Справа № 11-91/2011

Категорія СТ.296 Ч.1 кк уКРАЇНИ

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хруняка Є.В.

суддів: Флісака Р.Й.,

ОСОБА_2,

з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

Вказаною постановою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Азербайджан, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України, –

застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

За постановою суду ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину передбаченого ст.296 ч.1 КК України, а саме, що він 09.07.2010 приблизно о 15 годині 15 хвилин знаходився в стані алкогольного сп’яніння в приміщенні магазину ТзОВ "Фаворит Інвест", що по вул. Вагилевича 10, в м. Івано-Франківську, де здійснюється надання послуг комп’ютерних ігор громадян, грубо порушуючи

громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої неправомірні дії нецензурною лайкою, розбив скляною пляшкою монітор комп'ютера вартістю 1112 грн..

Згідно акту амбулаторно-психіатричної експертизи № 234 від 02.08.2010 року, ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру – лікування в психіатричному стаціонарі із звичайним наглядом.

Не погодившись із постановою суду, адвокат ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови суду з закриттям провадження по справі. Вважає, що прийняте рішення відносно ОСОБА_4 є незаконною, оскільки суд не звернув увагу на ту обставину, що органом досудового слідства не встановлено, а відтак і не наведено в постанові такі кваліфікуючі кримінально-каранні дії хуліганства, як "винятковий цинізм" чи (а також) особлива зухвалість і наявність їх в діях ОСОБА_4, не мотивована.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав постанову законною та обґрунтованою, а апеляція безпідставна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, органами досудового слідства зібрано достатньо доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Його винуватість доведена показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 які дали показання про те, що ОСОБА_4, будучи збуджений, курив в залі, виражався нецензурними словами в присутності відвідувачів, на зауваження працівників магазину не реагував, після чого будучи розгніваним на адміністратора Ковальського В.С., який робив йому зауваження, розбив скляною пляшкою з під пива монітор комп'ютера. Після його запрошення охоронником ОСОБА_7 в приміщення магазину, який в той час вийшов на вулицю, ОСОБА_4 не визнаючи себе винуватим у вчиненні цих неправомірних дій, погрожував фізичною розправою ОСОБА_5, вів себе зухвало, виражався нецензурними словами.

Такі показання наведених осіб, підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним неправомірних дій передбачених ч.1 ст.296 КК України.

Покликання адвоката в своїй апеляції про те, що органом досудового слідства не встановлено, а відтак і не наведено в постанові такі кваліфікуючі кримінально-каранні дії хуліганства, як "винятковий цинізм" чи (а також) особлива зухвалість і наявність їх в діях ОСОБА_4, не мотивована, є правильне, однак не впливає на кримінально – правову кваліфікацію його дій та не є обґрунтованою підставою для скасування постанови суду.

Згідно акту амбулаторно-психіатричної експертизи № 234 від 02.08.2010 року, ОСОБА_4 страждає органічним розладом особистості з наростаючою деменцією та вираженою емоційно-вольовою нестійкістю. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину перебував і перебуває на даний час в стані, в якому не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру – лікування в психіатричному стаціонарі із звичайним наглядом (а.с.41-44).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про застосування відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, є правильною і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду від23 листопада 2010 року відносно ОСОБА_4 про застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру, залишити без зміни.

.

Судді: Є.В. Хруняк

ОСОБА_9

ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В.Хруняк