Теплицький районний суд Вінницької області

смт. Теплик, вул. І. Франка, 26, 23800, (04353) 2-14-49

Справа № 2-а-206/2010 р

'

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Войнаревича М.Г., секретаря Бевза О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІАП ВДАІ з ОАТ Теплицького району ОСОБА_3 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 201 Ороку ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача, визнання незаконною та скасування постанови серії АВ № 204913 від 28.11. 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Вказав, що 28. П.2010 року він зупинився по особистих питаннях на обочині в смт. Теплику по вул. В. Стуса, до нього підійшов інспектор Мирончик Б. П., і повідомив, що він зупинився в забороненому місці і запропонував пройти з ним до його службового автомобіля, де ОСОБА_3 П, написав постанову та вручив йому її під розписку, проте протокол про адміністративне правопорушення не складав та йому копію не надавав. З правопорушенням він категорично не погодився, та намагався пояснити, що зупинився поза межами дії знаку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1І позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Суду пояснив, що в порушення Наказу Міністерства внутрішніх справ від 27.03.2009 N 111 «Про затвердження інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» та п.4.1, п.2.11, п2.12 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 26.02.2009 N 77 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» вищеназваний працівник ДАІ повинен був спочатку скласти протокол, а потім вручити йому постанову в справі про адміністративне правопорушення.

В постанові сер. АВ № 204913 від 28.11.2010 р. ІДП ВДАІ з ОАТ Теплицького району ОСОБА_3

П. написав, що позивач порушив вимоги знаку 5.41 ПДР (заборонена зупинка ближче 30 м. від знаку «Зупинка маршрутного транспортного засобу»), про те , в порушення пункту 2.13 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77, не надав достовірних доказів, які регламентуються статтями 251 та 252 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення", а саме, не провів засобами (належним чином каліброваними) вимірювальної техніки замірів відстані від знаку до фактичного місця зупинки мого автомобіля.

Відповідно до ч.І ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, «„.при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу... Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випаді в силу ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Однак, в порушення вказаної вимоги інспектором ДПС не надано позивачу можливості під час накладення адміністративного стягнення та вирішення адміністративних матеріалів по суті користуватись правовою допомогою адвоката.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - інспектор АП ВДАІ з ОАТ Теплицького району ОСОБА_3 надав суду заперечення на позовну заяву, яким позов не визнав, вважає позовну заяву необгрунтованою і такою що відповідає вимогам закону. Пояснив, що 28.11.2010 року ОСОБА_2 в смт Теплик по вул. В. Стуса керуючи автомобілем OPEL COMBO державний номер BE 7559GD порушив вимогу знаку 5.41 «зупинка маршрутного транспортного засобу» зупинив свій автомобіль в зоні дії даного знаку, чим здійснив правопорушення, передбачене ст. 122 ч.І КУпАП.

Під час знаходження транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку водій був присутній в автомобілі та на час перевірки документів за порушення вимог ПДР водій ОСОБА_2 погодився з порушенням, повідомив при цьому, що залишив автомобіль з порушенням ПДР в зв»язку з тим, що зайшов до продуктового магазину. Під час складання адміністративного протоколу ОСОБА_2 дав пояснення та підписав протокол, чим визнав свого вину. Свідки правопорушення та фотозйомка не проводилась у зв»язку з визнанням останнім правопорушення. Після складання протоколу була також винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, де водій ОСОБА_2, отримавши копію, розписався в постанові.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши сторони, свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2010 року інспектором АП ВДАІ з ОАТ Теплицького району ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення АВ 1 № 000503 та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АВ № 204913 від 28 листопада 2010 року.

Відповідно до постанови Серії АВ № 204913 від 28 листопада 2010 року позивача було оштрафовано на 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху України, оскільки він 28 листопада 2010 року, керуючи автомобілем OPEL COMBO державний номер BE 7559 GD, порушив вимогу знаку 5.41 «Зупинка маршрутного транспорту», про що була винесена постанова.

Докази на підтвердження обставин, на які посилається позивач спростовані наданими в судове засідання поясненнями відповідача та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Посилання позивача на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ було допущено ряд порушень, зокрема не ознайомлено його з правами та обов'язками передбаченими ст. 6j Конституції України, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спростовуються підписаним адмінправопорушником протоколом про адміністративне правопорушення АВ 1 № 000503.

Із наданих суду для огляду оригіналів документів по справі про адміністративне правопорушення, видно, що в протоколі про адміністративне правопорушення АВ1 № 000503 від 28.11.2010 року є відомості, що ОСОБА_2 роз»яснено його права та обов»язки, а також є його пояснення про те, що він зупинив автомобіль перед знаком автобусної зупинки.

Пояснення позивача викладені в позові, що він не порушував правил дорожнього руху та не отримував протоколу про адміністративне правопорушення, суд розцінює як такі, що надані з метою ухилитись від притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також; з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до постанови АВ № 204913 від 28 листопада 2010 року, інспектором з адміністративної практики ВДАІ з ОАТ Теплицького району старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 було дотримано вимоги ст. 280 КУпАП і адміністративне стягнення у виді штрафу накладено з урахуванням пояснень адмінправопорушника, які були викладені при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин оскаржувана постанова є законною, так як прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП. '

Керуючись ст.ст. 159,161-163, 171-2 ч,2 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_2 до ІАП В ДАІ з обслуговування адміністративної території Теплицького району ОСОБА_3 про визнання протиправними дій ІАП ВДАІ з ОАТ Теплицького району ОСОБА_3 та скасування постанови про адміністративне правопорушення Серії АВ 204913 від 28.11. 2010 року відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя