04.01.2010

Справа № 1-3/2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2010 року Путильський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Лисака І.Н. при секретарі Помазан М.В. за участю прокурора Прокопця Є.М. адвоката ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2 підсудного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Путила справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні 2-є н/дітей, не працюючого, не судимого, за ст. 289 чЛ КК України, ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 19 жовтня 2009 року приблизно в 20-00 годин перебуваючи в с. Малий Дихтинець в стані алкогольного сп’яніння, умисно заволодів автомобілем НОМЕР_1, належному ОСОБА_4, та проїхав ним до с. Дихтинець Путильського р-ну, під час руху через відсутність навичок керування транспортним засобом скоїв зіткнення з огорожею, після чого покинув автомобіль. Внаслідок пошкодження автомобіля спричинив потерпілій матеріальні збитки на суму 810,20 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєному визнав, щиро кається та показав, що будучи в стані алкогольного сп’яніння в даному автомобілі під час відсутності водія побачив у замку запалення ключі та без дозволу власника вирішив проїхатися. Під час руху не справився з керуванням та допустив зіткнення з огорожею, після чого злякався та покинув автомобіль. Стверджує, що під час того, як шукав власника, його зустріли працівники міліції та повідомили о зверненні про незаконне заволодіння ТЗ. Відразу вказав місце находження автомобіля та повернув власнику ключі від нього. Просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності через те, що шкоду він відшкодував і не являє суспільної небезпеки.

Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що даними автомобілем керував її чоловік, ОСОБА_6, який 19 жовтня 2009 повідомив їй про те, що ОСОБА_3 будучи залишеним в автомобілі, незаконно їм заволодів, пошкодивши під час руху крило автомобіля. На час розгляду справи претензій до підсудного не має, оскільки останній відшкодував завдані матеріальні та моральні збитки, просить справу щодо нього закрити або суворо не карати.

Вислухавши покази підсудного та потерпілої, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у незаконному заволодінні транспортного засобу доведена в повному обсягу, а його дії слід кваліфікувати за ч.І ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою. Крім визнання вини підсудними, вона доведена зібраними в матеріалах справи доказами, а саме: заявою ОСОБА_6 від 19.10.2009 року (а.с.5), де останній повідомляє про незаконне заволодіння транспортним засобом; протоколом медичного огляду №176(а.с.10), з якого встановлюється перебування ОСОБА_3 під час вчинення злочину стані алкогольного сп'яніння; протоколом відтворення обстановки та обставин годії (а.с.40-42), де підсудний в присутності свідків добровільно вказав нг обстгзини заволодіння ним транспортного засобу без дозволу його власника, які сі івпада1 ать із встановленими в судовому засіданні.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує щире каяття у вчиненому та активне сприяння у розслідуванні злочину, відшкодування завданих збитків, утримання двох неповнолітніх дітей, позитивну характеристику з місця проживання. До обставин, які обтяжують покарання, судом враховує вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи особу винного та обставини, які пом’якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного з метою попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, та у зв’язку з відсутністю роботи та джерел доходу не застосовувати покарання у виді штрафу, тобто звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Речовий доказ в силу ст.81 КПК підлягає поверненню власнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст. 289 ч.І КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

В силу ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу, залишити підсудному ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по кримінальний справі, а саме: автомобіль НОМЕР_1, - залишити власнику - ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти днів з дня проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд.

Суддя Лисак І.Н.