Cправа № 127/8172/15-ц

Провадження № 2/127/3176/15

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 липня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі: Шарапанівському Р.П.,

за участі позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша вінницька державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа: Перша вінницька державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6, яка являлась при житті матір'ю позивачки. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 15.07.1988 року Першою вінницькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_7. Згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 та НОМЕР_2 померлій ОСОБА_6 належить на праві власності земельні ділянки площею 0,1000 га за кадастровим номером НОМЕР_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку та відповідно площею 0,0461 га за кадастровим номером НОМЕР_4 для садівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

У встановлений законом термін позивач звернулась до Першої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М.В. було прийнято заяву, та відповідно сформовано витяг про реєстрацію спадкової справи №866/2014 за №56779738 в спадковому реєстрі, що підтверджується витягом від 17.11.2014 року. А також нотаріусом бул повідомлено, що на спадщину після смерті ОСОБА_6 претендує дочка рідного брата позивача - ОСОБА_5 з правом представлення. Нотаріус пояснила, відповідач як дочка сина ОСОБА_6, має право на спадщину з правом представлення померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9, який за життя являвся рідним братом позивача та відповідно сином померлої ОСОБА_6 і належить до першої черги спадкоємців за законом.

Однак позивач вважає, що відповідач не може прийняти спадщину після смерті ОСОБА_6, так як після смерті ОСОБА_9 жодного разу не відвідувала ОСОБА_6 (бабусю) не допомагала їй, не цікавилась її життям та здоров'ям.

Позивач зазначає, що все життя проживає за адресою де жила її мати ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, весь час дбала про її здоров'я та утримувала її, що підтверджується витягом з домової книги, довідкою квартального комітету «Корея» від 09.04.2015 року №279, та свідченнями свідків.

Померлій матері на час смерті було 96 років, а на час смерті сина - ОСОБА_9 - 87 років.

Останні роки життя ОСОБА_6 була особою похилого віку, потребувала стороннього догляду, однак з часу смерті брата відповідач взагалі не цікавилась станом здоров'я бабусі. Зазначені обставини можуть підтвердити сусіди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 позов підтримали в повному обсязі за викладених в позовній заяві обставин, просять його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, та зазначив, що відповідач відвідувала свою бабусю, приїздила майже на всі свята, надавала допомогу у догляді за бабусею, була присутня на похороні у бабусі, від надання спадкодавцеві допомоги не ухилялася.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила що на ім'я ОСОБА_5 вже видано свідоцтво про право на спадщину, та в вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

В якості свідків в судовому засіданні були допитанні наступні особи.

Свідок ОСОБА_10, який є сусідом ОСОБА_1, пояснив що, в нього з сторонами були гарні стосунки як з позивачем так і відповідачем, зазначив що ОСОБА_6 три останні роки перед смертю нікого не впізнавала та потребувала постійного догляду. Позивач постійно доглядала за померлою.

Свідок ОСОБА_11, яка є сусідкою ОСОБА_1, пояснила, що в неї з позивачкою добросусідські відносини, зазначила що в померлої була дуже гарна пам'ять але за рік до смерті почала погіршуватись. Відповідач приходила до померлої один два рази на рік не рахуючи дня народження ОСОБА_6 Померла потребувала постійного догляду, який їй надавала позивачка, могла сама ходити але за місяць до смерті більше лежала.

Свідок ОСОБА_12, який є сусідом та родичем ОСОБА_1, пояснив, що померла останнім часом не впізнавала його, що ОСОБА_1 . зі своєю донькою постійно доглядали померлу ОСОБА_6, відповідачку бачив на похороні ОСОБА_6, точно не може повідомити чи приїздила відповідачка до своєї бабусі чи ні.

Свідок ОСОБА_13, пояснила, що померла перед смертю десь три неділі лежала, втратила частково пам'ять, позивач постійно надавала догляд за ОСОБА_6 Відповідач приходила до бабусі 2-3 рази на рік.

Свідок ОСОБА_14, який є сусідом позивача, пояснив, що у ОСОБА_6 останні чотири роки погіршилась пам'ять, але сама пересувалась, була міцною, поводилась як маленька дитина, останні місяці перед смертю не ходила. Відповідачку бачив за адресою АДРЕСА_1, 2-3 рази на рік.

Свідок ОСОБА_15, який є сусідом та далеким родичем сторін по справі, пояснив, що померла ОСОБА_6 останні шість років була не при пам'яті, на свій вік в неї було гарне здоров'я. Відповідачку останнім часом свідок не бачив взагалі.

Свідок ОСОБА_16, яка є сусідкою та далекою родичкою ОСОБА_1, пояснила що позивач постійно доглядала за померлою ОСОБА_6, останні 4-5 років померла потребувала постійного догляду, останні 2 місяці не могла ходити. Відповідачка приїздила один - два рази на рік.

Свідок ОСОБА_17, яка є сусідкою та родичкою ОСОБА_1, пояснила, що здоров'я померлої останні чотири місяці значно погіршилось. Відповідачку останній раз свідок бачила на похороні.

Свідок ОСОБА_18, яка є родичкою ОСОБА_5, пояснила, що померлу ОСОБА_6 востаннє бачила в 2013 році, на той час вона ходила, також пояснила, що відповідач ОСОБА_5 досить часто їздила до своєї бабусі ОСОБА_6 та батька ОСОБА_9, оскільки вони мешкали на одному подвір'ї.

Свідок ОСОБА_19, яка є сусідкою ОСОБА_5, пояснила, що ОСОБА_5 постійно їздила до своєї бабусі ОСОБА_6, доглядала за необхідності, був випадок, що ОСОБА_1 було зле, тоді відповідач приїхала та допомагала позивачці. Також позивач та відповідач постійно спілкувались по телефону.

Свідок ОСОБА_20, яка є дальньою родичкою сторін по справі, пояснила, що вона з 2006 року вона проживала з колишнім чоловіком на АДРЕСА_1 по 2012 рік., пояснила, що ОСОБА_5 постійно відвідувала бабусю ОСОБА_6, постійно привозила що було останній необхідно.

Свідок ОСОБА_21, який є чоловіком ОСОБА_5, пояснив, що разом з дружиною досить часто відвідували бабусю ОСОБА_6, постійно приносили цукерки бабусі, іноді прибирала в хаті. Останнім часом бабуся мало кого впізнавала, але до останнього часу була ходяча. Було таке, що позивач ОСОБА_1 телефонувала до відповідачки та просила приїхати так як у неї підскочив тиск.

Свідок ОСОБА_22, яка є свекрухою ОСОБА_5, пояснила, що відповідачка ОСОБА_5 знаходилась в гарних стосунках з ОСОБА_1, бабуся ОСОБА_6 до останнього ходила, також пояснила, що відповідач по справі постійно відвідувала померлу та по першій необхідності відповідач їхала до бабусі.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, спадкової справи №866/14, суд вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 (а.с. 8), після смерті якої відкрилась спадщина, в яку входило нерухоме майно - земельна ділянка 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і спору, згідно державного акту від 06.04.2006 року (а.с. 15) та земельна ділянка площею, 0,0461 га., за адресою: АДРЕСА_1, для ведення садівництва, згідно державного акту від 06.04.2006 року (а.с. 16).

Спадкоємцями за законом після смерті після смерті ОСОБА_6 є сторони по справі: ОСОБА_5 (онука), ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 (дочка), ІНФОРМАЦІЯ_2 а також правнук ОСОБА_6 - ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_3, які прийняли спадщину шляхом подачі заяви до Першої Вінницької державної нотаріальної контори, про що свідчать матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_6 (а.с. 78-130).

Відповідно до ст.ст. 10, 57,60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту ч.5 ст.1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, поданих судом у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч.5 ст.1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обо'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Таким чином, для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

За показами допитаних судом свідків вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час сама доглядала свою матір, при цьому ні від кого допомоги не вимагала.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для усунення ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, оскільки представником позивача та позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві та доказів того, що ОСОБА_6 потребувала такої допомоги саме від відповідача у зв'язку з безпорадним станом останньої через похилий вік.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша вінницька державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.О. Жмудь