Справа №22-10895/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Бахтіна В.І.
Категорія-44 Доповідач- Зінов'єва А.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.
суддів: Олєйникової Л.С.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Іванові В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) „Донецькобленерго" на рішення Дзержинського міського суду від 4 липня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Донецькобленерго" про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 січня 2006 р. відповідач безпідставно відключив на вводі До її будинку АДРЕСА_1 електроенергію. Оскільки в зимовий період темніє рано, вона, знаходячись у темному будинку упала і отримала травму голови - струс головного мозку, з приводу чого знаходилася на лікуванні і неслав витрати на придбання медикаментозних препаратів. Таким чином, в результаті неправомірних дій відповідача їй була заподіяна матеріальна та моральна шкода, на відшкодування якої просила стягнути на її користь відповідно 296 грн. 01 коп., 300000 грн. та судові витрати у розмірі 8 грн. 50 коп.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 4 липня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: на її користь з відповідача було стягнуто матеріальну шкоду розмірі 296 грн. 01 коп., судові витрати - 8 грн. 50 коп. та грошову компенсацію у рахунок відшкодування моральної шкоди - 500 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ „Донецькобленерго" принесло апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд надав неправильну правову оцінку. Просили закрити провадження по справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд порушив процесуальний порядок розгляду справи і не звернув уваги, що якщо це скарга, то вона повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а якщо вона розглядається в порядку ЦПК, то це повинна бути позовна заява. Крім того, вважають, що відповідно до Правил користування електричною енергією, їх дії з приводу відключення будинку позивачки від електропостачання були законними та обґрунтованими. Позивачкою надані суперечливі доводи, на що суд не звернув уваги. Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів спричинення їй матеріальної та моральної шкоди саме відповідачами.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Позивачка та її представник до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди скасуванню з ухваленням нового, а в частині відшкодування моральної шкоди - зміні за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і обґрунтовано дійшов висновку про неправомірність дій відповідача та заподіяння позивачці такими діями моральної шкоди. Між тим, при стягненні матеріальної шкоди та визначенні розміру грошової компенсації у рахунок відшкодування моральної шкоди суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.
При розгляді справи судом було встановлено, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1 і користується послугами енергопостачання, які надаються відповідачем. 24 січня 2006 р. при поверненні ввечері до дому позивачка виявила, що її будинок відключене від електропостачання. Після звернення в РЕС м. Дзержинська з'ясувалося, що відключення було проведено на підставі акту від 27 грудня 2005 р. про без облікове користування електроенергією.
Відповідно до п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 p. N 1357, енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил; неоплата за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Згідно п. 27 Правил користування електроенергією для населення, у випадку несплати за користування електроенергію протягом десяти днів після строку, вказаного у договорі чи платіжному документі і неотриманні енергопостачальником повідомлення про оплату на 20-й день, споживачу надсилається попередження про відключення електроенергії. У випадку несплати за користування електроенергією на 30-й день після отримання попередження, енергопостачальник має право відключити споживача від джерела постачання.
Як вбачається з матеріалів справи, питання про скасування вищевказаного акту судом не розглядалося. Між тим, навіть при таких обставинах, проведення відключення електроенергії повинно проводитися відповідно до вищевказаного пункту Правил, що відповідачем зроблено не було. Таким чином, висновки суду про неправомірність дій відповідача є обґрунтованими.
Щодо стягнення на користь позивачки матеріальної шкоди, яка складає з медикаментозного лікування, то у суду не було підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Як вбачається з матеріалів справи позивачкою не надано доказів які б свідчили про взаємозв'язок між діями відповідача та отриманими позивачкою тілесними ушкодженнями, з приводу яких вона проходила медичне лікування.
В цій частині висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про відмову позивачці у відшкодуванні матеріальної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки дії відповідача визнано неправомірними, то суд обґрунтовано дійшов висновку про заподіяння позивачці моральних страждань і необхідність їх відшкодування шляхом стягнення на її користь грошової компенсації. Разом з тим, висновки суду про необхідність стягнення шкоди у розмірі 500 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок позивачки був відключеним від електропостачання лише три доби. З 24 січня 2006 p., тобто з дня відключення позивачка, яка мешкає в будинку одна, знаходилася на стаціонарному лікуванні. Доказів того, що вказане лікування відбувалося з причин відключення будинку не надано, тому підстав для стягнення на відшкодування моральної шкоди грошової компенсації у розмірі 500 грн. у суду першої інстанції
не було. Апеляційний суд вважає за можливе стягнути на користь позивачки грошову компенсації у розмірі 300 грн.
Оскільки при визначенні розміру грошової компенсації висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, то відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України воно підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3,4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" задовольнити частково.
Рішення Дзержинського міського суду від 4 липня 2006 р. в частині відшкодування матеріальної шкоди скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні позову, пред'явленого до ВАТ „Донецькобленерго" про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
Рішення Дзержинського міського суду від 4 липня 2006 р. в частині відшкодування моральної шкоди змінити.
Стягнути з ВАТ „Донецькобленерго" на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 300 (триста) грн.
В іншій частині рішення Дзержинського міського суду від 4 липня 2006 р. залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в
касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
надрання чинності.