Судове рішення #451166
Справа 22-11168

Справа 22-11168                                                               Суддя 1 інстанції Токаренко М.А.

Категорія 21                                                                        Доповідач Бугрим Л.М.

 

РІШЕННЯ

Іменем. України

18 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов"євої А.Г.

Олейнікової Л.С. При секретарі Іванові В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засідані у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки на рішення Калїнінського районного суду м. Горлівки від 20 жовтня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нащасних випадків на  виробництві та профзахворюваня України у Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представника фонду Шестерніну Н.П. ., вислухавши пояснення позивача , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділення

виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві' та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки / далі

фонд/ про стягнення моральної шкоди, В обґрунтування позовних вимог посилався на те

,що він з 1976 року по 2001 рік працював на підприємствах вугільної галузі у шкідливих

умовах праці внаслідок чого отримав професійні захворювання: хронічний

обструктивний бронхіт, вібраційну хворобу, хронічну вертоброгенну пояснично

крестцову радікулопатію. Окрім того, у 1994 році з ним на виробництві стався нещасний

випадок, унаслідок чого він, отримав травму .3 15 березня 2002 року висновком МСЕК

йому було встановлено втрату 25% професійної працездатності у зв`язку з

профзахворюванням вібраційною хворобою.Висновком МСЕК від 23.06.2003 року у

нього. встановлено, втрату професійної працездатності на 40% з них 25% повторно по

вібраційній хворобі, 15 % вперше встановлено по хронічному бронхіту .Висновком МСЕК

від 2 серпня 2004 року йому встановлено 45% втрати професійної працездатності

бестроково по сукупності профзахворювань та травми .Просив у відшкодування

моральної шкоди стягнути з фонду 31500 грн.         .    .    .

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 20 жовтня 2006 року з фонду на користь позивача було стягнуто у відшкодування моральної шкоди 28 тисяч грн.

 

-    2 -

На зазначене судове рішення фондом подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення та відмові у позові з тих підстав, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, він отримує страхові виплати у відшкодування втрати професійної працездатності, що не було враховано судом.. Окрім того ,Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік була зупинена дія закону, який передбачає відшкодування моральної шкоди

У судовому засіданні представник фонду підтримував доводи апеляційної скарги, у повному обсязі просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Позивач просив рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу Апеляційний суд вважає ,що апеляційна скарга фонду підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині стягненні моральної шкоди по травмі - скасуванню, в частині розміру моральної шкоди - зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач дійсно тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємством вугільной галузі, працював у підземних шкідливих умовах праці у зв'язку з чим у нього встановлено професійні захворювання: вібраційну хворобу та хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 2 серпня 2004 року по сукупності профзахворювання та травми втрата професійної працездатності складає 45% із них 5% по травмі 1994 року, 25% вібраційна хвороба, 15% хронічний бронхіт

Із пояснень позивача суду першої інстанції вбачається ,що у зв'язку з наявністю профзахворювань він вимушений часто лікуватись, посилався на те, що позбавлений можливості вести активний спосіб життя, вимушений обмежувати себе та докладати зусиль для його організації.

Його доводи в обґрунтування моральної шкоди не були спростовані відповідачем . За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те,що наявність професійних захворювань змусила позивача змінити спосіб життя та докладати зусиль для його організації і тому у позивача у відповідності з вимогами ст ст. 21,28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання ,які спричинили втрату працездатност" виникло право на відшкодування моральної шкоди,

. Не є підставою для відмови у задоволенні позову посилка апелянта на ст.77 п.27 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" яким зупинена дії абз 4 стЛ,пдп „е" п.1 ч.1 ст.21,ч.3 ст.28.та ч.3 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України, які спричинили втрату працездатності ,оскільки фонд є самодостаточною юридичною особою ,яка сплачує страхові виплати потерпілим за рахунок страхових внесків підприємств , установ , організацій, а не за рахунок державного бюджету.

Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що позивач не доказав факт спричинення моральної шкоди, оскільки у данному випадку зазначенням законом не передбачено витребування відповідного висновку МСЕК на підтвердження факту спричинення моральної шкоди. Отримання позивачем страхових сум не позбавляє позивача права на відшкодування моральної шкоди На дані правовідносини також не поширюється строк позовної давності, що випливає з вимог ч. 1 п. З ст. 268 ЦК України, тому доводи апеляційної скарги в цієї частині є непереконливими. Разом, з тим, визначаючи розмір моральної шкоди ,суд врахував не лише наявність професійних захворювань та їх наслідки , але й втрату професійної працездатності у    зв'язку з травмою 1994 року. ,що є помилковим.

У данному випадку слід виходити зі змісту положень ст. 12 . Закону України „ Про охорону праці „ який набрав чинності з 24. 11. 1992 року відповідно до яких право на відшкодування моральної шкоди у потерпілого у зв`язку з травмою на виробництві  виникає з часу отримання травми ї не пов'язується з втратою працездатності. Таким чином , на позови про відшкодування моральної шкоди по травмам ,які були спричинені потерпілим до 1 квітня 2001 року дія Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" не поширюються.

У зв'язку з викладеним , у цієї частині рішення суду у відповідності з вимогами ст.309 ч.1 п. 4 ЦПК України підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення, яким у позові ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди спричиненою травмою на виробництві отриманою у 1994 році  слід відмовити.

Окрім того , розмір моральної шкоди визначений судом у зв'язку з наявністю профзахворювань також є значно завищеним. Приведені судом доводи в його обґрунтування не давали підстав для стягнення його у такому розмірі , тому апеляційний суд вважає можливим у відповідності до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України у цієї частині рішення суду змінити та визначити позивачеві у відшкодування моральної шкоди суму 15 000 грн,які слід стягнути з фонду. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Керуючись ст. 307 ч.1 п. 3, 309 ч. 1 п.3, 314 ч. 2, 316    ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 20 жовтня 2006 року в частині вимог ОСОБА_1 стягнення моральної шкоди по травмі  1994 року скасувати .У позові ОСОБА_1 до відділеня виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництцві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди  у  зв'язку з травмою 1994 року  відмовити

Вказане рішення  суду в частині розміру моральної шкоди змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворюваня    України у Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1    у відшкодування моральної шкоди 15000 грн / п'ятнадцять тисяч грн./

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація