Малиновський районний суд м.Одеси

м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1а, 65033, (048) 728-51-02

Справа № 2-5970/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ЯрошА.1.

при секретарі Стариш О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Антіги Халідцін-кизи, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб - Управління житлово-комунального господарства та паливно- енергетичного комплексу Одеської міської ради, Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 оперативного командування про визнання свідоцтва про право власності й розпорядження органу приватизації недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться на розгляді цивільна

справа.

У заявленому позові ОСОБА_3Х.к. та ОСОБА_1 просять визнати Розпорядження органу приватизації №173375 від 14 січня 2003 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 недійсним та визнати Свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 14 січня 2003 року - недійсним, посилаючись на наступне.

З 1995 року ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_1 3.1. та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: 65000, АДРЕСА_2.

Пізніше, позивачі вирішили оформити правовстановлюючі документи на квартиру шляхом її приватизації саме наймачами ОСОБА_1 й ОСОБА_5 на їх ім’я, однак після отримання відповідного свідоцтва про право власності на житло з’ясувалось, що квартира була приватизована на чотирьох осіб не зважаючи на те, що відповідного рішення наймачами не приймалось. У зв'язку з викладеним, позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пояснювали, що намірів стосовно приватизації даної квартири таким чином не мали, просили суд визнати недійсними відповідні розпорядження органу приватизації та складене на його підставі свідоцтво про право власності на житло.

Позивачі у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили слухати справу у їх, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 3.1. та ОСОБА_3 у судові засідання по справі неодноразово не з’явились, повідомлялись про час та дату розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Представник Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради у судове засідання не з’явився, установа повідомлялась судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 оперативного командування у судове засідання також не з’явився, установа повідомлялась судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Зі згоди позивачів суд ухвалює заочне рішення на підставі існуючих в матеріалах справи документів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативну базу, яка регулює галузь спірних правовідносин, суд дійшов до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 Антіга Халіддін-кизи та ОСОБА_1 постійно проживають і зареєстровані за адресою: 65000, АДРЕСА_2.

Вказана квартира була надана саме для проживання ОСОБА_1 із складом сім'ї чотири особи, що підтверджується Ордером №131, виданим Виконавчим комітетом Приморської районної ради депутатів трудящих від 26 червня 1995 року.

Разом з позивачами в наведеній квартирі проживали донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пізніше, позивачами було вирішено набути право приватної власності на дану квартиру шляхом її безкоштовної приватизації в рівних частках, що становить відповідно по 1/2 частині на кожного співвласника.

З пояснень позивачів судом встановлено, що у зв’язку з недостатнім рівнем юридичної освіченості, неспроможністю належно розцінювати певні обставини та аналізувати документи у зв’язку із можливими юридичними наслідками, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 підписували всі документи, які їм надавались з підстав необхідності здійснення необхідних дій для процедури приватизації.

Після отримання, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на житло від 14 січня 2003 року, виданого КЕВ міста ОСОБА_4, зареєстрованого й записаного в реєстрову книгу за №3-18854, та Розпорядження органу приватизації №173375 від 14 січня 2003 року, на підставі якого було видане вказане свідоцтво позивачі дізнались, що відповідна квартира в теперішній час належить на праві приватної спільної часткової власності чотирьом особам: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 3.1.

Згідно ч.ч.2,3,4 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). При цьому, передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Згідно п.4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16 грудня 2009 під №396 (далі за текстом - Положення), передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника.

В силу п.18 Положення, за неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини. Якщо дитина віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Зі спільної позиції позивачів випливає, що подібного рішення, яке вимагається Положенням, ними не приймалось та ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не відомо за яких обставин і підстав відповідачі були визнані наймачами спірної квартири при приватизації.

Як регламентує ч. 1, п. 1 ч,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є правочини.

Як роз’яснено законодавцем в ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та двох- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній гіравочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Двох- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього право чи ну.

Відповідно до ч.І ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і

якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим

призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків,

встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами сторони позивачів щодо набуття

Позов ОСОБА_1 Антіги Халіддін-кизи, ОСОБА_1 до ОСОБА_2

Іслейманівни, ОСОБА_3, за участю третіх осіб - Управління житлово-

комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Квартирно-

експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 оперативного командування про визнання

свідоцтва про право власності й розпорядження органу приватизації недійсними - задовольнити у

повному обсязі. с

Визнати Розпорядження органу приватизації №173375 від 14 січня 2003 року про передачу

квартири АДРЕСА_3, загальною площею 89,9кв.м.. в

приватну спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_1 Антіги Халіддін-

кизи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - недійсним.

Визнати Свідоцтво про право власності на житло у вигляді квартири №5 в будинку №25 по

вулиці Рекордній у місті Одесі, загальною площею 89,9 кв.м., від 14 січня 2003 року, видане

Квартирно-експлуатаційним відділом міста ОСОБА_4 оперативного командування,

зареєстроване й записане в реєстрову книгу за №3-18854, згідно Розпорядження органу приватизації

№173375 від 14 січня 2003 року - недійсним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

відповідачами загалом права власності на 1/2 ідеальну частку згадуваної квартири за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_5 під впливом помилки, та, задовольняючи відповідний позов, вбачає обгрунтованим визнати недійсними згадані розпорядження органу приватизації та складене та його підставі свідоцтво про право власності на житло.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК У країни, суд

ВИРІШИВ:

Суддя: