Справа 22-8084/2006                       Головуючий першої інстанції Кудіна А.С.

Категорія 11                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

18 грудня 2006 року Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судді Лоленко А.В. Ігнатової Л.Є.

при секретарі Проляпа О.В. з участю :

позивача ОСОБА_1

відповідачив ОСОБА_2, ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1

на рішення Харцизького міського суду

від 30 червня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просе скасувати рішення Харцизького міського суду від 30 червня 2006 року, яким йому відмовлено у задоволенні позову, та постановити нове рішення про задоволення його позову посилаючись на те, що суд дав неправильну оцінку представленим доказам та неправильно застосував норми матеріального права, оскільки він поставив на автостоянку свій автомобіль, в якому знаходились цінні речі, за час находження автомобіля на стоянці з автомобіля належні йому речі було викрадено, чим йому спричинено матеріальну та моральну шкоду з вини відповідачив.

В судовому засіданні позивач і його адвокат просили задовольнити апеляційну скаргу, відповідачи та адвокат просили рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що автостоянка у м.Харцизьку по вулиці Жуковського належить по праву власності ОСОБА_2, а користується стоянкою по договору оренди ОСОБА_3, який надає послуги автостоянки і є платником єдиного податку. 4 листопада 2005 року позивач ОСОБА_1 поставив на автостоянку натежний

йому автомобіль ЗA3 110307, держномер НОМЕР_1 о 9-00 годині, про що є запис в журналі автостоянки, автомобіль позивач поставив не на території автостоянки, а на території автозаправки, тобто поряд з автостоянкою, чим порушив правила зберігання автомашин. 5 листопада 2005 року також є запис у журналі автостоянки, що позивач поставив автомобіль на тому ж місті о 14-45 год. Цінні речі з автомобіля позивач не здав охороннику і не склав список. 7 листопада 2005 року було встановлено, що в автомобілі відкрите вікно задніх дверей, в автомобілі відсутній магнітофон. Позивач не представив доказів того, що автомагнітофон, окуляри, мобільний телефон, діктофон, корпус мобільного телефона, стартовий пакет мобільного телефона знаходились в автомобілі. Охоронець автостоянки на свій ризик дозволив поставити автомобіль за межами стоянки, чим порушив правила і тому позивач може особисто до нього пред"явити вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, відповідачив, адвокатів, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.309 п.п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що 4 та 5 листопада 2005 року позивач ОСОБА_1 на автостоянку по вулиці Жуковського у м.Харцизьку поставив належний йому автомобіль ЗАЗ 110307, держномер НОМЕР_1, про що в журналі автостоянки зроблено відповідні записи. Те що позивач поставив автомобіль не на території автостоянки, яка огорожена, а на території автозаправки, яка розташована поряд з автостоянкою, і територія якої не огорожена, не є підставою вважати, що позивач не здав автомобіль на зберігання, оскільки згідно Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках черговий повинен вказати місце для розміщення автомобіля, внести запис в журнал, видати квітанцію про сплату за користування автостоянкою. Чергова ОСОБА_5 4 листопада 2005 року бачила, що позивач поставив автомобіль не на стоянку, але зробила запис в журналі, що автомобіль позивача поставлено на стоянку і отримала від нього плату за користування стоянкою, також було зроблено і 5 листопада 2005 року. Оскільки автомобіль позивача було внесено до журналу і отримано плату за користування автостоянкою, слід вважати що з позивачем було укладено договір на зберігання автомобіля, а тому висновок суду про те, що черговий взяв на зберігання автомобіль на свій ризик не відповідають нормам матеріального права. Неправильні дії чергових є порушенням службових обв`язків, за що вони несуть відповідальність перед наймодавцем.

Відповідно до вимог п.27 вказаних Правил автостоянка несе відповідальність за зберігання автомобіля.

Матеріалами  справи встановлено, що 7 листопада 2005 року в автомобілі позивача на автостоянці було відкрите вікно в задніх дверях. Протоколом огляду міста події від 7 листопада 2005 року вказано, що вікно задніх дверей відкрите, в машині знаходились речі, в передній панелі відсутній автомагнітофон, з перелічених позивачем речей у позовній заяві в протоколі не вказано. В поясненнях в міліції і в судовому засіданні чергова ОСОБА_5, показала, що позивач попередив її про те, що в автомобілі є автомагнітофон, про інші речі він не вказував. По факту крадіжки порушено кримінальну справу.

Згідно п.25 Правил власник автомобіля повинен скласти список речей, які знаходяться в машині. В порушення вимог позивач не представив список речей, які залишені в автомобілі. Однак черговий також порушив Правила, оскільки він повинен був внести перелік речей в журнал, чого не було зроблено. Тому власник автостоянки несе відповідальність за втрачені речі.

Оскільки позивач не представив  доказів, які речі були в автомобілі, а чергова підтвердила тільки те, що в автомобілі був автомагнітофон, про який її попередив позивач, то в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у сумі 1 200/одна тисяча двісті/ грн. вартості автомагнітофона, яка підтвержена чеком на придбання, а в іншій частині у задоволенні матеріального позову слід відмовити.

Апеляційний суд вважає, що оскільки позивачу спричинено матеріальну шкоду, порушено його права споживача, у відповідності з ст.24 Закона України Про захист прав споживачив позивач має право на відшкодування моральної шкоди, суму моральної шкоди слід визначити 100/сто/ грн. Також слід стягнути судовий збір 59,50 грн.

Матеріальну та моральну шкоду слід стягнути з ОСОБА_2, якому належить автостоянка, та з ОСОБА_3, який користується автостоянкою для надання послуг по зберіганню автомобілів, оскільки представлене узгодження між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про проведення підприємницької діяльності не може бути визнане як угода про оренду автостоянки ОСОБА_3, оскільки в цьому узгодженні відсутні дата його укладення, умови, строк.

Керуючись ст.ст.307,309 п.п.3,4, 316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харцизького міського суду від 30 червня 2006 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 1 200 /одна тисяча двісті/ грн. та моральну шкоду 100 грн., судовий збір 59,50 грн. в іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.