Справа № 22- 3009/08 Головуючий у 1 інстанції Ткачук С.С.
Категорія 44 Доповідач Дем, яносов М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Рибалко Л.І.
суддів : Новікової Г.В., Дем*яносова М.В.
при секретарі : Білявській І.Є.
розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства " Донецька залізниця" про надання постійного жилого приміщення, зустрічним позовом ДП " Донецька залізниця" до ОСОБА_1 про визнання її та неповнолітньої дитини втратившими право користування житловим примііщенням, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. в апеляційній скарзі оспорює обгрунтованість рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2005 року яким було відмовлено в задоволенні позову до ДП " Донецька залізниця" про зобов'язання виконати умови Житлового кодексу України і надати їй з неповнолітнім сином жилого приміщення для постійного проживання і задоволено зустрічний позов ДП " Донецька залізниця" та визанно її з неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, особами, що втратили право користування жилим приміщенням в будинку на 454 км. в м. Ясинувата та ставитть питання про його скасуваня з постановою нового рішення про задоволення її позовних вимог.
Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуальноо права. Крім того вважає, що суд неповно з*ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі . На час надання відповідачем квартири сім*ї ОСОБА_3. вона із своїм неповнолітнім сином була там зареєстрована, а не проживала в квартирі з поважних причин, у зв'язку з тим, що будинок в якому знаходилася квартира було визнано вєтхим і непригодним для проживаня, однак суд на вказані обставини уваги не звернув.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи за доводами скарги, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду слід скасувати і передати справу на новий судовий розгляд з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1. із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 1997 року народження були зареєстровані і проживали в будинку на 454 км. в м. Ясинувата, основним наймачем вказаної квартири був ОСОБА_3. У вказаній квартирі було зареєстровано всього 6 чоловік.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1. припинила фактичні шлюбні відносини з сином наймача квартири ОСОБА_4 і у зв'язку з тим, що будинок було визнано вєтхим вона була змушена змінити місце проживання і стала мешкати з 2000 року разом із сином
у своєї матері за адресою :АДРЕСА_1 тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони втратили право користування жилим приміщенням , а у зв'язку з цим не мають також право на отримання іншого придатного для проживання жилого приміщення.
Однак з таким висновком суду погодитися неможливо. Рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 20.11. 2000 року за № 468 було затверджено спільну постанову Ясинуватської дирекції залізничних перевезень і президіуму теріторіального відділу Дорпрофсофа про АДРЕСА_1 жилою площею 51.85 кв.м. ОСОБА_3. із скаладом сім*ї 6 чоловік, що проживає на 454 км. в м. Ясинувата, в зв'язку з виселенням із ветхого будинку згідно рішення Ясинуватської райдержадміністрації від 10.03.1999 року за №123.
На підставі цього рішення на ім*я ОСОБА_3. був виданий ордер за №42 серія "АГ про вселення до квартири АДРЕСА_1. У вказаному ордеру до скал аду сім*ї, що підлягає заселенню вказана позивачка і її синОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.
Згідно із ст. 117 ЖК України у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого проиміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинках державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.
У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першої цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.
Пленум Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 в п.6 своєї постанови " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами жилового кодексу України" зазначив, що судам слід мати на увазі, що виданий на жиле приміщення ордер у випадках, зазначених у ст. 59 ЖК, підлягає визнанню недійсним з наслідками, передбаченими ст. 117 цього кодексу.
Однак суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не. залучив до участі в справі виконавчий комітет Ясинуватської міської ради, який своїм рішенням №350 від 15.08.2001 року скасував рішення про заселення квартири АДРЕСА_1 сім*єю ОСОБА_3. і анулював виданий ордер №42 серії "АІ". Тим самим вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, що відповідно до вимог п.4 ст. 311 є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий судовий розгляд.
У зв'язку з тим, що основний та зустрічний позов нерозривно пов'язані між собою то рішення місцевого суду підлягає скасуванню в цілому.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 п.5 ст. 307, 313, ч.1п.4 ст. 311, ч.1п.2.ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд , -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовльнити частково.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2005 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.