УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015р.                                                                                                   Справа №  876/5781/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді                                                                                                    Левицької Н.Г.,

судді                                                                                                                                Обрізка І.М.,

судді                                                                                                                                 Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання                                                              Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з’явився

відповідача у справі:                не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід”, с.Смільне Бродівського району Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №813/1460/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід”, с.Смільне Бродівського району Львівської області

до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2015р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід” звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, просив визнати неправомірними дії державного виконавця Романа Н.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору в сумі 36623,05грн.; скасувати постанову державного виконавця Романа Н.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 10.03.2015р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 21189,98грн.; скасувати постанову державного виконавця Романа Н.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 10.03.2015р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 15133,07грн.; стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до вимог ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону. В даному випадку державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі постанов про стягнення виконавчого збору, однак, позивач зазначає, що відповідачем не вчинялись будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання вимог стягувача в примусовому порядку відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому останній не набув права на винесення постанов про стягнення з позивача виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника. Таким чином, державним виконавцем порушено вимоги Закону України “Про виконавче провадження”.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №813/1460/15 у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід”, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з’ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідачем не вчинялись будь-які дії примусового характеру, направленні на виконання вимог ДПІ в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому останній не набув права на стягнення виконавчого збору, тому постанови про відкриття провадження про стягнення виконавчого збору є неправомірними. Апелянт зазначає, що стягувач надав повідомлення, в яких чітко вказав, що вимоги до ТОВ “Будова-Захід” слід вважати відкликаними, тобто, примусове стягнення в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження” не відбулось, відтак, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

06.07.2015р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід” надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області перебували виконавчі документи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід” податкового боргу. При виконанні виконавчих документів державним виконавцем 08.12.2014р. винесено постанови ВП №45417538 та ВП №43442046 про стягнення виконавчого збору.

В подальшому виконавчі провадження ВП №45417538 та ВП №43442046 закінчено у зв’язку зі сплатою боржником заборгованості.

10.03.2015р. державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №46824250 та ВП №46824581 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 08.12.2014р. ВП №45417538 та щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 08.12.2014р. ВП №43442046 відповідно.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного  комерційного  арбітражного  суду  при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”; 10) рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.

Згідно із вимогами ч.1 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавчі провадження відкрито щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору від 08.12.2014р. ВП №45417538 та ВП №43442046. Вказані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.12.2014р. ВП №45417538 та ВП №43442046 повністю відповідають вимогам, встановленим ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме у постановах зазначено: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення: 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що апелянтом (позивачем у справі) не надано суду жодних доказів, які б підтверджували скасування чи визнання протиправними вищевказаних постанов про стягнення виконавчого збору, на підставі яких державний виконавець відкрив виконавче провадження, відтак, на даний час постанови від 08.12.2014р. ВП №45417538 та ВП №43442046 про стягнення виконавчого збору є законними, чинними та не скасованими.

Посилання апелянта на те, що відповідачем не вчинялись будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання вимог стягувача в примусовому порядку відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому останній не набув права на винесення постанов про стягнення з позивача виконавчого збору, до уваги колегією суддів апеляційного суду не приймаються, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, в даному випадку суд оцінює законність винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, а не постанов про стягнення виконавчого збору.

Крім того, такі доводи апелянта суперечать вимогам ст.28 Закону України “Про виконавче провадження”, якою передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №813/1460/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Захід” до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №813/1460/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                                                       Н.Г. Левицька

Суддя                                                                                                                               І.М. Обрізко

Суддя                                                                                                                                 В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.07.2015р.