліт» про розірвання договору та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона 01 вересня
2006 року уклала договір про надання послуг стільникового зв'язку з ТОВ
«Астеліт» і їй було повернутий міський мобільний номер, який
надавався раніше згідно договору від 21 листопада 2002 року між нею та
ЗАТ« Цифровий стільниковий зв'язок України».
Однак, 05 грудня 2006 року вона отримала від відповідача лист - попередження про відключення запорізького міського телефонного номеру з 01 січня 2007 року.
При цьому підставою відмови надання міського номеру відповідачем було зазначено ініціативу ТОВ «Лоза» про припинення дії договору про надання частини номерного ресурсу.
Позивачка вважала, що діями відповідача були порушені її права як споживача послуг які їй надавалися відповідачем.
З врахуванням вказаного позивачка і просила розірвати з 01 січня
2007 року договір про надання послуг стільникового зв'язку, укладений 01
2
вересня 2006 року між нею та відповідачем та стягнути моральну шкоду в розмірі 13500 гривен.
Відповідач, заперечує проти позову, подав до суду зустрічний позов про стягнення збитків, посилаючись на те, що з 01 січня 2007 року ОСОБА_1 було порушено зобов'язання по договору щодо оплати обов'язкового щомісячного платежу, а саме не сплачено абонплату за 08 місяців, що складає 850 гривен.
Враховуючи вказане, відповідач і просив стягнути з позивачки на свою користь збитки у розмірі 850 гривен, неустойку в розмірі 437 гривен 40 коп. та сплачені судові витрати.
Рішенням Солом 'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, розірвано з 01 січня 2007 року договір про надання телекомунікаційних послуг укладений 01 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Астеліт».
Стягнуто з ТОВ «Астеліт» на користь ОСОБА_1 300 гривен моральної шкоди, 8 гривен 50 коп. - судового збору, 7 гривен 50 коп. витрати на ІТЗ 150 гривен - послуги по складанню позовної заяви, а всього 466 гривен.
У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Астеліт» просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та в задоволенні позову ТОВ «Астеліт», посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановлены рішення неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається матеріалів справи та вірно встановлено судом, 01 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Астеліт» був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг та додаткова угода строком не менше, ніж 365 календарних днів.
Відповідно до абонентської картки до договору ОСОБА_1 надавався тарифний план ДСС легкий + з наданням послуг мобільного телефонного зв'язку.
Абонентська плата складала 106 гривен 25 коп.
В грудні 2006 року позивач ОСОБА_1 отримала лист від ТОВ «Астеліт» про те, що у зв'язку з технічними причинами, пере-адресацію дзвінків із запорізького міського телефонного номеру, яким користувалася позивачка додатково до дніпропетровського прямого ( міського) номера, буде відключено.
Для подальшого обслуговування буде збережено телефонний абонентський номер наданий за послугою «Прямий номер» та з якого
3
встановлена пере адресація дзвінків на абонентський номер НОМЕР_1 за договором №200496328 від 01 вересня 2006 року.
Вказані зміни набувають чинності з 01 січня 2007 року.
Задовольняючи розов в частині дострокового розірвання з 01 січня 2007 року договору пре надання телекомунікаційних послуг від 01 вересня
2006 року між нею та ТОВ «Астеліт», суд першої інстанції дійшов вірного
висновку про те, що вказані вимоги є обґрунтованими, в зв'язку з чим
підлягають задоволенню.
Вказані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, наданих доказах, яким суд дав належну правову оцінку, відповідають вимогам закону.
Так, в судовому засіданні вірно встановлено, що в порушення
договірних зобов'язань, зокрема ст. 35 Закону України «Про
телекомунікації» ТОВ «Астеліт» в односторонньому порядку з 01 січня
2007 року відключив позивачу ОСОБА_1 запорізький міський
телефон НОМЕР_1 що було для неї істотною зміною обставин та
повністю заблокував сім картку, позбавивши ОСОБА_1 будь-
якого зв'язку взагалі.
Суд першої інстанції вірно встановив, що діями відповідача ТОВ «Астеліт» були порушені права позивачки як споживача послуг стільникового зв'язку.
Так, при укладенні договору від 01 вересня 2006 року позивачка ОСОБА_1 не була повідомлена відповідачем ТОВ «Астеліт» про те, що договір між ТОВ «Астеліт» та ТОВ «Лоза» тимчасовий, діє до 31 грудня 2006 року і немає продовження, і що через 4 місяці після підписання договору, її міський мобільний номер буде відключено.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, обов'язки по договору ОСОБА_1 виконувались сумлінно і проводилась своєчасна сплата абонплати.
Відповідно до ст. 16 Закону України « Про захист прав споживачів», за наявності у роботі ( послузі) істотних недоліків споживач має правил вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Таким чином, позов в частині розірвання договору від 01 вересня 2006 року знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявності правових підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки з 01 січня 2007 року ОСОБА_1 не користувалася послугами мобільного зв'язку згідно з договором про надання телекомунікаційних послуг від 01 вересня 2006 року і даний договір розірвано судом з 01 січня 2007 року.
Однак, задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявні правові підстави для стягнення моральної шкоди.
4
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, згідно п. п. 5 п. 1 ст. 4 Закону України « Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 не надала доказів, що їй була заподіяна моральна шкода внаслідок небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, тобто відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з ТОВ «Астеліт» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову щодо стягнення мозольної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ «Астеліт» задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2008 року в частині стягнення з ТОВ «Астеліт» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди - скасувати та постановити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Астеліт» про стягнення моральної шкоди відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено на протязі 2 ( двох) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.