РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2008 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської
області в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Галушко Л.А., Плавич Н.Д.
при секретарі - Кодінцевої С. В.
за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Бондаренко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Кілійських районних електричних мереж( надалі ВАТ „ЕК Одесаобленерго") на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 01 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ЕК Одесаобленерго" про стягнення грошової компенсації заподіяної моральної шкоди, -
встановила:
У жовтні 2004 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що 11.03.2004р. відповідач склав акт про порушення позивачем правил користування електроенергією, на підставі якого здійснив відключення будинку позивача.
Набравшим законної сили рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19 вересня 2005 року, вказаний акт від 11.03.2004р. визнано недійсним.
Посилаючись на те, що протягом тривалого часу був позбавлений можливості користуватись електроенергією, просив стягнути з відповідача на свою користь 5 000 грн. грошової компенсації за спричинену моральну шкоду(а.с. 2-10),
Відповідач заявлених вимог не визнав, зазначив, що відключення відбулось не лише за актом про порушення позивачем правил користування електроенергією, а й за наявності заборгованості за спожиту електроенергію(а.с. 32-33).
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 01 квітня 2008 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто із відповідача на користь позивача 2 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди та 17 грн. судових витрат, в решті вимог - відмовлено(а, с. 3-36);
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог - відмовити. (а.с. 44-45)
В судовому засіданні представник апелянта підтримала скаргу, яку попросила задовольнити. Позивач та його представник заперечували проти скарги і попросили її відхилити.
Справа № 22ц-2818/08 Категорія ЦП: 55
Головуючий у першій інстанції Гавриш М. З. Доповідач Левенець Б.Б.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Постановляючи рішення про стягнення грошової компенсації моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що така шкода була заподіяна в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання електричної енергії, що виразилась у безпідставному складанні акту і відключенні будинку позивача від енергопостачання. При цьому рішення обґрунтовано посиланням на ст. 23 ЦК України, як підставу для такої відповідальності.
З обґрунтуванням такого висновку суду, колегія суддів не погоджується.
Стаття 23 ЦК України визначає загальні положення про відшкодування моральної шкоди, як способу захисту цивільних прав і визначає, що особа має право на відшкодування такої, завданої внаслідок порушення її прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями ЦК України та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону від 12 травня 1991 p. N 1023-XII "Про захист прав споживачів" чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Судом встановлено, що позивач є споживачем, а відповідач постачальником електричної енергії за договором від 16 березня 2002 року(а.с. 70-71).
За витягом з особового рахунку, довідкою, будинок позивача протягом тривалого часу був відключений від енергопостачання, а на час відключення за позивачем рахувалась заборгованість за спожиту, але не оплачену електричну енергію в сумі 19, 54 грн.(а.с. 4-6, 72)
Позивач в судовому засіданні заперечував наявність цієї заборгованості, проте доказів її відсутності або погашення до суду не надав.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України „Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997р. № 575/97-ВР, п. 17 Договору від 16.03.2002р., споживач електричної енергії має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 3 Закону України „Про захист прав споживачів" від 1991 (у редакції Закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), передбачала право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством.
Таких робіт(послуг) суд першої інстанції не встановив, не встановлено наявності таких і судом апеляційної інстанції.
Правовідносини, що виникли між сторонами в розглядуваній справі, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом або договором від 16.03.2002р., копія якого надано до суду, не передбачено.
Такий висновок не позбавляє позивача права вимагати відшкодування збитків завданих відключенням будинку від енергопостачання, проте таких вимог у цьому провадженні він не заявляв.
Таким чином, суд першої інстанції із порушенням норм матеріального права дійшов помилкового висновку про можливість стягнення грошової компенсації заподіяної моральної шкоди.
З огляду на наведене та вимоги ч. 2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 303, п.2 ч. 1 ст. 307, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Кілійських районних електричних мереж задовольнити.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 01 квітня 2008 року скасувати, постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Кілійських районних електричних мереж про стягнення грошової компенсації заподіяної моральної шкоди.
Рішення набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.