Справа № 22-5889 головуючий у 1 -й інстанції: Мягкоход Ю.В.
категорія: доповідач: Наумчук М.1.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Карпенко C.O., Котули Л.Г.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва ДЕЖ №910 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17.04.2008 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва ДЕЖ №910 борг за період з вересня 2004 року по листопад 2006 року (включно) в сумі 3099 грн. 70 коп. та судові витрати на загальну суму 81 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення, справу направити на новий розгляд. Вказує на те, що попереднє засідання по справі не проводилось, питання про прийняття до розгляду поданих ОСОБА_1 доказів і поданого нею зустрічного позову в судовому засіданні 17.04.2008 року не вирішувалось. Судом не було враховано, що окремі з послуг позивачем не надавались і відповідачі ними не користувались. Квартира чи її частина не належать їй на праві власності, тому обов'язок по сплаті витрат на утримання житла покладений на неї безпідставно.
В суді апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1, в якій проживають відповідачі, приватизована (а. с. 6).
В такому випадку витрати на утримання будинку та прибудинкової території, сплаті комунальних послуг мають нести особи, які є власниками квартири.
Такий обов'язок передбачений ст. 113 ЦК України 1963 року та ст. 360 ЦК України 2003 року.
При вирішенні спору суд цих обставин не врахував, покладаючи на відповідачів обов'язок по сплаті заборгованості помилково керувався ст. ст. 64, 66-68 Житлового кодексу України. Між тим, цими нормами регулюються відносини між наймодавцем та наймачем жилого приміщення і членами його сім'ї в будинках державного та громадського житлового фонду. Як зазначено, відповідачі користуються квартирою не на підставі договору житлового найму, а тому вони не можуть бути наймачами чи членами сім'ї наймача в квартирі, що не відноситься
до державного та громадського житлового фонду, а, відповідно, не можуть мати прав і обов'язків цих осіб.
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що є підставою для скасування рішення.
Згідно повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке надійшло на запит апеляційного суду м. Києва, власниками квартири АДРЕСА_1 станом на 17.06.2008 року в рівних частках є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Між тим, ОСОБА_4 до участі в розгляді справи не притягнутий. Таким чином оскаржуваним рішенням вирішені питання про його права і обов'язки.
Вирішення судом першої інстанції питання про права і обов'язки особи не притягнутої до участі в розгляді справи перешкоджає суду апеляційної інстанції прийняти рішення по суті спору і є підставою для скасування рішення і направлення справи на новий розгляд, як це передбачено п. 4 ст. 311 ЦПК України.
Що ж стосується посилань апелянта на те, що судом не проводилось попереднє засідання по справі, а при її розгляді допускались порушення норм цивільного процесуального законодавства, то вони підлягають відхиленню, оскільки нічим не підтверджені.
Про проведення по справі попереднього засідання свідчить його протокол (а. с. 16, 21-22), розгляд справи проводився у визначеному ЦПК України порядку (а. с. 26,34, 36,44,61-64). Зауважень на протокол та журнал судового засідання особами, які брали участь в розгляді справи, в т. ч. апелянтом, не подавалось.
При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене, з'ясувати, коли була приватизована квартира, ким і якщо вона передана у власність кількох осіб, то які частки в ній належать кожній з них.
Якщо заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, утворилась і до приватизації квартири, то обов'язок по сплаті квартирної плати і комунальних послуг до передачі квартири у приватну власність мають нести наймач і члени його сім'ї, при цьому майнова відповідальність наймача і повнолітніх членів його сім'ї є солідарною. Після проведення приватизації власники квартири повинні сплачувати витрати на утримання будинку і прибудинкової території, оплачувати комунальні послуги пропорційно їх частці у праві власності на квартиру.
Квартирна плата за користування жилим приміщенням нараховується лише особам, які використовують його на підставі договору житлового найму. Власники квартир такої плати не вносять, вони беруть участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території.
В зв'язку з цим мають бути перевірені доводи ОСОБА_2 що вона не є власником квартири і не повинна нести обов'язок по сплаті заборгованості.
З врахуванням викладеного необхідно також уточнити у позивача про стягнення яких конкретно платежів, за які періоди і з кого заявлено вимоги, оскільки в долучених до справи розрахунках мова йде, крім іншого, про стягнення за весь період заборгованості із сплати квартирної плати, хоча, як зазначено вище, власники квартири зобов'язані брати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території (а. с. 9-10).
Підлягає уточненню хто є позивачем по справі та яка його правильна назва, оскільки в позовній заяві позивачем вказане Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, а в рішенні до цієї назви добавлено ще і ДЕЖ № 910. Правовий статус останнього не визначений, з матеріалів справи випливає, що ДЕЖ (дільниця по експлуатації житла) №910 є структурним підрозділом позивача, статусу юридичної особи не має.
В такому випадку дільниця не може бути стороною по справі і вказівка на неї в рішенні, як сторону, є помилковою.
В рішенні відсутні будь-які висновки щодо посилання позивача на переривання перебігу позовної давності в зв'язку із частковим погашенням боргу відповідачами. Ці обставини судом першої інстанції не з'ясовані, сторонам не запропоновано подати докази на їх підтвердження чи спростування.
За таких обставин апеляційний суд задовольняє подану апеляційну скаргу, скасовує по-
становлене судом першої інстанції рішення і направляє справу на новий розгляд. Керуючись ст. ст. 303,307,311, 313, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.