Справа №490/6304/15 16.07.2015 16.07.2015 16.07.2015 

 

У Х В А Л А

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року                        м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої:         ОСОБА_1 

суддів:         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

за участю секретаря: ОСОБА_4 

розглянув матеріали кримінального провадження № 12015150020002119 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2015 року, якою:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Логофтяни Фалештського району Молдавської РСР, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 вересня 2015 року.

Учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_7 

захисник: ОСОБА_5 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 :

посилаючись на незаконність прийнятого слідчим суддею рішення, просить про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Короткий зміст ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2015 року, якою задоволено клопотання __________________________________________________________________Провадження № 11-сс/784/325/15        Головуючий у І інстанції слідчий суддя: ОСОБА_8 

Категорія: запобіжний захід            Головуючий у апеляційній інстанції суддя: ОСОБА_1 

старшого слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 вересня 2015 року включно.

   

   Крім того, визначено розмір застави у розмірі 97440 грн., за умови внесення якої  ОСОБА_6 слід негайно звільнити з-під варти.

Покладено на ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до службового кабінету слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, кожного дня з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., крім вихідних та святкових днів;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд ( в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання та роботи;

- пройти курс лікування від наркотичної залежності;

   - докласти зусиль до пошуку роботи.

   

Попереджено ОСОБА_6 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника  ОСОБА_5 :

на думку апелянта, ризики, на які послався слідчий судді при обранні запобіжного заходу, є необґрунтованими та голослівними.

Вважає, що твердження суду про тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину не є достатнім для обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та приводить з цього приводу рішення Європейського Суду у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року та рішення Європейського суду у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання 

Вказує, що підозра висунута ОСОБА_6 є необґрунтованою, оскільки в ухвалі слідчого судді не наведено достатніх ризиків, які могли б бути підставою для обрання ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, вину в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнає, має серйозні захворювання серця, постійне місце проживання, на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей (він є опікуном старшої доньки у зв`язку зі смертю рідної матері), міцні соціальні зв`язки у суспільстві і уникати відповідальності не має на меті, що дає підстави до застосування відносно нього менш суворого запобіжного заходу.

Стверджує, що слідчим суддею, всупереч ч. 2 ст. 148 КПК України, належним чином не вмотивовані висновки та не наведені достатні підстави, за яких можна вважати, що ОСОБА_6 може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність.

Обставини, встановлені судом першої інстанції:

08 липня 2015 року старший слідчий СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із старшим прокурором прокуратури Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_7 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з досудовим розслідуванням обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015150020002119.

ОСОБА_6 підозрюється у тому, ш;о діючи умисно з корисливих мотивів 18 червня 2015 року та 06 липня 2015 року надавав ОСОБА_10 для подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який останній, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , у ці ж дні біля будинку АДРЕСА_2 незаконно збув ОСОБА_11 , отримавши за це грошову винагороду 90 грн. та 120 грн.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що задля запобігання ризиків необхідне застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_6 може приховати або знищити речі, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків, а також продовжити вчинення аналогічних злочинів.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя послався на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні з корисливих мотивів тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, не має офіційних доходів для забезпечення свого життя та життя своєї сім`ї, тривалий час зловживає наркотичними засобами та є наркозалежною особою, що вказує на наявність ризику вчинення ним нових аналогічних злочинів.

Разом з тим, послався на матеріали кримінального провадження, з яких вбачається, що грошові кошти у сумі 120 грн., використані під час проведення оперативної закупки 06.07.2015 року не вилучені у ході проведення обшуків, за такого є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може вжити заходів щодо їх приховування чи знищення.

   За такого, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що прокурором під час розгляду клопотання доведено існування ризиків, передбачених п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку слідчого судді, інші запобіжні заходи, менш суворі ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції:

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_7 про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримані вимоги кримінального процесуального закону, передбачені ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази: протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 18.06.2015 року та 06.07.2015 року, висновок судово-хімічної експертизи № 1156 від 23.06.2015 року, показання свідка ОСОБА_11 , протокол обшуку житла ОСОБА_6 від 06.07.2015 року, висновок судово-хімічної експертизи № 1239 від 07.07.2015 року, показання свідка ОСОБА_12 свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до категорії тяжких.

Разом з тим, слідчий суддя вірно зазначив, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Врахувавши наведене, слідчий суддя вірно зазначив, що підозрюваний не має офіційних доходів чи іншого заробітку для забезпечення потреб своєї сім`ї, тривалий час зловживає наркотичними засобами, а такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, позбавить можливості незаконно впливати на свідків, перешкодить вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень та позбавить можливості приховування або знищення ОСОБА_6 речей, які мають значення речових доказів.

Крім того, апеляційний суд вважає, що слідчий в клопотанні та прокурор під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 довели наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, існують і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До того ж, матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, передбачених зазначеною статтею.

Даних щодо зменшення чи відсутність заявлених ризиків на теперішній час не встановлено, як і не надано даних ні підозрюваним, ні його захисником про неможливість застосування до ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу.

Тому доводи апелянта щодо необґрунтованості та голослівності ризиків, які на його думку не підтверджені матеріалами кримінального, спростовуються вище наведеним.

Крім того, згідно з визначеним Європейським судом поняттям, обґрунтована підозра  це добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

   

Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Тому, є непереконливими твердження апелянта про недоведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

   Воно також спростовується відомостями, які містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_12 (дружина ОСОБА_6 ), яка підтвердила факти збуту ОСОБА_6 наркотичного засобу наркозалежним особам, у тому числі і факт збуту 06.07.2015 року наркотичного засобу  опію.

Ці дані привели апеляційний суд до висновку, що відносно ОСОБА_6 не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не вбачає істотних порушень вимог норм кримінального процесуального закону при вирішенні цього питання, а тому клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на а домашній арешт є необґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд - 

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 вересня 2015 року  без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

 

Головуюча:

Судді: