Справа № 22-362/2008 Головуючий у 1 інстанції Гальченко І.В.
Категорія 52 Доповідач Баркова Л.Л.
РІШЕННЯ
Іменем України
22 квітня 2008 року Колегія суддів Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Топалової В.В., Трушкова М. М.
при секретарі Лепеха А.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1до Державного комітету лісного господарства України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення строку звернення до суду
за апеляційною скаргою відповідача Державного комітету лісового господарства України на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 22 січня 2008 року
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 22 січня 2008 року позов ОСОБА_1задоволено частково. ОСОБА_1. поновлено строк звернення до суду та поновлено на роботі на посаді директора Державного підприємства "Великоанадальське лісове господарство" Донецького обласного управління лісового господарства з 9 липня 2007 року. Стягнуто з Державного Комітету лісового господарства України на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 9 липня 2007 року до 22 січня 2008 року -13642 грн.16 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного Комітету лісового господарства України судові витрати судовий збір 136 грн.42 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального закону.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача Карпенко О.О., яка підтримала доводи скарги і просила апеляційну скаргу задовольнити, позивача, її представника ОСОБА_2., які просили про залишення рішення без зміни, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах апеляційного оскарження підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення суду про задоволення позовних вимог та поновляючи ОСОБА_1на роботі на посаді директора Державного підприємства "Великоанадальське лісове господарство" Донецького обласного управління лісового господарства, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було розірвано трудовий контракт та звільнено позивача з роботи 23 квітня 2007 року під час хвороби, новий наказ про його звільнення після виходу з лікарняного листка уповноваженим органом, тобто відповідачем не видавався, наказ Донецького обласного управління лісового господарства про звільнення позивача з 9 липня 2004 року є незаконним.
Цей висновок суду є правильним і підтвердженим матеріалами справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1. перебував у трудових відношеннях з відповідачем Державним комітетом лісового господарства України на підставі укладеного між ними 28 грудня 2002 року контракту, термін дії якого визначено сторонами у період з 2 січня 2003 року до 1 січня 2008 року, /а.с. 7-12/
Згідно з наказом №123-к від 13 квітня 2007 року за ініціативою відповідача зазначений трудовий контракт було розірвано і позивача ОСОБА_1звільнено 23 квітня 2007 року з посади директора державного підприємства "Великоаннадольське лісове господарство" Донецького обласного управління лісового господарства у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді на підставі рішення атестаційної комісії за п.2 ст. 40 КЗпП України, /а.с. 13/
Представник відповідача в письмових поясненнях та в судовому засіданні не заперечувала, що позивач на час видання наказу про звільнення з 23 квітня 2007 року знаходився на лікарняному і повинен був приступити до роботи 9 липня 2007 року. Факт хвороби позивача підтверджується наданими ним медичними документами.
Посилання представника відповідача на те, що позивача було правильно звільнено з роботи з 9 липня 2007 року на підставі наказу №21-к від 17 квітня 2007 року Донецького обласного управління лісового господарства, до сфери управління якого входить ДП "Великоаннадольське лісове господарство", є не спроможними, оскільки із матеріалів справи та пояснень представника Карпенко О.О. вбачається, що Донецьке обласне управління лісового господарства не є уповноваженою особою з питань звільнення працівників з роботи за укладеними ними контрактами з відповідачем.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та положень ч.3 ст. 40 КЗпП України про недопустимість звільнення працівників в період тимчасової непрацездатності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо незаконності звільнення позивача за наказом не уповноваженого органу та пропуску позивачем строку звернення до суду з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги про те, що дату звільнення позивача з роботи 23 квітня 2007 року було змінено на фактичну дату звільнення - 9 липня 2007 року наказом Держкомлісгоспу від 9 лютого 2008 року №64-к є неспроможними, оскільки цей наказ прийнято після постановления оскаржуваного рішення.
У відповідності з ч.1 ст. 303, ст. 307 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, за наслідками якого повинен постановити ухвалу або рішення, зміст яких повинен відповідати вимогам ст. ст. 315, 316 ЦПК України.
Рішення суду в частині розміру стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу сторонами не оскаржується. Тому, правильність розрахунків суду відповідно до постанови кабінету Міністрів "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8.02.1995 року №100, колегією суддів не перевіряється.
Між тим, приймаючи до уваги, що строк трудового контракту закінчився першого січня 2008 року, та виходячи із наданих відповідачем апеляційному суду розрахунків суми середнього заробітку, яка перевищує розмір, стягнутий на користь позивача судом першої інстанції, суд вважає за необхідне змінити рішення суду лише в частині періоду стягнення середнього заробітку.
Тому, з урахуванням встановленого, додержанням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального закону, роз'яснень Пленуму Верховного Суду, які викладені в постанові від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення і відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Державного комітету лісового господарства України задовольнити частково.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 22 січня 2008 року в частині періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити. Стягнути з Державного Комітету лісового господарства України на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 9 липня 2007 року до першого січня 2008 року.
В решті частини рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.