2-14/2007

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

10 січня 2007 року                                                                                                   смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:                                        Патинки А.Г.

при секретарі:                                                Пащенко А.В.

з участю позивача:                                        ОСОБА_1

відповідача:                                       ОСОБА_2

представника відповідача:                           ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Софіївка справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2про захист честі, гідності,

ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 7 листопада 2006 року звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 16 жовтня 2006 року, він, як в.о. голови Софіївської райдержадміністрації, проводив в службовому кабінеті нараду з керівниками служб району. В цей час до службового кабінету без запрошення зайшов ОСОБА_2, перервавши хід наради, став виясняти земельні питання і в присутності керівників служб обізвав хабарником, потім заявив, що позивач продав корів в КСП "Росія" і за це також отримав хабара.

В зв'язку з тим, що викладені відомості про продаж корів, а також про хабарництво не відповідають дійсності, ганблять його честь, гідність та ділову репутацію як людини, так і керівника, який займає відповідальну посаду, просить суд:

1.Визнати заяву ОСОБА_2 про хабарництво і продаж корів, як такі, що не відповідають дійсності і носять образливий характер.

2.Зобов'язати ОСОБА_2 в присутності осіб, при яких він висловлював образи, спростувати поширені ним недостовірні відомості про отримання хабара від ОСОБА_4, та при продажі корів в КСП "Росія" та вибачитися в присутності осіб при яких були висловлені образи

3.Стягнути з ОСОБА_2 на його користь за завдану моральну шкоду збитки в сумі 100 000 грн., а також стягнути судові витрати.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, пояснивши, що відповідач в грубій формі, в присутності керівників району обізвав його хабарником.

Відповідач проти позову заперечує, в той же час пояснюючи, що погарячкував, висловлюючи свою біль за фермерське господарство і попросив за це вибачення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили в судовому засіданні той факт, що ОСОБА_2 зайшов до кабінету ОСОБА_1 під час наради і обізвав його хабарником, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і вимоги в частині спростування відомостей, які порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача підлягають задоволенню повністю, в частині відшкодування моральної шкоди - частково із наступних підстав:

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Право кожного на повагу до його гідності визначено в ст.28 Конституції України.

Частина 4 ст.32 Конституції України передбачає, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, а також право відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації.

У висловлюваннях відповідача на адресу позивача міститься як недостовірні відомості, так і образа, які порочать честь, гідність і ділову репутацію останнього.

Пленум Верховного Суду України в пункті 3 Постанови №7 від 28 вересня 1990 року з наступними змінами та доповненнями "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" роз'яснив, що до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

В цьому ж пункті Пленум роз'яснив, що під поширенням відомостей слід розуміти повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб, або хоча б одній людині.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань і приходить до висновку, що моральна шкода підлягає відшкодування грішми в сумі 200 гривень, що буде відповідати вимогам розумності і справедливості.

При цьому суд не бере до уваги звернення позивача в той же день до Софіївської ЦРЛ (а.с.7), оскільки він знаходиться на диспансерному обліку Софіївської ЦРЛ в зв'язку з ішемічною хворобою серця з 1994 року (а.с. 8), являється інвалідом 2-ї групи (а.с.9) і в судовому засіданні позивач не довів причинний зв'язок між діями відповідача і його зверненням до лікарні.

Виходячи із вищевикладеного, на підставі ст.ст.28; 32; 55 Конституції України, ст.ст.23; 201; 276; 280; 297; 1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року і керуючись ст.ст.10; 11; 60; 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1 Позовні вимоги ОСОБА_1в частині спростування відомостей, що не відповідають дійсності порочать честь, гідність і ділову репутацію задовольнити повністю, в частині відшкодування моральної шкоди - частково.

2.Визнати дії ОСОБА_2, як такі, що не відповідають дійсності і носять образливий характер.

3.Зобов'язати ОСОБА_2в місячний строк після вступу рішення в законну силу в присутності осіб, при яких він висловлював образи, спростувати поширені ним недостовірні відомості про отримання хабара від ОСОБА_4 та при продажі корів КСП "Росія", та вибачитися перед ОСОБА_1 в присутності осіб, при яких були висловлені образи.

4.Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1моральну шкоду в сумі 200 (Двісті) гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 (П'ятнадцять) гривень, всього стягнути 215 (Двісті п'ятнадцять) гривень.

5.Стягнути з ОСОБА_2судовий збір на користь держави в сумі 34 (Тридцять чотири) гривні.

6.Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі

заяви про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.