Справа №1-7/2009р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 13 березня 2009р.                                                                              м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

                                               головуючого-судді              Ладики Я.І.,

                                               судді                                      Флісака Р.Й.,

                                               народних засідателів          Саїк Н.М.,

                                                                                              Ворощук С.В.,

                                                                                              Помф'юка М.П.,

                                               секретаря                             Шемрай Г.А.,

                                   з участю:       прокурора                             Левенець Я.І.,

                                                           захисника                             ОСОБА_1.,

                                                       підсудного                             ОСОБА_2.,

                                                      потерпілого                         ОСОБА_3                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення:                                               

                                                                       ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Верховина, Івано-Франківської області, проживаючого в с. Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 07.11.2000 року за ст. ст. 94, 229⁶ ч.1 КК України в редакції 1960 року на 9 років позбавлення волі, 01.06.2006 року невідбута частина призначеного покарання замінена на 2 роки 10 місяців 12 днів обмеження волі, 29.03.2007 року звільненого умовно-достроково від відбування цього покарання на невідбутий строк 1 рік 10 місяців і 25 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.2 п.13 КК України, -

 в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2, який раніше вчинив умисне вбивство, знову умисно протиправно заподіяв смерть потерпілій ОСОБА_4 за таких обставин.

Звільнившись у березні 2007 року з місць відбування покарання і проживаючи разом з мамою ОСОБА_4 у своєму господарстві, розташованому в с. Ільці, присілок Флесівка, Верховинського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_2 ніде не працював, зловживав спиртними напоями, вів антисуспільний спосіб життя.

24 жовтня 2008 року, перебуваючи у своєму помешканні, підсудний, під час вечері, розпивав з ОСОБА_4 спиртні напої. Приблизно о 20 годині  між ними виникла чергова сварка, яка продовжувалася на подвір'ї, а згодом на вулиці, і супроводжувалася взаємними докорами та образами.

Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і відчуваючи крайню неприязнь до ОСОБА_4, ОСОБА_2 вирішив позбавити її життя.

Реалізовуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_5., на стежці, що веде до подвір'я його будинку, умисно завдав потерпілій декілька сильних ударів кулаком у голову, від чого остання впала на землю. Не полишаючи своїх злочинних намірів, підсудний став завдавати лежачій ОСОБА_4 удари у голову, а коли вона піднялася  і намагалася втекти, наздогнав її на подвір'ї та із значною силою продовжував завдавати потерпілій численні удари кулаками і ногами в голову, грудну клітку та інші ділянки тіла.

Щоб досягти настання злочинного наслідку - смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2 затягнув потерпілу у будинок, де знову завдавав сильні удари кулаком у голову доти, доки потерпіла почала хрипіти. Залишивши ОСОБА_4 у вкрай тяжкому стані, вийшов у сусідню кімнату і ліг спати.

Умисно завдаючи потерпілій численні удари у життєво- важливі ділянки тіла, ОСОБА_2 заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток лицевого черепа ( лівої виличної кістки та нижньої щелепи) субдоральною гематомою зліва, крововиливом під м»які мозкові оболонки, в речовину головного мозку, в м»які тканини голови, забійною раною верхньої повіки правого ока, синцями та саднами, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Зазначені тілесні ушкодження розвинули стиснення, набряк і набухання речовин головного мозку, що призвело до настання смерті ОСОБА_4

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4 повністю доведена сукупністю зібраних і належно закріплених доказів.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у заподіянні смерті потерпілій визнав частково і суду пояснив, що інкриміновані йому злочинні дії вчинив не умисно і настання смерті мами не бажав. Разом з тим підтвердив, що дійсно з потерпілою тривалий час перебував у неприязних стосунках, оскільки вона часто дорікала йому попередньою судимістю, зловживала спиртними напоями. Окрім цього, він не хотів, щоб мама проживала в його будинку разом з співжителем ОСОБА_6 Саме з цих причин між ним і мамою виникали  часті сварки.

24 жовтня 2008 року, під час вечері, вони з мамою вживали спиртні напої. Близько  20-ї години між ними виникла чергова сварка, яка продовжувалася у дворі та на вулиці. Розізлившись на маму, він завдав їй декілька ударів кулаком у голову, а коли вона впала, продовжував бити її ногами по різних частинах тіла, в тому числі по голові. Коли                     ОСОБА_4, тікаючи у двір, продовжувала на нього кричати, він знову завдав їй декілька ударів у голову, а потім, схопивши за одяг і руки, затягнув у будинок. Там продовжував потерпілу бити кулаком по голові і припинив ці дії тільки після того, як почув, що вона почала хрипіти. Потім вийшов у сусідню кімнату і ліг спати. Коли проснувся то побачив потерпілу на підлозі мертвою.

Далі підсудний у своїх показаннях зауважив, що завдав мамі  тільки 8 ударів, з них 2 ногою. Бив маму, не усвідомлюючи своїх дій, бо перебував у шоковому стані.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини в умисному заподіянні смерті ОСОБА_4, його вина у вчиненні цього злочину підтверджується сукупністю інших незаперечних доказів.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що після повернення підсудного з місць відбування покарання, останній проживав у своєму господарстві разом з мамою. Між ними час від часу виникали сварки, але без серйозних конфліктів. Основна причина  сварки полягала у тому, що підсудний не бажав, щоб мама і її співжитель              ОСОБА_6 проживали разом з ним. ОСОБА_2 часто випивав, інколи разом з мамою.

24 жовтня 2008 року, ввечері, він зайшов до підсудного забрати свої речі. На той час у помешканні були мама, підсудний,ОСОБА_7. та племінники ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Всі вечеряли, брат і мама були на підпитку. Остання почувала себе добре, жодних тілесних ушкоджень на ній не було. Забравши свої речі, він поїхав у смт. Верховину, а наступного дня сусіди йому повідомили по телефону, що мама загинула.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 24 жовтня 2008 року вона разом з братом ОСОБА_9 приїхала до ОСОБА_4 погостювати, разом приготували вечерю. За вечерею підсудний з потерпілою пили горілку і самогон. Згодом між ними виникла сварка. Підсудний шарпав ОСОБА_4 за рукав, хотів вдарити, але вона втрутилася в цей конфлікт і тоді ОСОБА_2 штахетою вдарив її. Злякавшись агресивно налаштованого ОСОБА_2, вона з помешкання втекла. Згодом побачила, що з помешкання вискочив ОСОБА_9 і побіг до сусідів. Вона цілу ніч ходила вулицями села, аж доки не приїхала міліція. Тоді довідалася, що ОСОБА_2 забив ОСОБА_4 до смерті.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив, що 24 жовтня 2008 року він разом з сестрою ОСОБА_8 приїхав до ОСОБА_4 погостювати. Разом з нею та підсудним вечеряли. Потім ОСОБА_2 почав з потерпілою сваритися, шарпати її за одяг та бити. Бив потерпілу руками і ногами. Злякавшись підсудного, він втік до сусідів, де попросився переночувати.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що проживав з ОСОБА_4 6,5 років у господарстві підсудного. Жили дружно доти, доки не вернувся з місць відбування покарання ОСОБА_2 Останній влаштовував сварки, виганяв його з помешкання, погрожував фізичною розправою. Побоюючись підсудного, вирішив змінити місце проживання, але після цього у господарстві ОСОБА_2 сварки не припинялися, здебільшого через те, що він пиячив. Ввечері, 24 жовтня 2008 року, він чув у господарстві підсудного шум і крики, але туди не ходив. Вранці наступного дня у дворі ОСОБА_2 бачив, як працівники міліції зривали з вхідних дверей замок. У дворі були залишки розірваного одягу, а в будинку лежала мертва ОСОБА_4

СвідокОСОБА_7. суду пояснила, що 24 жовтня  минулого року вона гостювала  у ОСОБА_4 та ОСОБА_2, разом з ними вечеряла. Підсудний і потерпіла вживали горілку, але при ній не сварилися. Крім них, у будинку, були її родичі ОСОБА_8 та її брат ОСОБА_9. Після вечері вона довго не затримувалася, переодяглася і поїхала до подруги у смт. Верховина. Наступного дня їй зателефонувала мама і повідомила, що ОСОБА_4 загинула.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 25 жовтня 2008 року працівники міліції затримали ОСОБА_2 і припровадили його у Верховинський райвідділ міліції як підозрюваного у вбивстві  своєї мами ОСОБА_4 У розмові з підсудним, з»ясувалося, що він посварився з мамою і на ґрунті неприязних стосунків жорстоко її побив, від чого вона померла. З приводу вчиненого ОСОБА_2 виявив бажання написати заяву, у якій підтвердив, що дійсно завдавав потерпілій удари ногами у різні частин тіла. Вночі переконався, що мама не подає жодних ознак життя.

Висновком судово-медичної експертизи за № 274 від 27 листопада  2008 року встановлено, що на трупі ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток лицевого черепа, субдоральною гематомою зліва, крововиливами під м»які мозкові оболонки, в речовину головного мозку, у м»які тканини голови, забійною раною верхньої повіки правого ока, синцями та саднами, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала від стиснення, набряку та набухання речовини головного мозку, які розвинулись внаслідок зазначених тяжких тілесних ушкоджень ( т.1, а.с.123-125).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи, проведеної в суді 25 березня  2009 року, вбачається, що з врахуванням характеру, кількості та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених в ділянці голови ОСОБА_4, виключається можливість їх отримання внаслідок одноразового падіння з висоти власного зросту обличчям до землі.

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт Герелюк І.А., уточнюючи окремі підсумки проведеної ним експертизи трупа ОСОБА_4, пояснив, що всі заподіяні їй тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер. В ділянці голови їх виявлено не менше семи, і вони спричинені ударами, які завдавалися із значною силою.

Висновком судово-медичного експерта- імунолога №543 від 28 листопада 2008 року встановлено, що на наволочці, носовій хустинці, ковдрі, відщепах деревини з порога, підлозі, змивах з землі та трави на подвір»ї і стежці, що веде до нього, виявлено сліди крові, яка за своїми характеристиками може належати потерпілій ОСОБА_4(т.1,а.с.203-206).

Згідно висновку судово-імунулогічної експертизи №542 від 27 листопада 2008 року на нічній жіночій сорочці та двох спідницях, вилучених з будинку ОСОБА_2 виявлено кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_4 (т.1, а.с.177-179).

Висновком судово-медичного експерта- імунолога №541 від 27 листопада 2008 року встановлено, що на спортивних штанах, футболці, гумових чоботах, вилучених у                 ОСОБА_2 виявлено кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_4

При судово-цитологічному дослідженні підніхтьового вмісту лівої руки ОСОБА_2 знайдено кров особи, яка може походити від потерпілої ОСОБА_4( т.2, а.с.7-9).

За висновком дактилоскопічної експертизи №271-Д від 14 листопада 2008 року сліди пальців рук, виявлені на вилученій з місця події пляшці з недопитою горілкою, залишені вказівним, середнім та великим пальцями правої руки ОСОБА_2 (т.1, а.с.143-147).

За висновком судово-медичної експертизи №675 від 25 жовтня 2008 року на                 ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках 2 і 3 п»ясно-фалангових суглобів правої китиці, які утворилися від дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок ударів до таких, і за  часом утворення можуть відноситися до події, що мала місце 24 жовтня 2008 року (т.1, ас.127).

Вина підсудного в умисному вбивстві ОСОБА_4 підтверджується також протоколом огляду місця події від 25 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що в будинку ОСОБА_2 було виявлено труп  ОСОБА_4, численні плями крові на різних предметах, в тому числі на розірваному одязі потерпілої. Такі ж плями виявлено у дворі та біля нього(т.1, а.с.12-42).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 26 жовтня 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 вказав місце, час, спосіб та обставини вчиненого ним злочину і продемонстрував на манекені механізм заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень               (т.1, а.с.113).

На винність підсудного в умисному позбавленні життя ОСОБА_4 вказують також переглянуті в судовому засіданні матеріали відеозапису відтворення обстановки і обставин події, численні речові докази (т.2, а.с.31), заява ОСОБА_2 про явку з каяттям (т.1, а.с.7) та інші докази в їх сукупності.

Суд оцінив показання ОСОБА_2 в частині невизнання своєї вини в умисному вбивстві, як неправдиві, оскільки вони суперечать об»єктивним даним судово-медичної експертизи трупа потерпілої про кількість, характер та локалізацію заподіяних їй тілесних ушкоджень, а також показанням експерта Герелюка І.А. та обставинам справи.

Органи досудового слідства вірно кваліфікували злочинні дії ОСОБА_2 за ст.115 ч.2 п.13 КК України, оскільки він раніше вчинив умисне вбивство і знову умисно протиправно заподіяв смерть потерпілій ОСОБА_4

Суд не може погодитися з доводами підсудного та його захисника стосовно перекваліфікації вчиненого на ч.2 ст.121 КК України, оскільки вони спростовуються наявними у справі достовірними доказами: ОСОБА_2 завдавав удари потерпілій із значною силою, більшість з них у життєво-важливі ділянки тіла - голову та груди, удари завдавав до тих пір, доки не почув, що ОСОБА_4 почала хрипіти. Усвідомлюючи, що вона перебуває у вкрай небезпечному для життя стані, ОСОБА_2 не намагався надавати потерпілій будь-яку допомогу, не вживав заходів для врятування її життя. Більше того, вийшовши у сусідню кімнату і лігши спати, залишив потерпілу помирати.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставину, що обтяжує покарання.

Згідно положень ст.12 КК України вчинене підсудним умисне вбивство відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

З характеристики на ОСОБА_2 та акту обстеження його матеріально-побутових умов видно, що він після звільнення з місць відбування покарання не працював, жив на пенсію мами, зловживав спиртними напоями (т.2, а.с.55,56).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння і цю обставину суд визнає, як обтяжуючу покарання.

За висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 психічними   розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься  до інкримінованих йому протиправних дій, і є особою в повній мірі осудною (т.2, а.с.24-26).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 раніше вчинив умисне вбивство і вироком Верховинського районного суду від 7 листопада 2000 року був засуджений на 9 років позбавлення волі. Постановою Коломийського міськрайонного суду від 1 червня              2006 року невідбуту частину цього покарання йому замінено на 2 роки 10 місяців 12 днів обмеження волі, а 29 березня 2007 року постановою Долинського районного суду його звільнено умовно-достроково від відбування цього покарання на невідбутий строк 1 рік 10 місяців та 25 днів.

Суд вважає, що невідбуту частину покарання призначеного ОСОБА_2 попереднім вироком, необхідно повністю приєднати до нового вироку за правилами, встановленими в ст.72 КК України, виходячи з співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Таким чином, до покарання, призначеного за новий злочин, ОСОБА_2 необхідно приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком в обсязі 11 місяців 1 12 днів.

Приймаючи до уваги дані про особу підсудного, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, суд вважає, що його виправлення можливе тільки в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 п.13 ст. 115 КК України і по цій статті призначити йому покарання у виді 15 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до цього покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Верховинського районного суду від 7 листопада 2000 року і остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків - 15 років 11 місяців і 12 днів.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_2 з 25 жовтня 2008 року, тобто з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід залишити йому попередньо обраний - тримання під вартою.

Речові докази, зазначені у резолютивній частині постанови слідчого від 2 грудня 2008 року, знищити (т. 2, а.с. 31).

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця: засудженим - з часу вручення йому копії цього вироку, а іншими учасниками процесу в цей же термін, але  з часу проголошення вироку з подачею скарги через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя                                                                                    Я.І. Ладика

Судді:                                                                                                                                  Р.Й. Флісак

Народні засідателі:                                                                                    Н.М. Саїк

                                                                                                          С.В. Ворощук

                                                                                                          М.П.Помф'юк

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                           Я.І. Ладика