Справа № 11-45/2011
Категорія СТ.366 Ч. 1 кк уКРАЇНИ
Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д.В.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів: Іванів О.Й., Поповича С.С.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
представника потерпілого ОСОБА_4,
потерпілого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції , на вирок Надвірнянського районного суду від 25 жовтня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, займається підприємницькою діяльністю, раніше не судимий,-
засуджений за ст.172 ч.1 КК України на 700 гривень штрафу, за ст.366 ч.1 КК України, на 800 гривень штрафу із застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено йому покарання – 850 гривень
штрафу без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 – підписку про невиїзд, залишено без зміни.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 328,44 грн. за проведення експертизи.
Цивільний позов ОСОБА_6 залишено без розгляду, а в задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 відмовлено.
За вироком ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, наділений правом прийому на роботу, звільнення з роботи, несучи відповідальність за додержання вимог трудового законодавства, і будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, без укладення трудових договорів, в квітні 2008 року прийняв на роботу на посаду лікаря-стоматолога ОСОБА_6, яка протягом квітня - листопада 2008 року виконувала обов'язки лікаря – стоматолога, підлягала правилам внутрішнього трудового розпорядку, отримувала заробітну плату, тобто перебувала у фактичних трудових відносинах з ОСОБА_3 та несла повний обсяг прав та обов'язків працівника прийнятого на роботу згідно трудового договору. Проте, діючи умисно, в порушення ст.ст. 21, 22, 24, 24-1 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_3 протягом квітня-листопада 2008 року не укладав трудового договору з ОСОБА_6. Окрім того, 27 жовтня 2009 року він звільнив ОСОБА_6, яка на той час перебувала на лікарняному та умисно, в односторонньому порядку, без відома працівника, вніс до трудового договору із ОСОБА_6 неправдиві відомості про його розірвання за згодою двох сторін, чим обмежив трудові права найманого працівника та грубо порушив законодавство про працю.
Своїми умисними діями, які виразилися у грубому порушенні законодавства про працю, ОСОБА_3 порушив трудові права працівника, а саме, в результаті відсутності укладеного та належно оформленого трудового договору та в результаті внесення до трудового договору із ОСОБА_6 неправдивих відомостей про його розірвання за згодою двох сторін, обмежив трудові права найманого працівника, які надані та забезпечуються державою, тобто право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, право на відпустки, на відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, право на загальнообов'язкове соціальне страхування, тощо.
В результаті таких протиправних дій підприємець ОСОБА_3 не сплатив 6829 грн. 96 коп. податкових зобов'язань та 15093грн.56 коп. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування., а всього на загальну суму 21923грн. 25 коп.
Крім цього, судом виключено з пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення епізод, який пов'язаний з грубим порушенням трудового законодавства відносно потерпілого ОСОБА_5, із-за недоведеності його винуватості.
Не погодившись із вироком, прокурор подав апеляцію, в якій просить вирок відносно засудженого ОСОБА_3 скасувати за м'якістю призначеного покарання, неправильним застосуванням кримінально-процесуального закону, неправильним виключенням з обвинувачення епізоду, який пов'язаний з грубим порушенням трудового законодавства відносно потерпілого ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд в цей ж суд в іншому складі суду.
Потерпілий ОСОБА_5 в своїй апеляції просить вирок змінити в частині вмінення у вину засудженому порушення трудового законодавства відносно нього та просить заявлений ним цивільний позов у кримінальній справі до ОСОБА_3 про відшкодування йому заподіяних збитків, заподіяних злочином – задовольнити повністю.
А судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_5, крім викладених в своїй апеляції доводів, просив вирок відносно ОСОБА_3 скасувати та справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_5 та прокурора, які підтримали свої апеляції, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які вважали вирок незаконним та необґрунтованим, оскільки він не вчиняв злочинів за які його засуджено, а апеляції безпідставні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 323 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та даних про особу засудженого.
Ці вимоги закону судом не дотримано.
Так, суд першої інстанції постановляючи вирок, виключив з пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення епізод, який пов'язаний з грубим порушенням вимог трудового законодавства відносно потерпілого ОСОБА_5 у зв'язку з недоведеністю даного факту.
Разом з тим, посилаючись у вироку на показання свідка ОСОБА_7, в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_6, вказав, що приблизно з червня 2009 року в стоматологічному кабінеті в м.Галич, який належить ОСОБА_3, працював і лікар - стоматолог ОСОБА_5. Цим показанням суд не дав належної оцінки.
Крім цього, як вбачається із змісту вироку, суд, поставив під сумнів показання свідка ОСОБА_8, який також повідомив про те, що в червні 2009 року лікував зуби в лікаря-стоматолога ОСОБА_5. Жодних підтверджуючих доказів проведення такого лікування чи доказів оплати за лікування, свідок суду не дав, оскільки пройшов тривалий час з моменту лікування, однак він пояснював, що гроші за лікування, він давав медичній сестрі, яка, як встановлено судом це була ОСОБА_7, про кількість грошей вона заносила дану суму в зошит. Свідок ОСОБА_9 з ОСОБА_3 особисто не знайомий, тому підстав для взяття під сумнів показання цього свідка, не встановлено.
Також судом без достатніх підстав не взято до уваги показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_6, які також підтвердили той факт, що ОСОБА_5 працював у стоматологічному кабінеті в м. Галич по вул.Коновальця, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3.
Цим доказам суд не дав належної оцінки, а тому передчасно прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який пов'язаний з грубим порушенням вимог трудового законодавства відносно потерпілого ОСОБА_5.
Крім цього, згідно ст.328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Залишаючи позов ОСОБА_6 без розгляду, суд не зазначив причини такого висновку, посилаючись лише на правовідносини, які склалися, що є безумовною підставою для скасування вироку і в цій частині.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення, і з цим погодився суд, що в результаті таких протиправних дій підприємець ОСОБА_3 не сплатив 6829 грн. 96 коп. податкових зобов'язань та 15093грн.56 коп. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування., а всього на загальну суму 21923грн. 25 коп.
Однак, суд, виключаючи епізод відносно потерпілого ОСОБА_5, не врахував, а тому і неправильно вказав, що в результаті таких протиправних дій підприємець ОСОБА_3 не сплатив обов'язкових платежів на загальну суму 21923грн. 25 коп., оскільки ця сума виведена досудовим слідством відносно двох потерпілих – ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тим самим суд визнав винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який пов'язаний з грубим порушенням вимог трудового законодавства відносно потерпілого ОСОБА_5.
За наведених обставин, коли зазначені неповнота і однобічність судового слідства та допущені порушення вимог кримінально – процесуального закону не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду слід детально перевірити зібрані докази, та вжити необхідних заходів для правильного прийняття рішення, при необхідності викликати інших свідків, для чого в повній мірі використати можливості суду, передбачені ст.315' КПК України, а також вжити відповідними реагуваннями по відшкодуванні заподіяної ОСОБА_3 шкоди державі.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який брав участь в справі судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Надвірнянського районного суду від 25 жовтня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей ж суд, в іншому складі суду.
Судді: Є.В. Хруняк
ОСОБА_12
ОСОБА_13
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк