Справа № 2-а-801/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Городище, Черкаської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду в Городищенському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилається на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, з 1 січня 2006 року, їй повинно було виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. Вказане рішення КСУ, є обов’язковим до виконання на території України. Як особа, що має статус «дитини війни», вважає, що має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії, з підвищенням до 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» та провести відповідну виплату надбавки до пенсії, за період з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року в сумі 1005 грн 60 коп., визнавши відмову у не виплаті соціальної допомоги протиправною.

В судове засідання позивачка не з»явилася, надіслала до суду заяву про неможливість прибути у суд, вказала про розгляд справи у її відсутності та що позов підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області – ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст.7 цього ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Бюджет Пенсійного фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, і кошти на збільшення підвищення дітям війни не виділялися, тому в органів Пенсійного фонду не було і на даний час немає законних підстав для збільшення цієї виплати. Також вказала, що у Законі України «Про Державний бюджет на 2007р.» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50 % від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за умови, що людина яка має статус «дитини війни», за життя визнана інвалідом. З 01.01.2008 року, питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, згідно з якими, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з цим, дітям війни, починаючи з 01.01.2008р., щомісячно, виплачувалась надбавка у розмірі 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р., і до тепер 49.80 грн.. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розмірів пенсії, призначених цим законом. Тобто, для визначення доплат або підвищень пенсій не застосовується. Представник відповідача наполягла на відмові у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, оскільки остання пропустила встановлений законодавством шестимісячний процесуальний строк, для звернення з даним позовом до суду.

   Суд, вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши  докази, які  мають  юридичне значення для  розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.   

   Судом встановлено, що 17 лютого 2011 року позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городищенському районі, в якому просить суд ухвалити рішення   щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року. Ухвалою суду від 18 лютого 2011 року даний позов в частині  вимог позивачки про зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.08.2010 року по 16.08.2010 року, включно, залишено без  розгляду, як поданий після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Позивачка є  пенсіонеркою  за віком та має статус дитини війни, що підтверджується наявним в матеріалах справи  паспортом та пенсійним посвідченням, з відміткою «дитина війни».   

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на момент закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 р.) не виповнилося 18 років  і,  відповідно, позивачка належить до зазначеної категорії осіб, так як народилася 26 жовтня 1935 року.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону,  діючого з  01.01.2006 р.,  дітям війни  щомісячно виплачується  соціальна допомога  в розмірі  30%  мінімального розміру пенсії за віком.   

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому  мінімуму,  встановленому для осіб,  що втратили працездатність.   

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.     

Як вбачається  із  заперечення відповідача на позов та довідки про виплачені суми, при виплаті вказаної соціальної пільги відповідач керувався ПКМУ № 530 від 28.05.2008 р., та з 01.10.2008 року і по даний час  позивачці виплачується по 49 грн. 80 коп.   

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними  актами  при  розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»  збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Перерахунок пенсій з урахуванням нових розмірів прожиткового мінімуму здійснюється за матеріалами пенсійних справ. Пенсіонерам не потрібно подавати для цього заяви чи будь-які додаткові  документи. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня -706 грн., з 1 липня -709 грн., з жовтня – 723 грн., з грудня – 734 грн..  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» було  збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2011 році становить: з 1 січня - 750грн..  

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   рішення    про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, а тому ОСОБА_3  Пенсійного фонду у Городищенському  районі  є належним відповідачем по справі.   

Таким чином, враховуючи вимоги   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  та  виходячи з ч. 2 ст. 3   Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами,  а тому  суд визнає, що відповідачем  позивачці повинна була нараховуватися і виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до ст. 17  Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії  встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній  життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому ст. 19 вказаного Закону передбачено,  що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 99  КАС  України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до  адміністративного суду,  встановленого цим Кодексом або іншими законами.   

Для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи  встановлено  шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, який  обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 09.02.2011 року позивачка, одержала довідку відповідача про часткову виплату даної допомоги. 17.02.2011 р. звернулася до суду з даним позовом, але просила стягнути недоплачену соціальну допомогу з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року.

Таким чином, з урахуванням ухвали суду від 18 лютого 2011 року про залишення позову без розгляду за періоди з 01.08.2010 року по 16.08.2010 року включно, суд задовольняє позовні  вимоги  позивачки і вважає необхідним зобов»язати відповідача провести  нарахування та  виплатити  позивачці недоплачену соціальну допомогу до пенсії, як дитині війни, за мінусом виплачених сум, тобто з 17.08.2010 року по 01.02.2011 року .

   Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.    

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

Суд, приходить до висновку, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності невиплати позивачці недоплаченої соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни.

Підстав щодо негайного допущення виконання постанови немає.   

Оскільки позов задовольняється частково, то відповідно, суд, стягує згідно ч.3ст.94 КАС України  в користь позивачки  витрати,  в сумі 1,70 грн..  

          На підставі ст.ст. 8,21,22   Конституції України;  ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р.; ст.ст. 18,28,73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р.; Закону   України «Про Державний   бюджет  України на  2010 р.»; Закону   України «Про Державний   бюджет  України на  2011 р.»; Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001;   Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2;  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008р., ст. 17 Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» керуючись ст.ст. 8,9,99, ч.4 ст.122, 161-163, ч.ч.1,3 ст.186   Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,-                                                         

                                                                ПОСТАНОВИВ:  

  Позовну  заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.  

Визнати протиправною відмову посадових осіб ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городищенському районі щодо невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі, меншому встановленого ст.6 Закону України № 2195 –ІV « Про соціальний захист дітей війни». 

  Зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городищенському  районі Черкаської області здійснити перерахунок  щомісячної  соціальної допомоги, як дитині війни, ОСОБА_2, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести доплати у відповідності до вимог ст.  6  Закону України «Про соціальний захист дітей   війни» за період: з  17.08.2010 року по 01.02.2011 року,  в розмірі  30 % щомісячно, за  мінусом  вже  виплачених  сум за  вказаний  період.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн.70 коп..

Постанова суду може бути оскаржена повністю або частково до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.           

Постанова вступає в законну силу по закінченню  строку на її оскарження.

Суддя ОСОБА_5