30.08.2011
Справа № 2029/2-а-5969/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 р. Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Єрмоленко В.Б.
розглянувши у скороченому провадженні в м.Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання дій незаконними , про призначення та виплату державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, встановлених законом та про стягнення заборгованості по пенсії,-
В с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо відмови здійснити перерахунок пенсії та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити йому, як інваліду 3 групи по захворюванню, пов’язаному з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1.06.2011 р. довічно. Позивач мотивував вимоги тим, що брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Через захворювання, викликані його участю у ліквідації аварії, йому була встановлена 3 група інвалідності. Розміри призначених і виплачуваних йому пенсій, на думку позивача, не відповідають розмірам, установленим Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому він просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати усунути порушення, провівши відповідні перерахунки.
Відповідач- Управління Пенсійного Фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова не надав письмові заперечення.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 49 Закону “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону , якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
ОСОБА_1, як установлено судом, є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.
Згідно положень ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі по тексту Закон №796).
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, що також гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. та постанова Кабінету Міністрів України 16.07.2008 р за № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі ст.ст.50, 54 Закону №796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому відмова відповідача у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправною.
Відносно заявлених позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату державної основної та додаткової пенсій по інвалідності довічно, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в зв’язку з тим, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, тому у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 14.06.2011 р., який набрав чинності 19.06.2011 р., “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”. Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39 ,50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Таким чином, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів, перевагу суд надає тій з них, що прийнята пізніше. На момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян. Тобто до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог п. 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 6 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Між тим, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”( опублікованої 23.07.2011 р.) встановлені розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Розмір пенсії не може бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., у 1987-1990 р.р., визнаних інвалідами 3 групи, 980 грн. та 760 грн. відповідно, для інших інвалідів 3 групи , щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою-600 грн
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 11, 17, 18, 86, 160, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст..ст. 50, 54 Закону України “"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 01.06.2011 р. по 22.07.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії , передбаченої ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за період з 01.06.2011 р. по 22.07.2011 р.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ -