АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-207/2008р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: скарга на Євтушенко П.М.
закриття кримінальної Доповідач в апеляційній інстанції
справи Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменка І.К.
суддів Неділька М. І., Лиги М. П.
за участю прокурора Зленка О.В.
скаржниці ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали справи за апеляцією скаржниці ОСОБА_2. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.06.2008 року, якою скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області від 09.07.2007 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ст. 101 ч.3 КК України (в редакції 1960 року), залишено без задоволення, -
встановила:
Постановою слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС від 26.07.2001 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 101 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) по факту спричинення 20.07.2001 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3, в результаті чого настала смерть останнього.
Постановою заступника начальника СВ Придніпровського РВ УМВС від 09.07.2007 року провадження по даній справі закрито, на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
На зазначену постанову від потерпілої ОСОБА_4. до суду надійшла скарга, в якій вона посилається на те, що справа, в порушення вимог ст. 22 КПК України, закрита незаконно та безпідставно, без належної перевірки всіх обставин події, щодо смерті її чоловіка ОСОБА_3
Залишаючи скаргу ОСОБА_2. без задоволення суддя посилається на те, що причина смерті ОСОБА_3 встановлена рядом висновків судово-медичних експертиз. Дії громадянина ОСОБА_1. не перебувають у прямому причинному зв'язку з смертю потерпілого, а могли лише бути сприяючим фактором. Станом на 17.06.2003 року експерти Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України мали гістологічні зрізи з трупа ОСОБА_3, в зв'язку з чим ексгумація трупа є недоцільною. Заяви про вчинення ОСОБА_5 злочинів не підтверджені відповідними доказами і є надуманими. Питання відшкодування матеріальної та моральної шкоди скаржниця вправі вирішити шляхом подачі позову в порядку цивільного судочинства, а тому вважає постанову від 09.07.2007 року про закриття кримінальної справи законною та обґрунтованою.
2
В своїй апеляції ОСОБА_2., не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, просить його скасувати, а також скасувати постанову заступника начальника СВ Придніпровського РВ УМВС від 09.07.2007 року про закриття кримінальної справи, а матеріали кримінальної справи направити прокурору Придніпровського району м. Черкаси для виконання вимог ст. ст. 22, 76 КПК України.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2. посилається на те, що 26.07.2001 року близько 15 год.30 хвилин на перехресті вулиць Г.Сталінграда та Гагаріна в м. Черкаси ОСОБА_1 підбіг до її чоловіка ОСОБА_3, який знаходився в автомобілі ГЖ-412 та витягнув його з автомобіля і почав його бити об капот цього транспортного засобу та кулаками в різні частини тіла, внаслідок чого її чоловік помер, в якого була перебита грудина та поломані три ребра. Крім того, апелянт вважає, що при розтині трупа ОСОБА_3 невірно описані сліди побоїв, зокрема, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися за рахунок реанімаційних заходів та що експерт ОСОБА_6 з метою прикриття злочину знищив гістологічні препарати. Враховуючи наведене, ОСОБА_2. вважає висновки судді щодо законності закриття кримінальної* справи та безпідставності її скарги необгрунтованими.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2., підтримавшої свою апеляцію, міркування прокурора щодо залишення постанови судді без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Висновок судді щодо обґрунтованості постанови заступника начальника СВ Придніпровського РВ УМВС від 09.07.2007 року про закриття провадження по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 є вірним.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, порушеної щодо ОСОБА_1. за ст. 101 ч.3 КК України, 26.07.2001 року близько 19 год.45 хвилин на перехресті вулиць Г.Сталінграда та Гагаріна в м. Черкаси внаслідок створення дорожньо-транспортної ситуації між водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка під час якої ОСОБА_1, зі слів свідків, підбіг до автомобіля ОСОБА_3, витягнув його з автомобіля, кілька разів ударив його по тулубу та лицем об капот автомобіля. Через деякий час ОСОБА_3 стало погано, в зв'язку з чим була викликана швидка допомога по приїзду якої він помер, реанімаційні дії лікарів задовільних результатів не дали.
Згідно повідомлення НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області вбачається, що з технічної точки зору, виходячи з довжини слідів бокового юзу автомобіля ВАЗ-2108, яким керував ОСОБА_1, його швидкість на момент початку утворення вказаних слідів могла складати близько 50-55 км/год. Також з технічної точки зору, виходячи з розташування слідів бокового юзу автомобіля ВАЗ-2108 та розташування автомобіля ІЖ-412, які вказані на схемі, автомобіль ІЖ-412 під керуванням ОСОБА_3 був розташований майже повністю на смузі зустрічного руху, а початок слідів бокового юзу автомобіля ВАЗ-2108 знаходився на смузі руху даного автомобіля.
Виходячи з наведеного, доводи апелянта в своїх скаргах про те, що швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1. складала більше 100 км/год спростовуються зазначеними даними і як такі, що не підтверджуються якими-небудь доказами по справі, а тому є безпідставними.
По даній справі проводилася судово-медична експертиза (а.с. 67), додаткова судово-медична експертиза (а.с. 130), комісійна судово-медична експертиза (а.с. 157) та проведена комісійна судово-медична експертиза в Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України (а.с. 209).
Відповідно до висновків вказаних судових експертиз смерть ОСОБА_3 настала від захворювання - ішемічної хвороби серця з наявністю інфаркту міокарда у стадії організації, а психоемоційна ситуація, яка мала місце 26.07.2001 року внаслідок створення дорожньо-транспортної ситуації між водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 могла бути лише сприяючим фактором у настанні смерті, тобто не знаходилася з нею у прямому причинному
3
зв'язку. Крім того, виявлені на трупі непрямі переломи ребер, прямий перелом грудини, садна на передній поверхні грудної клітини не мають ознак прижиттєвості, які характерні для реанімаційних заходів, зокрема садно могло виникнути від дії голки при внутрішньо сердечній ін'єкції, переломи ребер та грудини - при проведенні масажу серця.
Зазначене підтверджується і тим, що згідно матеріалів справи потерпілому ОСОБА_3 хтось з прохожих проводив непрямий масаж серця, а потім проводився масаж серця лікарем швидкої допомоги
Також, відповідно до висновку експерта № 613 від 16.08.2001 року на трупі виявлено два кровопідтіки на передній поверхні грудної клітки зліва та два синці на передній поверхні грудної клітки, які виникли за кілька діб до настання смерті ОСОБА_3
Крім того, станом на 17.06.2003 року експерти Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України мали гістологічні зрізи від трупа ОСОБА_3(а.с. 212, 213), на підставі вивчення яких, наданий відповідний висновок експерта щодо причин смерті потерпілого. При таких обставинах, органи досудового слідства прийшли до обґрунтованого висновку щодо недоцільності ексгумації трупа з метою проведення ще однієї судово-медичної експертизи.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 , з метою прикриття вчиненого щодо ОСОБА_3 злочину, умисно знищив гістологічні препарати перевірялися під час досудового слідства і не знайшли свого підтвердження.
По даній кримінальній справі проведені всі необхідні слідчі дії, тобто виконані вимоги ст. 22 КПК України про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, в тому числі виконані вказівки працівників прокуратури щодо проведення додаткових перевірок, що стосувалися обставин смерті ОСОБА_3
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо обґрунтованості постанови заступника начальника СВ Придніпровського РВ УМВС від 09.07.2007 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ст. 101 ч.3 КК України(в редакції 1960 року), на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Враховуючи наведене, доводи апеляції ОСОБА_2. є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2008 року про залишення без задоволення її скарги на постанову заступника начальника СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області від 9 липня 2007 року про закриття кримінальної справи -залишити без змін.