Україна
Справа № 22-6731 Головуючий у 1 інстанції Грегуль О.В.
2008 р. Доповідач Коротун В. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2008 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого Коротун В. М.
Суддів Пікуль А.А., Олійник А.С.
при секретарі Савицької Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2007 року по справі за позовом КП «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про знесення гаража.
Заслухавши доповідь судді Коротун В.М. , пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року позивач КП «Житлорембудсервіс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про знесення гаража, посилаючись на те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку в садибі житлового будинку АДРЕСА_1 та встановив на ній гараж.
Враховуючи вказане, позивач і просив зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та знести за власний рахунок розташований на цій земельній ділянці гараж.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2007 року позов КП «Житлорембудсервіс» було задоволено, зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку в садибі житлового будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок гараж розташований на вищевказаній земельній ділянці.
У разі не звільнення ОСОБА_1 земельної ділянки в садибі по вищевказаній адресі та не знесення гаража, витрати по звільненню земельної ділянки та знесенню гаража покласти на ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житлорембудсервіс» 8 гривен 50 коп. державного мита та 7 гривен 50 коп. витрат на ІТЗ.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду, не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2000 року ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 гараж в садибі житлового будинку АДРЕСА_1.
В свою чергу ОСОБА_3 успадкувала даний гараж після смерті свого чоловіка ОСОБА_4
Відповідно до нотаріального посвідчення договору дарування від 01 червня 2001 року, ОСОБА_2 подарувала даний гараж відповідачу ОСОБА_1
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач самовільно зайняв земельну ділянку в садибі житлового будинку АДРЕСА_1 та встановив на ній гараж, не маючи відповідного документа на земельну ділянку, що посвідчує право на неї, то земельна ділянка підлягає звільненню відповідачем зі знесенням гаража.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд до нього прийшов при неправильному застосуванні та порушенні норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Так безпідставними є висновки суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку та самовільно встановив на ній гараж.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам по справі, зокрема договору дарування гаражах від 01 червня 2001 року згідно якого відповідач ОСОБА_1 є власником вищевказаного гаража і належним чином ним користується.
При цьому суд першої інстанції не дав належної оцінки свідоцтву про право власності на гараж на ім'я ОСОБА_4, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 24 січня 2000 року згідно якого саме на ОСОБА_4 надавалася земельна ділянка на якій був побудований гараж, який став власністю ОСОБА_4 - первісного власника спірного гаража.
В подальшому право власності на гараж та право користування земельною ділянкою на якій розташований гараж перейшло від ОСОБА_4
3
до його спадкоємців ОСОБА_3 та від неї до ОСОБА_2, яка в свою -чергу подарувала гараж відповідачу ОСОБА_1
Згідно п. 2 ст. 377 ЦПК України якщо житловий будинок , будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Враховуючи зазначені вимоги діючого законодавства, колегія суддів апеляційного суду м. Києва вважає, що до відповідача ОСОБА_1 як до набувача спірного гаража перейшло з моменту переходу права власності на зазначений гараж також і право користування земельною ділянкою на якій розміщений вказаний гараж.
Таким чином, посилання позивача, а також висновки суду першої інстанції про те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку на якій розташований гараж, що є власністю відповідача ОСОБА_1 є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству та матеріалам справи, яким колегія суддів надала належну оцінку.
Враховуючи вказане, рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2007 року - скасувати та постановити нове.
В задоволені позову КП «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про знесення гаража та приведення території у первісний стан - відмовити.
Рішення може бути оскаржено на протязі 2 ( двох) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.