Справа № 2-а-209
2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2009 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції молодшого сержанта міліції Тома Андрія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції молодшого сержанта міліції Тома А.М., у якому просить суд скасувати постанову від 25.02.2009 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав і просить суд позов задовольнити.
Тома А.М. позов не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши ОСОБА_1. та Тома А.М., вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також відповідно до ст. 280 КпАП України, з’ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Надання особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 25.02.2009 р. інспектором дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції, молодшим сержантом міліції Тома А.М. у відношенні позивача складено протокол серії АГ № 920525 про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1. порушив пункт 11.13 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., так як 25.02.2009 р. о 13.00 год., керуючи автомобілем Мітсубіші Ланцер, номерний знак НОМЕР_1, на проспекті 50 років Перемоги у м. Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області біля магазину ,,Лотос“, здійснив рух по тротуару.
Інспектор Тома А.М. виніс постанову АР 025688, у якій визнав ОСОБА_1. винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,00 грн.
Суд приходить до висновку, що інспектором Тома А.М. дії ОСОБА_1. у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП України кваліфіковані вірно.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. мешкає у смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області і до магазину ,,Лотос“ під’їхав з метою завантаження габаритного товару.
Згідно зі ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, суспільно шкідливі наслідки вчиненого діяння відсутні.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При вирішенні питання про застосування положень статті 22 КпАП України, суд також приймає до уваги Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що по суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням. Законодавчо не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутності вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Встановлення зауваження, як засобу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням. Висновки щодо малозначності діяння обгрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, а також роз’ясненнями викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України ,,Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення” № 6 від 24.06.1988 р., суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Змінити захід стягнення у постанові інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції молодшого сержанта міліції Тома А.М. від 25.02.2009 р., звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Копію постанови надіслати ОСОБА_1., Тома А.М. та начальнику відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області Вяткіну М.В.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний