Справа № 1 – 41

                                                                                                                       2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2009 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді      Боровкова Д.О.

при секретарі                  Поляк Н.М.    

з участю  прокурора       Антонюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення

МІЗИКА ОСОБА_1,                      

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого,  непрацюючого, раніше не судимого

за ч.  1 ст.  185  КК України,

в с т а н о в и в:

10 липня 2008 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп”яніння, перебуваючи у салоні маршрутного таксі № 75 сполученням „м. Львів с. Білогоща”, яка проїздила по вул. Сяйво у м . Львові, побачивши, що у потерпілого ОСОБА_3, випав з кишені штанів мобільний телефон марки „Нокіа 6300”, таємно викрав зазначений телефон вартістю 1395 грн., в якому знаходився стартовий пакет „Киівстар” вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходилися гроші для телефоних розмов у розмірі 10 грн., всього майна на загальну суму 1455 грн..

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним, фактичних обставин по справі не заперечив та дав показання, що 10.07.2008 року він зустрівся з ОСОБА_3 та разом пішли в бар „Експрес”, що знаходиться біля Львівського приміського вокзалу, де випили по бокалу пива. Після цього він та потерпілий сіли в маршрутне таксі № 56, з якого вийшли біля готелю „Львів”, який знаходиться на пр. В.Чорновала в м. Львові, придбали у магазині пляшку горілки та пішли на Високий Замок, де розпили цю горілку та пішли у центр м. Львова та сіли у маршрутне таксі № 75, щоб поїхати ночувати додому до потерпілого, однак в маршрутному таксі він заснув, згодом коли він прокинувся, то побачив, що ОСОБА_3 вже немає, а біля нього на сидінні лежить мобільний телефон марки „Нокіа 6300”, який випав з кишені потерпілого, він вирішив забрати телефон собі, а через чотири дні йому зателефонував потерпілий та запитав, чи не брав він його мобільний телефон, на що він відповів, що в нього немає мобільного телефону потерпілого. Проте 06.10.2008 року працівники міліції у присутності понятих вилучили в нього викрадений мобільний телефон. У вчиненому розкаюється та просить суворо не карати.

Відповідно до протоколу вилучення від 06.10.2008 року в ОСОБА_2 вилучено мобільний телефон марки „Нокіа 6300” сталево – чорного кольору (а.с. 8).

Таким чином вина ОСОБА_2 доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.

Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, який на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с.45,46), позитивно характеризуються по місцю свого проживання (а.с. 47), раніше не судимий (а.с.43), а також те, що підсудний визнав себе винним, щире каяття у вчиненому, як пом’якшуючу обставину, вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння, як обтяжуючу обставину, та вважає, за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, яке знаходить необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження з його боку нових злочинів.

Речовий доказ мобільний телефон марки „Нокіа 6300” передати потерпілому ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

присудив:

МІЗИКА ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, й призначити йому покарання – штраф у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – підписку про невиїзд – залишити без змін до звернення вироку до виконання.

Речовий доказ:  (а.с. 41) – мобільний телефон марки „Нокіа 6300” передати потерпілому ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                 Суддя :  

    Оригінал вироку.