Справа № 0904/22/2012
Провадження № 11/0990/323/2012
Категорія ст.296 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Юсип І.М. Ірина Михайлівна
Суддя-доповідач Гандзюк В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гандзюка В.П.,
суддів Ткачук Н.В., Кавацюка М.Ф.,
з участю: прокурора Шутки І.І.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5,ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду від 27 лютого 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1 який має середньо-спеціальну освіту, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений: за ч.1 ст.122 КК України на один рік обмеження волі; за ч.2 ст.296 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_5 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік шість місяців обмеження волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_2, який має середню освіту, неодружений, працює на державному підприємстві «Виробниче об'єднання «Карпати», раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений за ч.2 ст.296 КК України із застосуванням ст.69 КК України на шість місяців виправних робіт із відрахуванням в доход держави 10 відсотків заробітної плати.
На підставі п.«а» ст.1 Закону України «Про амністію від 08.07.2011р. ОСОБА_6 звільнено від призначеного основного покарання.
Цивільний позов постановлено задовольнити частково. Присуджено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 896,83 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними в тому, що 12.09.2009 року після 00.30 год. за гуртожитком №10 ІФНМУ, що по вул. Тролейбусна в м. Івано-Франківськ, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, нанесли в область грудної клітки, тулуба та плечей удари ОСОБА_4, з яким попередньо поконфліктували. Внаслідок цього потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя в момент спричинення і викликали тривалий розлад здоров'я.
В апеляції потерпілий ОСОБА_4 вважає вирок суду необ'єктивним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених. Крім того, судом не враховано те, що засуджені не відшкодували збитки, завдані злочинними діями. В судовому засіданні апеляцію змінив і вирок в частині засудження ОСОБА_6 не оскаржує. Просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_5 у своїй апеляції вважає вирок надто суворим. Посилається на те, що суд не врахував те, що він сирота, на його утриманні дідусь та бабуся, а також неповнолітня сестра, які потребують його піклування. Крім того, ним уже частково відшкодовано збитки, заподіяні потерпілому. Просить вирок змінити та призначити йому покарання, не пов'язане із позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_4 який вважає вирок суду щодо ОСОБА_5 надто м'яким , засудженого ОСОБА_5, який просить його апеляцію задовольнити, думку прокурора, який вважає подані апеляції безпідставними, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції детально дослідив зібрані докази і прийшов до обґрунтованих висновків про доведеність вини підсудних. Ці висновки в апеляційному порядку не оскаржені і перегляду не підлягають.
Що стосується апеляцій потерпілого та засудженого ОСОБА_5 про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого через суворість чи м'якість, то такі твердження є безпідставними.
Так, в силу положенням ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Саме таких принципів було дотримано судом першої інстанції при визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_5 При цьому, суд в повній мірі врахував усі пом'якшуючі покарання обставини, і зокрема і ті, на які вказує апелянт.
Разом з тим, суд врахував і обставини, за яких був вчинений злочин, характер і наслідки злочинних діянь та стан сп'яніння винного.
Таким чином, призначене покарання у виді обмеження волі є достатнім і не може вважатися надто м'яким чи суворим, як про це вказують апелянти.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів апеляційних підстав для скасування чи зміни вироку не встановила.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду від 27 лютого 2012 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.
Головуючий В.П Гандзюк
Судді Н.В. Ткачук
М.Ф. Кавацюк
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк