2/325/594/2015

325/1237/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді: Апалькової О.М. при секретарі: Цукановій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Приазовське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

22 червня 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання у зв`язку з навчанням її доньки в учбовому закладі, Комунального вищого закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу, щомісячно на період навчання з дня подачі позову до суду,але не більше як до досягнення нею 23 років

В обґрунтовування позову посилається на наступні підстави: з 02.07.1994 р. по 28.08.2014 р. сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку,ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якої є відповідач. 18 січня 2015 року їй виповнилося 18 років і відповідач припинив виплату аліментів на її утримання. В даний час донька потребує матеріальної допомоги, так як вона є студенткою 1 курсу денної форми навчання, на контрактній основі, відділення «фармація» Комунального вищого закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради і фактично знаходиться на її утриманні, хоча сама ніде не працює,знаходиться у відпустці за доглядом за своєю хворою молодшою дитиною.

У зв’язку з тим,що дочка навчається на денній формі навчання, то не має можливості працювати, стипендію вона не отримує, тому потребує матеріальної допомоги. У зв`язку з навчанням виникають великі витрати, тому що необхідно забезпечувати доньку канцелярськими товарами, учбовими книжками, кожного дня надавати грошові суми на транспортні витрати, купувати продукти харчування, одяг, взуття та інші необхідні для життя речі. Сплачує за квартиру, яку знімає дочка в м. Мелітополі та комунальні послуги.

Крім того, сплачує за навчання дочки у сумі 860 гривень,а загальна вартість за весь курс навчання становить 17600 гривень. На теперішній час відповідач добровільно фінансової допомоги не надає хоча працює та отримує заробітну платню щомісячно. Донька бажає отримати освіту, але нестача коштів створює повні труднощі для навчання у закладі. Тому і змушена звернутися до суду з відповідним позовом і просила суд його задовольнити.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала, посилаючись на ті ж підстави,які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє за довіреністю від ОСОБА_2 позов не визнав та показав, що після досягнення повноліття донькою ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач не припинив сплачувати аліменти на її утримання, а продовжує сплачувати в якості 50 відсотків його доходу,що підтверджено довідкою з місця його роботи, у зв’язку з чим розмір аліментів не змінився і складає 50 відсотків його доходу.

Вважає, що з урахуванням до ч.3,4 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути отримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості,у разі стягнення аліментів – п’ятдесят відсотків,де загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику,у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. З цього вбачається,що з відповідача продовжує стягуватися максимальний розмір відрахувань по сплаті аліментів,передбачений законодавством,у зв’язку з чим відповідно до ч.1 ст.199 СК України він не може надавати матеріальну допомогу,тому просить суд в позові позивачці відмовити.

Однак під час судового розгляду представник відповідача,13.07.2015 року показав, що з квітня 2015 року і на тепер заборгованості за основним виконавчим листом про стягнення аліментів на двох дітей у відповідача не має.

Третя особа, ОСОБА_3 підтримує позов ОСОБА_1 та просить його задовольнити в повному обсязі. Послалась на те,що відповідач доводиться батьком, який добровільно матеріальну допомогу у зв’язку з її навчанням не забезпечує, участі у витратах на її навчання не приймає.

Суд вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:

02 липня 1994 року позивачка разом з відповідачем зареєстрували шлюб( а.с.5) у якому народилася донька, ОСОБА_3,18.01.1997 року( а.с.7);

28.08.2014 року шлюб між сторонами розірвано та з відповідача стягнуті аліменти на користь позивачки на утримання 2-х дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку(доходу),але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно починаючи з дня находження позовної заяви до суду та до їх повноліття на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області ( а.с.6);

З 01 вересня 2014 року ОСОБА_3О є студенткою 1 курсу відділення «Фармація» КВЗ «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради, строк закінчення терміна навчання до 01.07.2016 року( а.с.8 );

- згідно договору № 68 про підготовку молодшого спеціаліста зазначеного закладу від 20.08.2014 року з урахуванням угоди про доповнення договору № 68 від 20.08.2014 року розмір коштів щомісячно складає у сумі 860 гривень( а.с.16-20 ),що також підтверджується щомісячними платежами ( а.с.9-11);

- загальна вартість покупок канцтоварів та медичного одягу у зв’язку з навчанням ОСОБА_3 у медичному коледжі за період лютий,березень,квітень та травень місяць 2015 року складає на загальну суму 3660 гривень( а.с.12-15,54-58);

- згідно довідки про склад сім’ї від 16.06.2015 року за № 1783 та № 1781( а.с.21-22) видно,що ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та на її утриманні знаходиться донька ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,а також і молодша дочка;

- згідно довідки № 136 від 18.06.2015 року (а. с. 23 ) ОСОБА_1 є медичною сестрою Приазовського районного центру первинної медико-санітарної допомоги з 28.06.2015 року по 28.06.2016 року і знаходиться у відпустці по догляду за другою дитиною;.

- згідно довідки лікаря невропотолога від 16.06.2015 року молодша донька позивачки хвора та потребує постійного стороннього догляду (а. с.24 );

- згідно довідки про отримання доходу ОСОБА_5М.( а .с. 39 ) видно, що він працює у ТОВ »Соціальні ініціативи Запоріжжя» середня заробітна платня складає у сумі-2114,10 гривень. За період з жовтня по березень 2015 року нараховувалась заборгованість за аліментами в розмірі 50%за постановою, однак з квітня місяця 2015 року заборгованість відсутня;

- згідно довідки за номером № 192 від 02.07.2015 року, ОСОБА_1 станом на даний час знаходиться у декретній відпустці и заробітну плату не отримує ( а.с. 50);

- згідно довідки,яка видана Управлінням соціального захисту населення у Приазовському районі від 08.07.2015 року( а.с.51 ),видно,що ОСОБА_1 отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 2-ї дитини у сумі- 1391,81 грн.;

- згідно довідки,наданої Комунальним вищим навчальним закладом »Мелітопольський медичний коледж» за номером № 487 від 06.07.2015 року( а.с.52) видно, що третя особа,ОСОБА_3 є студенткою даного закладу та стипендію не отримує;

- згідно довідки про доходи ОСОБА_2 станом на травень місяць 2015 року ( а.с. 53)видно,що заробітна плата останнього складає 4192,97 гривень,сплачує аліменти на другу дитину у розмірі 562,25 гривень,заборгованість відсутня;

Відповідно до встановлених фактичних обставин і визначених відповідно до них правовідносин,суд вважає,що при вирішенні справи,слід керуватися такими нормами матеріального права,які викладені в СК України. 

Згіднодоч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

На підставі ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку,сина у твердій грошовій сумі та(або) у частці від заробітку(доходу) платника аліментів з урахуванням обставин,зазначених у ст.182 цього Кодексу.

У п.20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3»про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» Верховний суд України роз’яснив,що обов’язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина,які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання),виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:досягнення дочкою,сином віку,який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що відповідач сплачував аліменти на користь позивачки на утримання доньки, ОСОБА_3,18.01.19975 року народження та припинив виплату аліментів у зв’язку з її повноліттям. На теперішній час, ОСОБА_3 продовжує навчання в учбовому закладі,а саме в Комунальному вищому закладі «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради. Відповідач працездатний, зараз працює і отримує щомісячно заробітну платню, тим самим має постійний дохід, однак продовжує сплачувати аліменти на молодшу доньку за рішенням суду в розмірі 1/6 частини. Інших дітей не має,на утриманні ніхто не знаходиться. Донька відповідача, ОСОБА_3 продовжує навчання і є недостатність забезпечення коштами як для її навчання,яке здійснюється на платній основі так і для інших необхідних потреб,а саме побутових потреб: покупки медичного одягу, придбання канцтоварів, для чого у повнолітньої відсутні кошти,стипендіє не отримує, у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батько дитини,відповідач по справі, в свою чергу зобов’язаний утримувати її до досягнення двадцяти трьох років за умовою,що він може надавати таку матеріальну допомогу.

Отже, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки в розміру зазначеному в позовній заяві.

Доводи представника відповідача про те,що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу на навчання дитини у зв’язку з утриманням з нього 50 відсотків заробітної платі щодо погашення заборгованості зі сплати аліментів, не можуть бути прийнятими судом до уваги, так як заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитини повноліття, 50 відсотків із заробітної плати утримується з відповідача тимчасово у зв’язку з наявністю у нього заборгованості по сплаті аліментів, яка виникла з власної недбалості відповідача. Крім того, із довідок про доходи, які були надані представником відповідача ( а.с.39,53) вбачається,що станом на день подання даного позову до суду,а саме 22.06.2015 року, заборгованість у розмірі 50 % за виконавчим документом про сплату аліментів на дітей у відповідача відсутня.

Також доводи представника відповідача про те, що заборгованість у розмірі 50% перевищує 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для працездатних осіб,є неспроможними,так як по даній категорії справ ця вказівка , а саме 30 відсотків, не передбачена чинним законодавством.

Суд не приймає посилання представника відповідача про те,що третя особа зараз не навчається,тому підстав щодо стягнення аліментів на час її навчання під час канікул відповідно до ст.199 СК України у позивачки не має,так як канікули це складова учбового процесу, а із довідки з навчального закладу( а.с.8) видно,що термін навчання ОСОБА_3 встановлено з 01.09.2014 року до 01.07.2016 року.

Таким чином, зіставивши сукупний дохід відповідача по справі, можна дійти до висновку, що відповідач спроможний надавати утримання доньці ОСОБА_3 на період її навчання в учбовому закладі, так як вона потребує матеріальної допомоги з боку відповідача,який може надавати таку допомогу,оскільки є працездатним,працює,має постійну заробітну плату, тому з ОСОБА_2 належить стягнути аліменти в у розмірі 1/6 частини його доходу, щомісяця, стягнення визначити з 22.06.2015 року на весь період навчання , але не більш як до досягнення нею 23 років, тим самим позов задовольнити .

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в дохід держави у сумі 243,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 10,11, 88, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 199 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути аліменти з ОСОБА_2, 19 травня 1974року народження,(ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який народився в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22.06.2015 року до закінчення ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 навчання 01 липня 2016 року, але не більше ніж до досягнення доньки 23-х років.

Рішення підлягає негайному виконанню в межі суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)судовий збір у сумі 243,60 гривень (двісті сорок три гривні 60 коп. )на р/р 312162067005250, код банку отримувача МФО № 813015, код отримувача ( за ЄДРПОУ): 38042754,отримувачУДКСУ у Приазовському районі,22030001, код ЄДРПОУ 37370676 Приазовського районного суду Запорізької області.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Апалькова О.М.