ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.06 Справа № 9/338
Суддя Нечипуренко О.М.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Роза вітрів” (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Ворошилова, 120)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВП “Агро Світ” (71722, Запорізька область, Токмакський район, с. Балкове, вул.. Миру, 77)
про стягнення 100 080 грн.
Суддя Нечипуренко О.М.
Представники сторін:
від позивача –не з’явився;
від відповідача – не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
11.10.2005 р. ТОВ “Роза вітрів”, м. Гуляйполе, звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про зобов’язання ТОВ “АВП “Агро Світ” , с. Балкове Токмакського району, поставити 83,4 тон насіння соняшнику.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2005 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/338 з призначенням судового засідання на 07.11.2005. В судовому засіданні 07.11.2005 оголошувалась перерва до 05.12.2005, потім до 21.12.2005.
Ухвалою від 21.12.2005 суд зупинив провадження у справі у зв’язку із призначенням судової почеркознавчої експертизи.
З 03.07.2006 провадження у справі поновлено. В судовому засіданні 03.07.2006 розгляду справи судом закінчено, оголошено перерву до 11.07.2006 для підготовки повного тексту рішення.
За клопотанням представників сторін судові засідання проводились без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Під час судового розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги, про що подав суду письмову заяву (вих. № 189 від 01.11.2005), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 100 080 грн. вартості непоставленої продукції з урахуванням 20% штрафу.
Заява подана позивачем відповідно до приписів ст.. 22 ГПК України і прийнята судом до розгляду.
Розглядаються уточнені позовні вимоги.
Позовні вимоги засновані позивачем на умовах договору купівлі-продажу від 29.08.2003 р., доповненнях до договору від 07.07.2004 р. і викладаються в наступному: у зв’язку із тим, що відповідач, як продавець, не виконав передбачені доповненням до договору купівлі-продажу від 29.08.2003 зобов’язання по поставці у строк до 31.09.2004 р. позивачу –покупцю –69,5 тон насіння соняшнику, позивач просить стягнути з відповідача суму коштів, які складають вартість непоставленої продукції з урахуванням 20% штрафу за порушення строків поставки, що у грошовому еквіваленті становить 100 080 грн.
Відповідач проти позову заперечив, пояснивши суду, що за ТОВ “АВП Агро Світ” рахується заборгованість по договору купівлі-продажу від 29.08.2003 по поставці продукції в сумі 28 650 грн., яку відповідач зобов’язується погасити. Стосовно доповнення до договору від 07.07.2004 відповідач зауважив, що такого доповнення з позивачем він не укладав, умови цього документу йому не відомі і, відповідно, зобов’язання за ним з боку ТОВ “АВП Агро Світ” не виконувались. Зокрема, відповідач вказав на те, що підпис на доповненнях до договору купівлі-продажу не належить директорові ТОВ “АВП Агро Світ” Мицак Миколі Дмитровичу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами в судовому засіданні додаткові документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 29 серпня 2003 року між ТОВ “Роза вітрів” в особі директора Луценка С.А. (Покупець) і ТОВ “АВП “Агро Світ” в особі директора Дяченка А.П. (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець у строк до 15.10.2003 року зобов’язався передати у власність Покупця 100 тон насіння соняшнику за ціною 800 грн. за тону.
Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що відповідач не виконав у повній мірі зобов’язання за цим договором, у зв’язку із чим 07 липня 2004 року між сторонами було укладене доповнення до договору купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ “АВП “Агро Світ” зобов’язався до 31.09.2004 р. поставити на адресу ТОВ “Роза вітрів” 69,5 тон насіння соняшнику. За порушення строків поставки, згідно із доповненням, Продавець повинен відшкодувати Покупцю прямі збитки у повному обсязі і сплатити штраф у розмірі 20% від кількості непоставленої продукції.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов доповнення від 07.07.2004, позивач просить стягнути з відповідача 100 080 грн., які складають вартість непоставленої продукції з урахуванням 20% штрафу за порушення строків поставки.
Суд розглянув, оцінив представлене доповнення до договору купівлі-продажу і вважає його таким, що не може бути прийнятий як доказ в обґрунтування заявлених позивачем вимог з огляду на наступне.
Від імені Продавця –ТОВ АВП “Агро Світ” –вказане доповнення підписано директором Мицак М.Д.
У той же час, як свідчать надані суду документи (зокрема, витяг з паспорту Мицак Миколи Дмитровича), підпис, що містить доповнення до договору купівлі-продажу, не належить вказаній особі. Цей факт підтверджений також почеркознавчою експертизою, проведеною Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Запорізькій області, у висновку експерта № 229 від 25.04.2006 р. якої, зокрема, зазначено: “Подпись, выполненная от имени Мыцак Н.Д. в правой нижней части дополнения к договору купли-продажи от 29.08.2003 г., заключенного 07.07.2004 г. между ООО «Роза ветров»и ООО АПП «Агро Свит», исполнена не Мыцак Николаем Дмитриевичем, а другим лицом».
Згідно із п.5.8 Статуту ТОВ АВП “Агро Світ”, виконавчим органом товариства є виконавчий директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Зокрема, виконавчий директор має право без доручення вчиняти дії від імені товариства, у тому числі, укладати всі види угод, які не заперечують діючому законодавству України.
Згідно протоколу засідання Ради ТОВ АВП “Агро Світ” № 1, 16.01.2004 р. Дяченко А.П. звільнено з посади виконавчого директора ТОВ АВП “Агро Світ”, виконавчим директором товариства обрано Мицак М.Д. Таким чином, на момент укладення доповнення до договору купівлі-продажу –07.07.2004 р. –право підпису такої угоди відповідно до положень Статуту, як директор ТОВ АВП “Агро Світ”, мав саме Мицак М.Д. Однак, як вже встановлено вище, зазначена особа доповнення до договору не підписувала.
Крім того, слід зазначити також те, що печатка, якою скріплено підпис особи, що підписала доповнення до договору купівлі-продажу від імені директора ТОВ АВП “Агро Світ”, не відповідає встановленому зразку печатки ТОВ АВП “Агро Світ”. Зокрема, на всіх представлених суду документах ТОВ АВП “Агро Світ” міститься печатка підприємства форми № 1, у той час, як на доповненнях до договору міститься печатка форми № 2. Згідно із довідкою підприємства відповідача (вих. № 86 від 19.12.2005), ТОВ АВП “Агро Світ” має єдину печатку встановленого зразку форми № 1; печатка знаходиться лише у директора, який засвідчує нею підписані ним документи.
Викладене дозволяє суду зробити висновок, що датоване 07.07.2004 р. доповнення до договору купівлі-продажу від 29.08.2003, з боку діючого на момент підписання угоди директора ТОВ АВП “Агро Світ” –Мицак М.Д. –не підписувалось і не засвідчувалось печаткою підприємства.
Згідно із п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За змістом ч.1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.
При розгляді даного спору судом встановлено, що виконавчий орган ТОВ АВП “Агро Світ” в особі його директора Мицак М.Д. не укладав доповнення до договору купівлі-продажу від 29.08.2003, а відтак, у відповідності до вищенаведених положень діючого законодавства, відповідач не приймав на себе зобов’язань за вказаною угодою.
Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача 100 080 грн. вартості непоставленої продукції з урахуванням 20% штрафу за доповненнями до договору купівлі-продажу від 29.08.2003 у позивача відсутні.
У відповідності до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, в контексті положень ст.. 33 ГПК України.
З огляду на викладене, вимоги позивача на заявлених у позовній заяві підставах задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі згідно із приписами ст.. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
В позові відмовити.
Суддя О.М.Нечипуренко